За статистикою кожен третій українець працює не за фахом. Причина полягає у тому, що ми часто обираємо не ту професію, керуючись порадами батьків, друзів або просто модою. Біда в тому, що в Україні досить велика кількість вишів випускають юристів та економістів. Результат відомий: або люди змінюють фах, «відмучившись» п’ять років у стінах Альма матер, або роками шукають роботу. І як показує практика місяцями оббивають поріг Центру зайнятості. Тут звісно в допомозі не відмовляють.
Знайти роботу із зарплатою у 5000 гривень на місяць – у Броварах не проблема. Щоправда, тільки якщо ви механік, слюсар або, наприклад, водій. Лікарям та вчителям пропонують рази в два менше. Нещодавно у Броварах пройшов ярмарок вакансій, який підтвердив: зараз за навички, які освоюють за кілька місяців, платять набагато більше, ніж за роботу, яка вимагає довгих років навчання.
АМБІЦІЇ ТА МОЛОДІСТЬ
Вона молода, досвідчена та енергійна. Але безробітна. Інженер-лаборант харчових продуктів Ярослава Мельник ось вже три місяці шукає собі місце. Здавалося б, гарна можливість – ярмарок вакансій. Ярослава вводить у пошуковій системі назву своєї професії. Однак, марно.
Стенди уважно вивчають сотні безробітних. Скаржаться: на ярмарку пропонують роботу, яку і так можна знайти без проблем. Найбільший вибір у техніків та у водіїв. Наприклад, «Київгума» шукає менеджера з продажу. Зарплата – від 5 000 тисяч гривень.
ВІЙНА ЗМІНИЛА ВПОДОБАННЯ
Майдан, війна та очікування змін в Україні неабияк вплинули і на випускників шкіл, які нині обирають майбутній фах. Популярність деяких спеціальностей відчутно зросла. Зокрема збільшилася кількість факультетів та кафедр, які готують фахівціву галузі новітніх технологій. А оскільки швидкими темпами вони розвиваються й за кордоном, то на таких спеців є попит у всьому світі. Комп’ютерна освіта вже давно сприймається, як універсальна, адже сфера використання ІТ дуже велика. Хороший комп’ютерник у найближчі роки навряд чи буде зайвим на ринку праці, але за однієї умови – він має бути справжнім фахівцем.
ВІЙСЬКОВА СПРАВА – ЗНОВУ ПРЕСТИЖНА
Кількість охочих здобути професійну військову освіту лише минулого року зросла на 14%, а дівчат-абітурієнтів при цьому стало вдвічі більше.
Запізнення з наповненням ринку необхідними фахівцями може бути особливо небезпечним саме у військовій галузі. Аджедобра професійна підготовка армії є запорукою безпеки країни. Нині ця теза вже не потребує доказів. Тепер стала очевидною потреба в якісних кадрах, тож виші, які займаються підготовкою офіцерів, очікують на велике поповнення.
ПОПУЛЯРНО – НЕ ЗАВЖДИ ПЕРСПЕКТИВНО
Кількість українців, що пройшли вищу школу з року в рік збільшується, втім кваліфікованих кадрів усе одно бракує. «Випускники шкіл, керуючись сучасними тенденціями та стереотипами, вступають до вищих навчальних закладів на так звані «престижні» спеціальності, а згодом не можуть знайти роботу за ними. При цьому в країні загострюється потреба у працівниках з іншихнапрямів. Тобто посилюється ситуація дисбалансу між попитом на освіту та її пропозицією – випускники вищих навчальних закладів не можуть працевлаштуватися, що збільшує рівень безробіття, або працюють не за спеціальністю. Відтак абітурієнти повинні відповідально ставитись до вибору майбутньої професії», – розповідає начальник Броварського міського центру зайнятості Максим Вітер.
Аби позбутися дисбалансу на ринку праці, потрібно проводити активну профорієнтацію. Втім вона не є обов’язковою і за традицією фах дітям обирають батьки. Діти зациклюються на одній професії і випробувати себе в інших галузях не хочуть. Є лише поодинокі випадки, коли батьки приводять дитину до Центру зайнятості, аби дізнатися погоду на ринку праці та пройти профорієнтаційні тести. «Ви поки не спробуєте, ви не зрозумієте. Якщо ви хочете бути хірургом, то поки ви не побачите закривавлену людину, ви не зрозумієтесвою можливість профпридатності», – вважає Максим Вітер.
І навіть та профорієнтаційна робота, яку проводить Центр зайнятості, не завжди є ефективною. Адже до броварських шкіл лише раз на рік приходить фахівець, який намагається донести випускникам інформацію з приводу стану ринку праці. У Центрі кажуть, що на рівні лише Броварів проблему не вирішити. Біда тут загальнодержавна. Система освіти не встигає за ринком праці і викликами прогресу.
Фахівці визнають – в Україні важливо мати диплом про вищу освіту. А от що за спеціальність – питання друге. Мовляв – життя довчить – була б голова. Скільки б дипломів ви не мали, роботодавця насправді цікавить лише одне: що ви вмієте на практиці. А з цим, як нарікають фахівці, у випускників українських вишів великі проблеми.
Інесса Косач
