«Лежачі поліцейські» – це ніби візуалізація яблука розбрату броварської громадськості. То їх дуже мало, а то вже дуже багато. Пішоходи кричать, що треба їх ставити ледве не на кожному кроці, а автовласники, навпаки, здіймають галас щодо розбитої ходової та постійних візитів в автосервіс. «Громадський Ревізор» вирішив таки розібратися хто правий, а хто винен в цій ситуації.
Близько півроку мешканці вулиці Коккінакі оббивали пороги кабінетів місцевих чиновників, неодноразово телефонували та відправляли листи у нашу редакцію з одним єдиним проханням: встановити їм на вулиці пристрої примусового зниження швидкості. Та й аргументували своє прохання вони доволі логічно: «Я проживаю по вулиці Коккінакі. У нас щодня їздить дуже багато автомобілістів на величезній швидкості. Скільки цих машин передавило собак та котів! А одного разу ледве не збили велосипедиста», – жалілася нам Ольга.
Ще тоді наші журналісти задалися метою всебічно вивчити це питання та дати мешканцям обґрунтовану відповідь. Бо дуже шкода нам бідних тварин та й до людських жертв не хотілося б доводити.
ВСЯ СПРАВА В СТАНДАРТАХ
Що ж ми дізналися? Відсутність лежачих поліцейських по вулиці Коккінакі – це не особиста примха мера чи начальника управління ЖКГ. Ситуація набагато прозаїчніша: згідно до Національного Стандарту України ДСТУ 4123-2006 «Пристрій примусового зниження швидкості дорожньо-транспортної техніки на вулицях і дорогах» даний пристрій примусового зниження швидкості можна застосовувати в районі дитячих та навчальних закладів, зон масового відпочинку, перед нерегульованими пішохідними переходами, розташованими поза межами перехресть, перед нерегульованими перехрестями за відповідного обґрунтування.
Ми навіть спеціально пройшлися декілька разів вулицею Коккінаки аби знайти принаймні натяк на один з вказаних критеріїв, але все марно. Як не сумно було це визнавати, але в цьому випадку навіть «Ревізор» був безсилий. Ніякого способу допомогти мешканцям не було.
ВСТАНОВИТИ ПОПРИ ВСЕ
Але от диво! За декілька днів до виборів на вулиці Кокінаккі таки з’явилися такі омріяні її мешканцями «лежачі поліцейські». Що ж це таке? Невже завзяті громадяни достукалися до бюрократичної верхівки нашої країни та змінили стандарти? Ніби то ні… Принаймні сайти МВС та Укравтодору ні про що подібне не повідомляють. Та й міська влада не розпочала по вулиці ані будівництва навчального закладу, ані зведення зони відпочинку. Скажемо більше, міська влада сама була, м’яко кажучи, здивована появою «поліціянтів» на дорозі.
Тут вже наша цікавість не дала зупинитися на півдороги та змусила розпочати пошуки таємничих чудотворців, які здійснюють мрії броварчан. Наші журналісти приміряли на себе славнозвісне кепі Шерлока Холмса, бо перепони та загадки очікували на нас на кожному кроці. По-перше, встановлення асфальтних пагорбів ніхто не погоджував ні з Управлінням житлово-комунального господарства, ні з броварським ДАЇ і навіть в КП «Бровари-Благоустрій» здивовані не менше нашого. А по-друге, встановлення відбувалося вночі і ніхто не бачив облич благодійників. Такі собі броварські Робін Гуди. Зробили людям добро і слави за це не просять. Диво та й годі.
Мешканці подейкували, що це представники однієї з політичних партій таким чином готуються до виборів. Та офіційних заяв від кандидатів в депутати ми не почули і автори дорожніх «покращень» досі залишаються невідомими.
