«Броварська Венеція», плаваючі хатки, територія резинових чобіт – як тільки не називають район Старого міста, що з року в рік потерпає від постійного та методичного підтоплення. Чи робиться щось для того, аби ситуація нарешті змінилася на краще – розбирався «Громадський Ревізор»
ПРОБЛЕМА «З БОРОДОЮ»
«Скільки себе пам’ятаю, така ситуація. Батьки мої по городу та в дворі в чоботях ходили, тепер ми з чоловіком. Влітку ще сяк-так, а ось весною, коли сніг тане – хоч плач!», – бідкається мешканка вулиці Маяковського Тетяна Миколаївна.
Залиті водою в прямому сенсі цього слова по щиколотки двори, картопля та цибуля, яку після рясного дощу доводиться пересаджувати, бо вимивається та плаває по усьому городу, про погреби можна забути, або ж карасів у них розводити – вода стоїть на півметра, а подекуди й глибше. Така ситуація спостерігається в районі Старого міста вже дуже і дуже давно.
Що ж стало причиною підтоплення доброї половини міста? Спробуємо розібратися.
ПРИРОДНІ ФАКТОРИ
Історичні джерела стверджують – місто, а колись поселення Бровари, з прадавніх часів було розташоване в зоні семи великих озер. Тоді це була ціла екологічна система, вода поступово природним шляхом рухалася в район розміщення сучасної залізниці. Згодом, після зведення залізничного насипу, для відтоку води було прокладено колектор, через який вода переливалася з перетоком в каскад невеликих озер, потім за територією дачного кооперативу «Ялинка» – в річку Осинку, а вже звідти до села Рибного та району Дарниці , де Осинка переходить в підземні колектори та впадає нарешті в Дніпро. Озера, болота, рівчаки та природні канали густо вкривали територію сучасних Броварів. Тобто, можна сказати, що початкова першопричина підтоплення – гідрогеологічні або природні фактори.
ПОМИЛКИ ПРИ ПРОЕКТУВАННІ
Інший не менш важливий, але найбільш прикрий фактор – бездумна людська діяльність. Під час забудови міста руйнувались природні відтоки, засипались канали, частина озер та болота – ті землі, які десятиліттями були вологонасиченими та приймали воду – осушувались, на цих територіях розміщувалися нові промислові та житлові райони. Прокладалися нові вулиці, що ставало на перешкоді природному відтоку води, вулиці нерідко були «прорізані» та спроектовані поперек природних водовідвідних каналів. Найбільш насичена автомобільна дорога Броварів – вулиця Київська – у свій час перетнула все місто та розділила його на дві частини. Поперек водовідводу спроектовані і нині діюча залізниця і Окружна дорога. Два величезні насипи, якими знову ж-таки перекривається шлях води. І хоч під залізницею прокладений колектор – труба діаметром 900 мм, попід Київською та Окружною теж є ряд «капілярних» водовідводів, однак особливого ефекту від такої системи немає. «Велика вода» стоїть у місті, не знаходячи виходу. Це ті помилки в проектуванні, які призвели до нинішнього водного колапсу.
БЕЗГОСПОДАРНІСТЬ ТА БЕЗВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
Навіть віднедавна ледь налагоджена система існуючих каналів, лотків та озер-відстійників потребує постійного нагляду та розчищення, адже лотки здебільшого відкриті, тому листя та мул можуть легко закоркувати прохід воді. Створення спеціального підрозділу для обслуговування системи водовідводу ще у процесі, а роботи потрібно проводити постійно. Окрема розмова про городян, котрі часто використовують канали та лотки у якості сміттєзбиральників. Навіщо вивозити сміття, якщо можна просто скидати весь непотріб у канал, та хай пливе «за водою».
Наталія Гунько, депутат Київської обласної ради, член комісії з питань кології: |
ЧИСТИМО, ПРОЧИЩАЄМО… ПРАКТИЧНІ КРОКИ
Заступник міського голови Григорій Голубовський стверджує: «В 2015 році здійснено колосальні обсяги робіт саме в питанні поліпшення ситуації з підтопленням старої частини міста».
