ОПЕРАЦІЯ «ПІДТОПЛЕННЯ»: ЯК ВРЯТУВАТИ СТАРЕ МІСТО?

«Броварська Венеція», плаваючі хатки, територія резинових чобіт – як тільки не називають район Старого міста, що з року в рік потерпає від постійного та методичного підтоплення. Чи робиться щось для того, аби ситуація нарешті змінилася на краще – розбирався «Громадський Ревізор»

ПРОБЛЕМА «З БОРОДОЮ»

«Скільки себе пам’ятаю, така ситуація. Батьки мої по городу та в дворі в чоботях ходили, тепер ми з чоловіком. Влітку ще сяк-так, а ось весною, коли сніг тане – хоч плач!», – бідкається мешканка вулиці Маяковського Тетяна Миколаївна.

Залиті водою в прямому сенсі цього слова по щиколотки двори, картопля та цибуля, яку після рясного дощу доводиться пересаджувати, бо вимивається та плаває по усьому городу, про погреби можна забути, або ж карасів у них розводити – вода стоїть на півметра, а подекуди й глибше. Така ситуація спостеріга­ється в районі Старого міста вже дуже і дуже давно.

Що ж стало причиною підто­плення доброї половини міста? Спробуємо розібратися.

ПРИРОДНІ ФАКТОРИ

Історичні джерела стверджу­ють – місто, а колись поселення Бровари, з прадавніх часів було розташоване в зоні семи великих озер. Тоді це була ціла екологічна система, вода поступово при­родним шляхом рухалася в район розміщення сучасної залізниці. Згодом, після зведення залізнич­ного насипу, для відтоку води було прокладено колектор, через який вода переливалася з перетоком в каскад невеликих озер, потім за територією дачного кооперативу «Ялинка» – в річку Осинку, а вже звідти до села Рибного та району Дарниці , де Осинка переходить в підземні колектори та впадає нарешті в Дніпро. Озера, болота, рівчаки та природні канали густо вкривали територію сучасних Броварів. Тобто, можна сказати, що початкова першопричина підтоплення – гідрогеологічні або природні фактори.

ПОМИЛКИ ПРИ ПРОЕКТУВАННІ

Інший не менш важливий, але найбільш прикрий фактор – без­думна людська діяльність. Під час забудови міста руйнувались при­родні відтоки, засипались канали, частина озер та болота – ті землі, які десятиліттями були волого­насиченими та приймали воду – осушувались, на цих територіях розміщувалися нові промислові та житлові райони. Прокладалися нові вулиці, що ставало на пере­шкоді природному відтоку води, вулиці нерідко були «прорізані» та спроектовані поперек природних водовідвідних каналів. Найбільш насичена автомобільна дорога Броварів – вулиця Київська – у свій час перетнула все місто та розділила його на дві частини. Поперек водовідводу спроек­товані і нині діюча залізниця і Окружна дорога. Два величезні насипи, якими знову ж-таки перекривається шлях води. І хоч під залізницею прокладений колектор – труба діаметром 900 мм, попід Київською та Окружною теж є ряд «капілярних» водовід­водів, однак особливого ефекту від такої системи немає. «Велика вода» стоїть у місті, не знаходячи виходу. Це ті помилки в проекту­ванні, які призвели до нинішнього водного колапсу.

БЕЗГОСПОДАРНІСТЬ ТА БЕЗВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Навіть віднедавна ледь налаго­джена система існуючих каналів, лотків та озер-відстійників потребує постійного нагляду та розчищення, адже лотки здебіль­шого відкриті, тому листя та мул можуть легко закоркувати прохід воді. Створення спеціального підрозділу для обслуговування системи водовідводу ще у про­цесі, а роботи потрібно проводити постійно. Окрема розмова про городян, котрі часто викорис­товують канали та лотки у якості сміттєзбиральників. Навіщо виво­зити сміття, якщо можна просто скидати весь непотріб у канал, та хай пливе «за водою».

ЧИСТИМО, ПРОЧИЩАЄМО… ПРАКТИЧНІ КРОКИ

Заступник міського голови Григорій Голубовський стверджує: «В 2015 році здійснено колосальні обсяги робіт саме в питанні поліп­шення ситуації з підтопленням старої частини міста».

