30 листопада Уряд затвердив Порядок створення госпітальних округів. Це рішення дало старт глобальним змінам у системі надання медичної допомоги пацієнтам. І поки фахівці з МОЗу звітують про стан справ по всій Україні, представники місцевої влади, а особливо головні лікарі медичних закладів, переймаються адаптацією порядку на практиці
Пропозиції «згори»
Міністерство охорони здоров’я у рамках медичної реформи попередньо планує створити в Київській області 4 госпітальні округи з центрами в місті Біла Церква, Боярка, Вишгород і Бровари (див. малюнок і таблицю). Для міста Славутич передбачається окремий статус, враховуючи його територіальну віддаленість.
Планується, що кожен округ матиме мінімум 2 лікарні багатопрофільного інтенсивного лікування (ЛІЛ) 1 рівня та одну лікарню 2 рівня.
ЛІЛи 1 та 2 рівня надаватимуть вторинну медичну допомогу у випадках, коли пацієнт потребує інтенсивної терапії в умовах стаціонару. Щоправда перелік послуг, які надаватиме кожна з лікарень, МОЗом ще не визначений.
На базі ЛІЛів другого рівня працюватиме екстрена медична допомога та надаватиметься більш широкий спектр послуг.
Служба екстреної медичної допомоги забезпечуватиме надання хворим допомоги у випадках, що загрожують їх життю, а також доставку таких хворих до ЛІЛів 1 або 2 рівня, якщо вони потребують лікування у стаціонарі.
Крім того, медичну допомогу в умовах стаціонару можна буде отримати винятково за направленням сімейного лікаря.
Аншлаг за ліжкомісце
У рішенні Кабінету Міністрів визначаються нормативи кількості обслуговування пацієнтів. Так багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування 1-го рівня має обслуговувати не менше 120 тис осіб, 2-го рівня – не менше 200 тис осіб.
Згідно з даними Облстату, у Київській області зареєстровано 1 733 758 осіб. Якщо розділити цю цифру на 4 округи, як заплановано, то виходить, що на 1 лікарню припадатиме понад 430 тис. Це при заявлених в офіційних документах 200 тисячах. Тож медичним закладам загрожує, як мінімум, «перенаселення».
Якщо слідувати Порядку, то в області доцільно створювати 8 округів, а не 4. Тоді БЦРЛ має, як і зараз, обслуговувати місто і район, адже населення Броварщини далеко перевищує 200 тисяч. І навіть за сьогоднішніх умов лікарня не пустує, а часто переповнена. Наприклад, зараз у стаціонарі – 980 пацієнтів при наявних 900 ліжкомісцях. Якщо до нас їхатимуть пацієнти з усього Лівобережного округу, важко й уявити, що буде.
Коли кожна хвилина на рахунку
Обов’язковою умовою при формуванні госпітальних округів є зона обслуговування. Вона визначається своєчасністю доїзду до ЛІЛу, що не повинен перевищувати 60 хвилин та бути еквівалентна радіусу зони обслуговування 60 км.
З допомогою електронної мапи Google ми проаналізували зону доступності нашого майбутнього госпітального округу. Виявляється, більшість населених пунктів у цю зону не попадає.
Бровари–Березань – 70,5 км. Орієнтовний час в дорозі (за умови руху по найкоротшому шляху) – 1 год. 11 хв.
Бровари–Згурівка – 82,8 км. Орієнтовний час в дорозі – 1 год. 32 хв.
Бровари–Переяслав-Хмельницький – 83 км. Орієнтовний час в дорозі – 1 год. 33 хв.
Бровари–Яготин – 99 км. Орієнтовний час в дорозі – 1 год. 35 хв.
І це тільки районні центри, до сіл і селищ, які розташовані в межах цих районів, відстань буде більшою.
Чи варто розповідати про плачевний стан доріг, особливо в селах, і питання транспортного сполучення, коли у деякі населені пункти маршрутні автобуси навідуються раз на день.
