Хто не зацікавлений у розквіті власного міста та не хоче брати участь в його житті? Таких у Броварах немає.
Для активних броварчан, які мають власні ідеї та ноу-хау, розробляють новий проект – громадський бюджет чи бюджет участі. Коли саме цей проект запрацює, дізнавався «ГР».
Європейський досвід в українських реаліях
Ідею партиципаторного бюджету Україна запозичила з Європи. Там ця практика існує понад 20 років. У нас її почали впроваджувати всього кілька років тому. Львів, Ужгород, Житомир, Черкаси, Вінниця та ще 5 українських міст можуть похвалитися успішною практикою. Незабаром до них приєднаються і Бровари.
Суть громадського бюджету або, як його по іншому називають, бюджету участі полягає у залученні громади до розподілу бюджетних коштів. Тобто, маючи ідею чи проект щодо вдосконалення життя в місті, наприклад, встановлення камер відеоспостереження у закладах освіти, можна прийти з заявкою до міської ради та отримати кошти на його реалізацію.
«Громадський бюджет – це прекрасна ідея. Місто велике, питань багато. І це нормально, коли громада висуває свої пропозиції з метою їхнього впровадження у життя», – каже Петро Бабич, секретар Броварської міської ради.
Громада «за», але…
Колишній начальник ЖЕКу №3, а нині активіст будинку Ніна Онопрієнко, яка мешкає по бульв. Незалежності, 9-а, відзначила, що проект цікавий. Але зауважила – хорошим стане лише у тому випадку, якщо ним буде займатися добросовісна людина.
Активіста будинку по бульв. Незалежності, 4-а Вадима Дуженка також зацікавив даний проект. «З такою практикою погоджуюся. Є лише питання щодо проходження дев’яти кіл пекла з усіма документами по інстанціях. Якщо б трошки спростити механізм було б краще», – каже він. Саме над тим, аби ініціатива стала доступною кожному, зараз працюють члени робочої групи по доопрацюванню Положення про громадський бюджет.
«У практиці інших міст є така норма, як наявність кошторису. Тобто якщо громада хоче запропонувати певний проект – має все ретельно прорахувати. Але правильно це зробити може тільки фахівець. Не впевнений, що кожен громадянин може дозволити собі такого спеціаліста, тому ми думаємо, як це спростити», – каже Петро Бабич.
Куди бігти з ідеями
Якщо у вас вже є ідея, а може й не одна, варто пам’ятати, що прийматимуть лише ті пропозиції, які не прописані у міських програмах. «Це мають бути якісь корисні для соціуму рішення, яких ми не врахували», – каже секретар ради.
Для участі в конкурсі проектних пропозицій чиновники планують розробити форму заявки. Обов’язково потрібно буде вказати: назву проекту, його опис, орієнтовну вартість та підписи громадян, які підтримують проект.
Подані пропозиції розглядатимуть члени координаційної чи експертної комісії, в яку входитимуть близько 1/3 депутатів та 2/3 фахівців із відділів та управлінь міськвиконкому. «Приблизний графік роботи координаційної (експертної) комісії буде виглядати так: до 1 лютого надання проектів, до 1 квітня – опрацювання кращих. Виділимо час на формування кошторисів. Розплануємо все так, щоб до кінця року встигли ці проекти впровадити», – каже Петро Бабич.
Ціна громадської ініціативи
Серед неузгоджених залишається питання щодо виділення коштів на громадський бюджет та класифікації проектів.
«На сьогодні кошти на громадський бюджет не закладені. Зараз визначаємося із сумою. Плануємо, що це буде близько 3 млн. грн. на рік: на малі проекти до 100 тис. грн, середні – до 500 тис. грн, великі – до 1 млн. грн», – поділився планами секретар ради.
Та поки говорити про фінансування проекту зарано. Зараз активно працюють над Положенням, яке пропонують винести на наступну сесію міської ради.
Анна Антонова