По-перше, в 2015 році було зроблено роботу, яку планували не одне десятиліття, зокрема, розчищено ті озера, які сьогодні приймають воду та слугують своєрідними резервуарами- відстійниками – це озеро по вул. Петровського, два озера за ЦРЛ (по вул. Кобилянської та Фельдмана), а також озерце, що в народі називають Каланча (в районі садиб №№107-109 на вул. Київській). Навіть після сильних осінніх злив, в озерах суттєво не підвищувався рівень води, а це свідчить про те, що нарешті зроблено правильний переток для відведення дощових вод, вода відстоюється та поступово просочується в грунт.

«До речі, до розчистки рівень води в озері на Петровського становив усього 30-40 см, тоді як після глибина озера стала дійсно, як у нормальної водойми – від 2 до 3,5 метрів», – каже Григорій Голубовський.

Паралельно було проведено фронтальне розчищення існу­ючих каналів та лотків. На жаль, повністю система будівництва такої лоткової «павутини» не завершена, адже її частина про­ходить в зоні щільної садибної забудови і не завжди господарі слідкують за станом лотка, про­чищають від листя та бруду, тим самим створюючи перешкоди на шляху водовідтоку. А іноді й просто не дозволяють прокладати лотки по своїй приватній терито­рії. Доводиться аргументувати, вмовляти, а все це – дорогоцінний час.

Окрім того, вперше за багато років вдалося розпочати реконструкцію озера в парку «Приозерний», що теж дає свої результати. Налагодження при­родної циркуляції води в озері позитивно вплине на загальний стан водовідводу.

«На проведення очисних робіт було виділено близько 4,5 мільйонів гривень бюджетних коштів. Роботи першого етапу – розчищення берегової зони та поглиблення озера вже закінчені, потім проведемо формування відкосів та берегової зони, а вже за тим проведемо благоустрій прилеглої території», – розказує Андрій Василенко, директор КП «Бровари-Благоустрій».

КОНСТРУКТИВНИЙ ДІАЛОГ

Проблемою підтоплення переймається не тільки міська влада, а й активні городяни. Вже протягом семи років у місті існує робоча група з питань під­топлення, до складу якої, окрім міських чиновників, входять і активісти. В основному це старо­жили тих районів, які найбільше потерпають від «високої води». У виконкомі визнають – допомога порадою, а іноді і конструктивною критикою, є реальною та нагаль­ною. Спільними діями активістів та влади питання нарешті зруши­лося з «мертвої точки». До того ж, ці люди мають неоціненний скарб – власну пам’ять.

«З допомогою Раїси Степанівни Щербакової-Кайдан, яка вже дуже давно вивчає це питання, є автором багатьох статей, має колосальний досвід та знання, ми практично по крупинках відно­вили ту систему озер, яка раніше була в місті, оскільки ніякої доку­ментації не збереглося», – вдячно каже Григорій Голубовський.

ПЛАНИ НА ПЕРСПЕКТИВУ

Перспективними планами у міській раді також діляться охоче. Наприкінці минулого року було проведено зустріч з громадою, під час якої представили про­ектну документацію, яка наразі передана на розгляд до обласного управління водних ресурсів та включає в тому числі і роботи по водопониженню та в якій запро­поновано ряд технічних рішень цивілізованого «транзиту» води через цей мікрорайон. Наступний крок – обговорення у депутат­ських комісіях та виділення коштів на реалізацію міської Програми запобігання підтопленню. Також, свою підтримку обіцяють і депу­тати обласної ради.

Окрім того, роботи по роз­чищенню озера в парку «При­озерний», діючих каналів та лотків, прокладення нових гілок водовідведення не планують при­пиняти. Для постійного контролю за станом цих міських «артерій» на базі КП «Бровари-Благоустрій» вже практично створено спеціа­лізовану дільницю. Планується, звичайно виходячи з фінансової можливості, закупівля техніки та інвентарю.

«У Києві навіть зливоприймальні колодязі чистять міні-трактор­цем з двома ковшами, а ми все відрами, лопатою та руками», – жаліються комунальники.

Не хотілося б закінчувати сакраментальною фразою «все залежить від фінансування», але це дійсно так. Бажання, проекти, наміри та кінцевий результат залежить все-таки від грошової складової. Сподіваємося, що розпочате не заросте осокою та не затягнеться мулом і ситуація в геометричній прогресії змінюва­тиметься на краще.

Катерина Ковальчук