Не витримує жодної критики і автопарк екстреної допомоги. З необхідних для обслуговування Броварського району і Броварів 20 карет «швидкої» налічується лише 6.
Куди бігти, як розібратись з рівнями
«У Лівобережному окрузі планують зробити лікарні і першого, і другого рівнів. Яготин і Бориспіль – першого рівня, Броварська лікарня – 2-го. Але наразі, точно не встановлено, що повинна мати лікарня 2-го рівня, які підрозділи, скільки ліжкомісць, скільки хірургічних, реанімаційних відділень і так далі. Як лікарні різних рівнів мають між собою співпрацювати?», – розповідає Валентин Багнюк, головний лікар БЦРЛ.
На це та низку інших питань не знайшли відповіді і фахівці з Департаменту охорони здоров’я Київської області.
Окрім цього, лікарі намагаються спрогнозувати, як в нових умовах надавати практичну допомогу. Наскільки реально врятувати пацієнта.
«Якщо, наприклад, станеться ДТП, куди будуть везти хворого? В Яготин чи Бориспіль? Чи нададуть першу допомогу, а потім будуть переводити до нас в лікарню 2-го рівня? Хоча, якщо нейрохірургія, то одразу повинні везти до нас. Але як можна привезти пацієнта, наприклад, із Переяслав-Хмельницького району із травмами, і з гематомами, за не один десяток кілометрів. Чи переживе людина таку поїздку? Реформа має бути чітко розписана: що, кому, де, як і скільки. Зараз просто поділили, що буде три лікарні замість шести, і все», – додає Валентин Багнюк.
Чиновники МОЗу всі питання функціонування медзакладів в окрузі залишають на розсуд госпітальних рад, які мають створити у 2017 році місцеві ради кожного округу. По суті, госпітальна рада – це спільний майданчик для ухвалення рішень та розробки спільної позиції щодо майбутнього округу. Вона має розробити багаторічний План розвитку госпітального округу на найближчі на 5 років.
Тож, поки достеменно не відомо, якою буде нова система надання допомоги пацієнтам. Медики самі ще намагаються розібратися у функціонуванні округів, ланок, закладів та взагалі із системою функціонування. Сподіваємося, що у ході дискусії, фахівцям все-таки вдасться зробити медицину доступною кожному, як задекларовано у концепції реформування.
Добрими намірами …
З тим, що наявна медична інфраструктура та матеріальне оснащення лікарень кульгають на обидві ноги, посперечатись важко. Зміни конче необхідні.
За даними МОЗ, більшість медичних закладів в Україні мають зношені основні фонди та застаріле технічне оснащення.
Відповідно, фахівці, що не мають достатньої завантаженості, поступово втрачають кваліфікацію та практичні навички. Адже не варто очікувати якісних послуг від хірурга, який здійснює у кращому випадку кілька серйозних операцій на місяць.
При дуже низькій якості медичних послуг Україна є четвертою в світі за кількістю лікарняних ліжок на душу населення та другою у європейському регіоні за середнім рівнем тривалості госпіталізації.
Але… не слід забувати про сьогоднішні реалії і сліпо копіювати досвід Європи. Адже така тривалість госпіталізації обумовлена тим, що через низький рівень життя, людина вчасно не звертається до лікаря, а тягне, як-то кажуть, до останнього. І потрапляючи, наприклад, з виразкою шлунку, у пацієнта діагностують цілий «букет» супутніх хвороб. Тому, замість 5 днів у лікарні доводиться провести кілька тижнів.
Та й, можливо, у міністерських кабінетах варто переглянути межі округів, дослухатись до думки громад та збільшити їх кількість.
Відповідно, збільшиться кількість багатофункціональних лікарень з усім необхідним діагностичним обладнанням. Від цього пацієнтам буде лише користь.
Слава Одинець
