Редакція «Громадського Ревізору» регулярно отримує десятки дзвінків від мешканців Броварів зі скаргами на роботу «Укртелекому». Ми неодноразово звертались і до керівництва місцевого відділення, і писали листи в центральний офіс, але як-то кажуть: «Віз і нині там».
Кожного дня все більше людей залишається без телефонного зв’язку та дротового радіомовлення. Для когось ця втрата не така вже й вагома, а для когось – єдиний зв’язок з навколишнім світом. Кричуща ситуація сталась цими вихідними в Броварській центральній районній лікарні – без телефонного зв’язку залишилась екстрена та невідкладна допомога – номер «103» просто не відповідав, а це пряма загроза життю громадян.
Що ж робити? Куди йти і до кого звертатися? Журналісти «ГР» шукали відповіді на ці запитання безпосередньо у начальника СЛД № 1 (ПАТ «Укртелеком») Максима Сулими.
Щодо телефону
На сьогоднішній день абонентська база ПАТ «Укртелеком» становить близько 20 тис. людей. У порівнянні з минулим роком ця цифра менша. Хоча, як запевняє Максим Сулима, різниця незначна. Але навіть, якщо й незначна, все ж тенденція зменшення кількості абонентів спостерігається. У чому ж причина? Чому броварчани, у більшості випадків, проти своєї волі лишаються без телефонного зв’язку?
Як пояснює Максим Сулима, однією і основних причин того, що не працюють телефони є крадіжка кабелю у підвалах житлових будинків. І, хоча цей факт є загальновідомим, на вирішення даної проблеми це ніяким чином не впливає. Хоча рішення насправді не таке вже й складне. Замість того, щоб півтора(!) роки спостерігати за тим, як по підвалах ріжуть і здають електрокабель, достатньо просто обмежити доступ до цих підвалів.
«Підвали відкриті. Є вільний доступ до мереж. А це ж і вода, і радіо, і телефонний зв’язок, і електромережі, пошкодження яких призводить до пожеж. Ми спочатку відновлювали, але проходив тиждень-два і все повторювалося, тому на даний момент «Укртелеком» призупинив свою роботу. І доки підвальні приміщення не будуть закриватися, ми не бачимо сенсу щось робити», – зауважив Максим Сулима.
До того ж, як розповів начальник СЛД № 1, вони мали неодноразовий досвід, коли все ж після відновлення зв’язку під’їзди закривалися і такі будинки й дотепер не мають ніяких проблем. А там, де доступ вільний, крадіжки проходять систематично. Зрозуміло, що вони не безкарні, але зловити усіх навряд вдасться. Хоча декого все ж періодично вдається.
«Ми співпрацюємо з охоронними фірмами, які спіймали нам вже 5 осіб. Троє із них – засуджені. Був випадок по Незалежності, 10, коли грабіжника спіймали, відпустили, а через 2 місяці знову спіймали. Тепер він сидить», – розповідає Максим Сулима.
Тепер про радіо
Одразу зауважимо, що ситуація з дротовим радіо є іще менш втішною. І у даному випадку існує дві причини, через які воно не працює і навряд працюватиме. По-перше – на сьогоднішній день по масиву вже помічені випадки вирізання кабелю на горищах. Тобто знову ж таки вільний доступ до радіокабелів. А по-друге, якщо мова йде про приватний сектор, то це реконструкція опор ЛЕП. Міняючи опори відбувається автоматичне знищення ліній Укртелекому, а відновлювати, а тим паче будувати нові лінії на їх думку просто недоцільно. Адже якщо, приміром, буде потрібно побудувати лінію вартістю 5 тис. грн., а у будинку лише один абонент, то звісно, що будувати її ніхто не буде. Це економічно недоцільно.
Але ж є дещо важливіше суто бізнесових міркувань. Знищення мережі радіоточок – це удар по національній безпеці у разі військових дій, техногенних чи природних катастроф. Дротове радіо у загальному розумінні й масовості можливо й не конкурує, припустимо, з газетою чи телебаченням, але це незамінна річ при надзвичайних ситуаціях. І це варто пам’ятати. Це все ж проблема, яку потрібно вирішувати на державному рівні.
103: чому не працював і хто винний
Не забули ми й про досить цікавий, хоча й неприємний інцидент, котрий стався на минулих вихідних, коли за невідомих причин не працювала лінія 103. Броварчани були вражені таким станом речей. Як таке взагалі можливо, життєво важлива лінія і не працює? Де гарантії, що це більше не повториться? Але що цікавіше, яким чином це пояснять працівники Укртелекому?
Виявляється, у всьому винні… мобільні оператори. Як зазначив Максим Сулима, згідно розкладу дзвінків, який вони мають, усі три дні – п’ятниця, субота, неділя – лінія працювала, як зазвичай. Зазначено дату, годину та тривалість кожного дзвінка.
«Служба 103 – це дві спеціальні лінії і ми негайно на них реагуємо. А з приводу того, що люди не могли додзвонитись, то це скоріше пов’язано з тим, що телефонували з мобільних телефонів. У них технічно служба організована таким чином, що мобільні оператори не заходять на лінію «Укртелеком» (103), а йдуть шляхом переадресації на якийсь звичайний номер, який знаходиться в закладі охорони здоров’я різних рівнів (відповідно їх 3). На який саме – ми не знаємо. У будь-якому випадку це звичайний номер телефону і ремонтуємо ми його протягом доби з моменту подачі заявки, яка до речі була лише одна: у неділю поступив дзвінок від інформаційно-довідкової служби міськвиконкому про те, що не працює номер, що знаходиться в центрі первинної допомоги. Тому основна проблема полягає у ненадійному рішенні того чи іншого мобільного оператора використовувати саме таку систему з’єднання для своїх користувачів», – пояснює Максим Сулима.
З одного боку поки важко робити якісь висновки, але з іншого – все «ясно-понятно». Найбільш прикро у даному випадку є мабуть те, що для багатьох телефон, як і радіо, є своєрідною необхідністю, і позбуватися цього у примусово-наказовому порядку є, м’яко-кажуч,и нечесно і неправильно. Але хто ж має вплив на приватну структуру…
