Школа, яка цього разу привернула увагу «Громадського ревізора», одна з найбільших у місті. Це ЗОШ №10, у якій навчається 1409 дітей. На перший погляд вона нічим особливим не відрізняється. Однак, нашим журналістам здалося, що освіта тут базується на інноваційному мисленні та сучасному рівні.
Директор школи №10 – Боліла Надія Петрівна. Привітна жінка середніх років, яка використовує у своїй мові багато сучасних слів. Рідко в наші часи почуєш від працівника освіти слова типу «денс», «сайт», «лобіює». І це приємно, що освітяни Броварів не зациклюються на традиційних рамках, а намагаються йти у ногу з часом.
НОВІТНІ ПРОГРАМИ НАВЧАННЯ
Надія Боліла не приховувала, що її школа – це величезний колектив співробітників, 50 класів та 2 зміни навчання. Це неабияке навантаження за мізерні зарплати.
Перше, на чому зробила акцент, що у школі діє не тільки модна нині програма «Росток», а і так звані класи розвивального навчання. Вони цікаві тим, що діти в них здобувають освіту за принципом «від абстрактного до конкретного». «У 2, 3 класі задачі розв’язують двома діями, бо знаходять закономірності …10 цифр дитина прочитати не вміє, але вона знає саме порядок, як число формується. А тоді вже тільки до конкретного – арабські числа, римські», – ділиться враженнями директор.
Батьки дуже схвально ставляться до подібних прогресивних програм, адже вони дозволяють дитині розвивати мислення більш сучасно. За словами співробітників закладу, коли розпочався набір цього року до першого класу, то найшвидше заповнилась саме програма розвивального навчання.
«Росток» поступово відходить на другий план, адже там ставка робиться на сильніше навантаження. Хоча саме броварська школа №10 була три роки опорним закладом по області за програмою «Росток». Тобто, вчителі з усієї області проходили тут курси та отримували свідоцтво.
СТАЛИЙ КОЛЕКТИВ НЕ ДЛЯ ВСІХ
Зі слів керівництва, текучості кадрів у закладі немає та й нові вчителі до школи йдуть неохоче. За словами директора, педагоги нині виживають виключно за рахунок надбавки у 20%, яку броварська влада таки залишила на цей рік.
Проте сподівання на молоді кадри таки є. Адже педагогам- випускникам необхідно три роки відробити на освітянській ниві. Чи добре позначиться така «зобов’язалівка» – сказати важко. Надія Боліла розповіла нам про красномовний випадок: «Одного разу зіткнулися з молодою вчителькою. Червоний диплом, знання прекрасні, а коли почала спілкуватися з дітьми, от воно в неї не пішло. Врешті вона каже: «Ви знаєте, я мабуть краще піду, бо я бачу, що воно не моє… одне діло теорія, а друге – практика».
Зауважимо, що не всі батьки розділяють думку про кваліфікований склад вчителів школи. Одна матуся у соціальній мережі написала, що «на її думку найгірша школа №10. Там жахливий педагогічний колектив. Якщо висловлюватися їх словами, то одні базарні баби, які зіштовхують дітей лобами. Можливо там є і хороші педагоги, просто я там з ними не зіткнулася».
Керівництво школи запевняє, що жодних сварок чи скандалів у школі немає. Якщо є невдоволені, вони мають змогу висловити свої претензії на батьківських зборах, які проводять двічі, а то й тричі на рік.
ВИЖИВАЮТЬ ЗА РАХУНОК БАТЬКІВ
Директор окремо висловила подяку батькам, адже тільки за рахунок їхньої посильної допомоги «школа нині виживає». Як і у інших освітніх закладах, тут практикують благодійні внески. Однак конкретних сум нам дізнатись не вдалось.
На наше питання, чи звітують про використані гроші, ми отримали ствердну відповідь. Батьківський комітет не просто регулярно показує всі чеки по витратам. Лунали пропозиції публікувати видатки на шкільному сайті. Однак, більшість батьків не підтримали таку пропозицію.
БЕЗ ПРОБЛЕМНИХ ДІТЕЙ НЕ ОБХОДИТЬСЯ
Дізналися ми також і про те, що школа має своїх проблемних підлітків. На шкільному обліку їх 7. На рівні міліції ніхто з них не стоїть. Соціальний педагог з ними спілкується та тримає на контролі. «Десь хтось побився, хтось у чужу кишеню заліз. Стараємось профілактичну роботу проводити. Але це все більше від батьків. А не всі це розуміють», – додає директор школи.
Одним слово, велика школа – великий організм зі своїми проблемами, перемогами та ініціативами. Кожна мама та батько обирають освітній заклад за своїми критеріями. Комусь подобається більш консервативний підхід, комусь хочеться зробити з дитини майбутнього Біла Гейтса. Отож, школа №10 – це щось середнє між традиційним підходом до освіти та новітніми програмами у навчанні
Анна Межова