По-перше, в 2015 році було зроблено роботу, яку планували не одне десятиліття, зокрема, розчищено ті озера, які сьогодні приймають воду та слугують своєрідними резервуарами- відстійниками – це озеро по вул. Петровського, два озера за ЦРЛ (по вул. Кобилянської та Фельдмана), а також озерце, що в народі називають Каланча (в районі садиб №№107-109 на вул. Київській). Навіть після сильних осінніх злив, в озерах суттєво не підвищувався рівень води, а це свідчить про те, що нарешті зроблено правильний переток для відведення дощових вод, вода відстоюється та поступово просочується в грунт.
«До речі, до розчистки рівень води в озері на Петровського становив усього 30-40 см, тоді як після глибина озера стала дійсно, як у нормальної водойми – від 2 до 3,5 метрів», – каже Григорій Голубовський.
Паралельно було проведено фронтальне розчищення існуючих каналів та лотків. На жаль, повністю система будівництва такої лоткової «павутини» не завершена, адже її частина проходить в зоні щільної садибної забудови і не завжди господарі слідкують за станом лотка, прочищають від листя та бруду, тим самим створюючи перешкоди на шляху водовідтоку. А іноді й просто не дозволяють прокладати лотки по своїй приватній території. Доводиться аргументувати, вмовляти, а все це – дорогоцінний час.
Окрім того, вперше за багато років вдалося розпочати реконструкцію озера в парку «Приозерний», що теж дає свої результати. Налагодження природної циркуляції води в озері позитивно вплине на загальний стан водовідводу.
«На проведення очисних робіт було виділено близько 4,5 мільйонів гривень бюджетних коштів. Роботи першого етапу – розчищення берегової зони та поглиблення озера вже закінчені, потім проведемо формування відкосів та берегової зони, а вже за тим проведемо благоустрій прилеглої території», – розказує Андрій Василенко, директор КП «Бровари-Благоустрій».
КОНСТРУКТИВНИЙ ДІАЛОГ
Проблемою підтоплення переймається не тільки міська влада, а й активні городяни. Вже протягом семи років у місті існує робоча група з питань підтоплення, до складу якої, окрім міських чиновників, входять і активісти. В основному це старожили тих районів, які найбільше потерпають від «високої води». У виконкомі визнають – допомога порадою, а іноді і конструктивною критикою, є реальною та нагальною. Спільними діями активістів та влади питання нарешті зрушилося з «мертвої точки». До того ж, ці люди мають неоціненний скарб – власну пам’ять.
«З допомогою Раїси Степанівни Щербакової-Кайдан, яка вже дуже давно вивчає це питання, є автором багатьох статей, має колосальний досвід та знання, ми практично по крупинках відновили ту систему озер, яка раніше була в місті, оскільки ніякої документації не збереглося», – вдячно каже Григорій Голубовський.
Роман Сімутін, депутат Київської обласної ради: |
ПЛАНИ НА ПЕРСПЕКТИВУ
Перспективними планами у міській раді також діляться охоче. Наприкінці минулого року було проведено зустріч з громадою, під час якої представили проектну документацію, яка наразі передана на розгляд до обласного управління водних ресурсів та включає в тому числі і роботи по водопониженню та в якій запропоновано ряд технічних рішень цивілізованого «транзиту» води через цей мікрорайон. Наступний крок – обговорення у депутатських комісіях та виділення коштів на реалізацію міської Програми запобігання підтопленню. Також, свою підтримку обіцяють і депутати обласної ради.
Окрім того, роботи по розчищенню озера в парку «Приозерний», діючих каналів та лотків, прокладення нових гілок водовідведення не планують припиняти. Для постійного контролю за станом цих міських «артерій» на базі КП «Бровари-Благоустрій» вже практично створено спеціалізовану дільницю. Планується, звичайно виходячи з фінансової можливості, закупівля техніки та інвентарю.
«У Києві навіть зливоприймальні колодязі чистять міні-тракторцем з двома ковшами, а ми все відрами, лопатою та руками», – жаліються комунальники.
Не хотілося б закінчувати сакраментальною фразою «все залежить від фінансування», але це дійсно так. Бажання, проекти, наміри та кінцевий результат залежить все-таки від грошової складової. Сподіваємося, що розпочате не заросте осокою та не затягнеться мулом і ситуація в геометричній прогресії змінюватиметься на краще.
Катерина Ковальчук