«Ну то й добре. Тепер вже люди будуть задоволені», – спокійно видихнули ми в редакції. Та не тут то було! Дзвінки посипалися з подвійною інтенсивністю: «Приберіть негайно це неподобство!», «Краще поверніть все як було раніше!», – кричали нам в трубку. Як виявилось встановлені «пагорби», як їх поблажливо називають в ДАЇ, не відповідають ніяким з прописаних норм. І справа навіть не в відсутності садочка поблизу. Їх не видно здалеку. Встановити їх встановили, а пофарбувати для пізнаваності забули. Так і ганяють водії по вулиці Коккінаки, вбиваючи свої машини через непозначені перепони, що створює ще більше аварійних ситуацій.
Та й завдяки появі об’єкту під вікнами своїх домівок мешканці вулиці зрозуміли, що стандарти писалися не через бажання зробити підлянку жителям невеличких вуличок. «Вночі заснути тепер взагалі неможливо. У нас будинки знаходяться прямо понад дорогою. Проїде якесь авто, попідскакує на лежачих поліцейських, а у нас і вікна аж задзвенять. А шуму скільки додалося. Тільки й чутно що торохтіння металу. У мене дитина маленька, то приходиться постійно заспокоювати. Ще й вихлопні гази, на подвір’ї відчувається запах, особливо, коли проїде якийсь мікроавтобус», – обурена одна з місцевих мешканок.
НЕНАЧЕ ПАРАЗИТИ
Та й на цьому випадку наші таємничі благодійники не зупинилися. Один за одним почали з’являтися пристрої примусового обмеження швидкості на вулицях Броварів: Андрєєва, Матросова, Чкалова і нарешті Симоненка, де дбайливі добродійники встановили їх аж 3, через кожні 100 метрів… І відповідно до кількості «пагорбів» почала збільшуватись і кількість звернень обурених мешканців. Тепер завзяті водії вирішили об’їжджати перешкоди узбіччям, незважаючи на пішоходів. І це ще у кращому випадку, бо необізнаний водій і взагалі не побачить тих «поліцейських» та пострибає по них прямісінько до СТО ремонтувати машину. Адже пофарбувати знову забули та ще й асфальту не пожаліли, наляпали стільки, що можна і бампер залишити на дорозі.
Та суть проблеми навіть не в цьому. «Проблема несанкціоновано встановлених пристроїв примусового зниження швидкості не тільки у відсутності відповідних знаків і жовто-гарячого кольору. Зима близько. Снігоочисна техніка не зможе виконувати свою роботу. Через велику кількість лежачих поліцейських на дорогах вона більшу частину сезону простоїть в ремонті. Що ж тоді нам робити?», – пояснює начальник УЖКГ Галина Плотнікова.
До того ж з серйозними проблемами уже стикнулись медики. Зокрема, по вулиці Симоненка щодня виїжджають на виклики службові автомобілі невідкладної допомоги центру первинної медико-санітарної допомоги та амбулаторій сімейної медицини. «Це просто неподобство якесь! У нас автомобілі замість того, щоб виїжджати на виклики до пацієнтів, постійно стоять на СТО на ремонті ходової через ці «лежачі поліцейські». А звернень до лікарів менше не стає. Через чиюсь примху страждають люди», – жаліється головний лікар Ігор Кравцов.
Не залишилась осторонь і ДАІ. У міській раді вже лежить припис від броварської інспекції з проханням до міського голови: «демонтувати «пагорби», що зовнішньо схожі на пристрої примусового зниження швидкості».
За останній тиждень це питання здійняло неабиякий галас у соціальних мережах, люди обурюються. Хтось вдячний невідомим благочинникам, та більшість все-таки вимагає справедливості. Мовляв засмітив місто – прибери за собою.
А винуватці і досі відмовчуються по кутках. Та й зрозуміти їх по-людськи можна, хотіли зробити добро, а тепер отримали купу незадоволень і звинувачень за свою «допомогу». Але от що залишається незрозумілим. Чому хтось робить, а прибирати за ними це «добро» повинна влада за кошти міського бюджету?
Маргарита Струтинська