«Всі діти талановиті!» – девіз цікавого мистецького осередку «Перша справжня театральна студія Броварів». Днями «ГР» побував на справжній виставі справжньої студії та дізнався багато цікавого не тільки про викладачів та юних акторів, але й про національну міфологію
Подорожуючи Казковою країною
Ось тільки уявіть – двійко маленьких шибеників під час екскурсії на Запорізьку Січ відбилися від групи та ненавмисно перекинули казан з чарівним зіллям, яке варив козак-характерник. Згідно з народними легендами, характерники уміли ворожити, лікувати травами, були віщунами та провидцями. Зіпсувавши містичне зілля, діти накликали біду на увесь козацький рід, на усю країну. Аби виправити становище, дітвора відправляється у подорож Казковою країною, щоб зібрати чарівні елементи для відновлення чар-зілля. На їх шляху зустрічається чимало казкових створінь.
Напівпрозорі Русалки — водяні богині, які живуть на дні водоймищ. Душі вони не мають, а тільки серце. Зелені Мавки, лісові німфи — то їхні подруги.
Нерідко мавки допомагають людям, доглядають худобу на полонині, охороняють її від дикого звіра. Повітруля – дочка гірських вітрів – легка, здатна пересуватись у повітрі, не торкаючись землі.
Степовик – бог степу, поля, сонця та землеробства. Його стихія — повітря, через яке він несе від Землі до Неба прохання, які посилає Богам людина.
Чугайстер – лісовик, заклята людина, мешканець лісів і гір. Чугайстер, кажуть, зовні як чоловік, але такий високий, як смерека, істота загалом безневинна. Зустрівши в лісі живу душу, Чугайстер не чинить їй лиха, і навіть іноді заважає Мавкам плутати стежки у лісі.
Не можна кривдити слуг Чугайстра – звірів лісових, бо він може розсердитись.
Водяник — водяний цар, що володіє всією водою в світі: ріками, озерами, болотами, морями. Як і Лісовик, Водяник не терпить, коли людина необережно втручається у його царство, особливо вночі. З давніх часів український народ вірив, що водяного царя треба шанувати, щоб не псував греблі, не заплутував сіті, не проганяв риби та взагалі не чинив всіляких капостей.
З кожним з цих створінь сучасні діти знаходять спільну мову і казка закінчується щасливим фіналом. Таку феєрію подарували глядачам юні актори «Першої справжньої театральної студії» надвечір 17 лютого, а вже за декілька днів потому українську казку гратимуть у Берліні.
Наші у Німеччині
«Завдяки підтримці нашого мера та місцевих бізнесменів, 26 лютого ми показуватимемо цей спектакль у фіналі Міжнародного театрального фестивалю. Оскільки ця казка не стільки візитівка нашої студії, скільки держави та нашої української культури, дуже сподіваємося, що ми достойно представлятимемо і рідне місто, і Україну на великій сцені у Німеччині», – каже керівник «Першої справжньої» Ірина Кирилюк.
Студії трохи більше трьох років, виникла вона, як реалізація мрії двох подруг. Одна хотіла у свій час стати актрисою, інша шукала театральну студію для свого сина. «Зірки зійшлися» і у Броварах з’явилася студія з амбітною назвою «Перша справжня театральна». Кажуть – працюють заради задоволення, заради дітей та втілення їх сподівань.
«Ми вчимо їх відчувати та підтримувати одне одного, зчитувати жести, емоції, довіряти партнеру. Сподіваємося, що це допоможе їм у житті. Ми не готуємо акторів, ми виховуємо гармонійну особистість», – каже Ірина Кирилюк.
Сподіваємося, що глибинний філософський зміст авторської казки, до речі, написаної викладачем студії Дариною Деркач, принесе заслужені овації та нагороди нашим юним акторам. Чекаємо з перемогою!
Ольга Підлісна
