Певно немає таких людей, котрі б без супроводу усмішки згадували свій випускний вечір у школі. Половина класу ще носить брекети, половина ще в окулярах, але усі красиві та натхненні. Усі в передчутті обіцяного самостійного життя і підкоренні цього світу. Ну і певно в кожного знайдеться історія-друга про якогось тихоню-однокласника, котрий добряче «відмітився» на випускному. Часи, звичайно, змінюються, і тепер замість окуляр носять лінзи, а замість брекетів — вініри. Та все ж випускний і досі залишається саме тією сходинкою, переступаючи яку ти вже безповоротно мігруєш у світ дорослих.
Урочиста хода
Цього року випускний вечір у Броварах не вперше проходив на Майдані Свободи, однак у такому форматі свята ще не було. Усі модні: мами з бойовим мейк-апом, татусі — оснащені відеокамерами та фотоапаратами. Зараз вони зустрічатимуть своїх красивих дітей. Своїх дорослих дітей.
Ну ось вони, красені і красуні, школа за школою на чолі з директорами простують вулицею Гагаріна. Які ж вони усі… ммм! Не те, що у нас було.
З дівчатами, звичайно, завжди мороки вистачало. Спочатку сукня ще в класі так десятому обирається. Протягом року ця сукня сто разів видозмінюється. А за тиждень взагалі виявляється, що бірюза тепер не в моді. А ще манікюр, педикюр, макіяж, зачіска… Потрібно ж бути на п’єдесталі.
А от парубки, то зовсім інша тема. Раніше як: хлопці орендують костюм у тата/брата/сусіда, зачесалися, шпаргалку з віршем в кишеню поклали і все, ти готовий. Тепер – он які красені. Вишукані костюми, моднячі зачіски, начищене взуття. Ясно, що не за день готувалися.
Трохи нововведень
Вперше практикувалися і флешмоби. Це було такою свого роду фішкою цьогорічного випускного. Крокуючи до головної площі міста випускники кожної школи по черзі, зупиняючись навпроти сцени, якось по-особливому представляли свій навчальний заклад.
Варіанти були різні: вчорашні одинадцятикласники співали, танцювали, випускали в небо кольорові кульки. Деякі класи взагалі влаштували феєрверк із хлопавок. І все було б чудово, якби не композиція.
Чи то часу для тренувань було замало, чи то палюче сонце завадило випускникам проявити себе, чи новенькі костюми та довжелезні сукні завадили, та це саме той момент, коли ідея хороша, але її реалізація, на жаль, підкачала. Хто у цьому винний, важко сказати. Мабуть, це просто ще одне підтвердження відомої істини: скільки б 11-класники не репетирували, все рівно хтось десь та й зіб’ється. Хоча загального враження святковості, чесно кажучи, це не зіпсувало. Після «візитівки» кожна школа зайняла раніше визначене для неї місце, стаючи напівколом відносно сцени.
Чим іще порадувала святкова програма
Відкриття урочистої частини традиційно відбулося з виконання гімну. Цього року цю почесну місію доручили Еліні Іващенко, минулорічній переможниці вокального шоу «Голос. Діти». Свої виступи випускникам подарували також колективи Палацу творчості дітей та юнацтва.
Зі словами вітання до випускних класів звернувся і мер міста Ігор Сапожко. Бажаючи одинадцятикласникам здійснення мрій та нових звершень, міський голова наголосив, щоб ті завжди пам’ятали настанови своїх батьків, пам’ятали своїх вчителів, школу і своє місто. З коротким вітальним словом виступила і очільник управління освіти Броварської міської ради Оксана Мельник. Та на цьому перелік гостей на випускному скінчився.
Далі — нагородження медалями, які випускникам вручали ті ж Ігор Сапожко та Оксана Мельник. Цього року з десяти шкіл нарахувалося 29 медалістів: 18 випускників отримали золоті медалі і ще 11 — срібні. Це 29 дітей, які знають, що таке недоспані ночі, знають про списані зошити і гору прочитаних книг. Це діти, яким частіше інших доводилося чути славнозвісне «дай списати». Це діти, якими пишаються не лише батьки і школа, а й місто.
Не забули відзначити дипломами і тих випускників, котрі брали активну участь в учнівському самоврядуванні і заслужили їх своєю клопіткою працею. Кожен навчальний заклад обирав свого найактивнішого учня.
Опісля був прощальний вальс, який для випускників поставила хореограф Палацу творчості дітей та юнацтва. З усіх класів для танцю були обрані лише кілька найкращих пар. Що-що, а вальс таки відрепетирували. Як то кажуть, все пізнається у порівнянні. Від танцю не відірвати очей. Неймовірні сукні, неймовірні дівчата у цих сукнях, ще й у супроводі таких молодиків. Дивлячись на це відчувається впевненість у майбутньому.
Вальс скінчився і урочиста частина теж. Після майже 2-годинного свята, випускники нарешті можуть розслабитися. Половина дівчат з високих підборів одразу перейшла на сандалі. Випускниці зі сльозами на очах обіймаються зі своїми близькими. У хлопців навпаки усмішка не сходить з обличчя.
Шкільні роки пролетіли швидко. Багато чого іще чекає на наших випускників попереду. І ще багато надій і сподівань зруйнується, адже доросле життя це не тільки свобода, це й купа обов’язків. Та учорашнім випускникам не варто лякатися. Лише завдяки чорним смугам ми бачимо білі. Нехай збуваються мрії, нехай реалізовуються плани. Тепер тільки вгору, тільки вперед.
Марія Мілевська
