Хворіти – справа неприємна, а надто, коли хворіють діти. Зараз, коли розпочинається пора повального чхання, кашляння та шморгання носами, ми вирішили завітати до Броварської дитячої поліклініки та подивитися, чи справляються з навалою маленьких пацієнтів броварські лікарі
НІЯКОГО АЖІОТАЖУ
Походи кабінетами лікарів для більшості людей з різних куточків України відкладаються неприємними спогадами. Завжди величезні й, головне, хаотичні черги, де треба запам’ятати хто за ким стоїть, хто «відійшов на хвильку» і де закінчується паралельна черга для тих, хто хоче «тільки спитати». Всі ці жахіття обіцяли ліквідувати за допомогою талонної системи. Чи так це, ми вирішили перевірити у дитячій поліклініці.
Те, що ми побачили на власні очі у коридорах, красномовно доводить – така система справді спрацьовує.
З ранку коридорами медичного закладу метушаться батьки, які намагаються втихомирити своє чадо. Подекуди у кріслах на маминих руках ще дрімає малеча. Кабінет ЛОРа – у черзі 2-3 пацієнта і це в такий «простудний» період, коли під кабінетом цього спеціаліста ми очікували побачити «Вавілонське стовпотворіння».
Підходимо до мами 7-річного пацієнта, питаємо чи довго чекають. «Та ні, прийшли в реєстратуру, взяли талончик. Оскільки «в запасі» було півгодини, погуляли трохи по свіжому повітрю. Зручно, до речі з талонами. Раніше, коли була «жива» черга, стояти доводилось годинами», – спочатку неохоче , а потім трохи розговорилася мама Наталя.
Фактично така ж історія біля кабінету офтальмолога. Тут хлопчик в окулярах Максим, який вже понад три роки є пацієнтом поліклініки, та його бабуся очікують візиту до лікаря. Надія Володимирівна згадує: «Батьки Максимчика обоє працюють, тому з дитинства по лікарнях з ним я ходила. Що можу сказати? Як з’явилися талони, так добре стало. Прийшли на призначений час, якщо треба хвилин 5-10 почекали, але ж не годинами, як раніше!»
ЗНАЧНЕ ПОЛЕГШЕННЯ В РОБОТІ
Задоволені «талонною» системою і лікарі. Завдяки впорядкованості черги, у спеціалістів з’явилася можливість сконцентруватися на маленькому пацієнтові, а не вислуховувати істеричні вигуки під дверима кабінету: «Ми стояли!!! Нам тільки запитати! А мені ось підписати і все!»
Часто-густо медсестрам, а іноді і самим лікарям доводилося вгамовувати розлючених батьків. Що вже казати про стан дітей в такому бедламі. До речі, всі лікарі, з якими нам вдалось поспілкувалися, впевнені, що «жива черга» була на шкоду не тільки співробітникам поліклініки, а й самим пацієнтам. А ось з введенням талонів в коридорах стало набагато спокійніше, люди стали більш організованими, більше часу приділяється кожному пацієнту, уважніше обстежують.
Скоротилась кількість пацієнтів. Діти не стали хворіти менше, але статистика говорить сама за себе – якщо раніше на одного лікаря припадало порядка 60 дітей за зміну, а у період спалаху ОРЗ та ГРВІ – до 150 пацієнтів, то зараз кількість пацієнтів не перевищує 30-40.
ЗГАДКИ ПРО «ВАВІЛОНСЬКЕ СТОВПОТВОРІННЯ»
Цікавимося у Тетяни Василівни Ткаченко – завідуючої консультаційно-діагностичним відділенням дитячої лікарні, чи завжди у них так тихо та спокійно? Чи це ми так «невдало» потрапили? Можливо в інший день під кабінетами повно людей.
«А ви приходьте у кінці серпня. От тоді дійсно у нас яблуку ніде впасти» – посміхається Тетяна Василівна.
У кінці серпня, перед початком навчального року батьки поголовно згадують про те, що до школи їхнім дітям треба йти… упс! З медоглядом!!!
Старшокласників наледве відривають від улюблених комп’ютерів та ноутів, учнів молодшої школи тягнуть за руку по кабінетах бабусі та знервовані мами, а тут ще й дошкільнята після канікул у селі чи відпочинку десь на морі, мають підтвердити в садочку статус «абсолютно здорова дитина». Ось тут і починається…
Біганина з черги в чергу – тут ми за дівчинкою з рожевим бантиком, у хірурга за тітонькою з синьою сумкою, до окуліста, здається, вже пора заходити. Пару годин такого «Броунівського руху» і всією чергою можна відправлятися до кабінету психіатра.
«Ми звертаємо увагу батьків та наголошуємо на тому, що профілактичні огляди не просто можна, а необхідно проводити протягом року, а не в останні дні перед школою. Та й медичні працівники шкіл та дошкільних закладів повинні виважено підходити до цього питання. Якщо дитина проходила медогляд у лютому і стан її здоров’я не змінився, то необхідності відвідувати поліклініку немає», – каже заступник головного лікаря з дитинства та пологової допомоги Наталія Волошина.
ТОНКОЩІ СИСТЕМИ
Нагадаємо, що аби потрапити до медспеціалістів, потрібно насамперед у сімейного лікаря отримати направлення. Потім у реєстратурі взяти талони на обстеження, де буде вказаний час прийому. Якщо потрібно відвідати декількох лікарів, то для кожного треба брати окремий талон. Ось і вся хитрість системи.
Однією з причин виникнення непорозумінь є низька поінформованість населення. Адже більшість батьків з дітьми відразу прямують до поліклініки, забуваючи про первинну ланку. І часто буває так, що проблему можна було б спокійно вирішити на рівні консультації у того ж сімейного педіатра.
«Поліклініка – це вторинний рівень надання медичної допомоги. Ми працюємо з тими пацієнтами, які мають направлення від лікарів первинної ланки – тобто медиків амбулаторій сімейної медицини», – наголошує заступник головного лікаря.
БЕЗ ТАЛОНУ, ПОЗА ЧЕРГОЮ
Однак, бувають випадки, коли навіть з талоном на конкретно призначений час, доводиться пропускати без черги пацієнтів пільгових категорій.
«По-перше, це діти, яким потрібна екстрена допомога – з травмами, гострим болем. Зазвичай, батьки, що стоять в черзі з талонами, розуміють ситуацію та не виникає ніяких непорозумінь», – розповідає лікар Тетяна Ткаченко.
Однак, пригадує неприємну ситуацію, коли дитину-інваліда не пропустили без черги, хоча хлопчик має на це повне право. Та хай цей прикрий випадок залишиться на совісті батьків, які мало того, що в своє серце не пустили добра, та ще й власній дитині подали не кращий приклад.
Окрім того, позачергово приймаються пацієнти зі статусом дітей з багатодітних сімей та діти-сироти з опікунами.
«Завдяки тій же самій системі ми маємо можливість розмежувати потоки хворих, можемо більше уваги приділити дітям з пільгових категорій, які, як правило, мають проблеми зі здоров’ям, а опікуни мають можливість вибрати зручний для них час, щоб показати лікарю свою дитину», – каже Наталія Волошина.
Саме через такі ситуації можуть виникати зміщення у графіку прийому. Та поки що лікарі не пригадують жодного випадку, коли б медик не встигав прийняти пацієнтів за талонами. Адже при їх видачі у реєстратурі роблять невеликі зазори у часі, аби, у разі потреби, надати екстрену допомогу.
ПРАГНЕМО ВДОСКОНАЛЕННЯ
Вже наприкінці нашої розмови з заступником головного лікаря Наталією Волошиною, ми поцікавилися, що на думку фахівця треба змінити для покращення рівня медичного обслуговування.
«Основне, на що хотілося б звернути увагу – матеріально-технічне забезпечення лікарні. Будівлі старі, потребують капітального ремонту, як і комунікації. Розуміємо, що на все це потрібно дуже багато коштів, але ми працюємо з дітьми, більше того – з дітками, які хворіють», – каже Наталія Павлівна.
Поки що недосяжною мрією лікарів залишається комп’ютеризація кабінетів та запровадження системи електронного реєстру черги, щоб людина змогла обрати собі дату та час прийому, коли буде зручно. І при чому навіть не виходячи з дому через Інтернет чи за допомогою IBox. Як, наприклад, в податковій. Стоїть термінал, в якому можна зареєструватися на певний час до певного спеціаліста.
На думку медиків, встановлення такого терміналу знизило б залишкові скарги від батьків, а впровадження електронної реєстратури дало б змогу медичним працівникам відслідковувати необхідність відвідування дитиною чи дорослим пацієнтом лікувального закладу в потрібний час. «Поки що мрія, але сподіваємося на те, що колись вона стане реальністю.», – посміхається Наталія Волошина.
Ольга Підлісна
