День працівників освіти завжди наповнений вдячністю до вчителів. А коли окрім щирих посмішок учнів педагог отримує ще й державну нагороду, то така подія варта уваги. Освітянська спільнота нашого міста щиро радіє за свою колегу, вчительку біології та екології Броварської гімназії ім. С.І.Олійника , Холодну Нінель Борисівну, якій у жовтні 2020 року за особистий внесок у розвиток національної освіти, високий професіоналізм та багаторічну плідну педагогічну діяльність було присвоєно почесне звання «Заслужений вчитель України».
Це не просто нагорода, а висока та заслужена оцінка професійної майстерності педагога, наставника, людини, для якої вчителювання – це не просто професія, а спосіб життя. Це – можливість передати дітям знання, радість щоденного спілкуватися з ними, думати про них, співпереживати їхнім успіхам та невдачам, любити їх і знаходити в цьому втіху.
«Громадський ревізор» залюбки поспілкувався з директоркою Броварської гімназії ім. С. Олійника Волошиною Валентиною Василівною та з самою Нінеллю Борисівною.
ГР: Валентино Василівно, як ви дізналися про те, що вчитель гімназії отримав настільки престижну та значущу нагороду?
ВВ: Ми моніторимо сайт Президента України й слідкуємо за такими речами, адже давно чекали на цю приємну новину. А за декілька хвилин уже пролунав дзвінок-привітання від очільниці управління освіти Оксани Мельник.
ГР: Якою була ваша реакція, коли ви почули цю новину?
ВВ: Звичайно, я дуже зраділа. Останнім часом ми лише чуємо про недоліки в освіті, а тут такий приємний сюрприз. Повідомлення надихнуло, це була ,як на мене, важлива підтримка нашого колективу в місті. Новина швидко поширилась – вже через урок і колеги, і учні та батьки , випускники гімназії в соціальних мережах щиро вітали Нінель Борисівну.
ГР: Як Ви вважаєте, чому вчителі важливі? Хто вартує найпочесніших нагород?
ВВ: Я вважаю, що професія вчителя дається від Бога, а всі інші – від учителя. Це, так би мовити, наша світова місія. Учні додають нам енергії, мотивують більше читати, дізнаватися щось нове, бути вічно молодим! Добре розумію, що вчитель – це приклад: або хороший, або поганий. Професія педагога – це не боятися чогось не знати, бо в будь-якому випадку, доведеться дізнатися – відшукати-вивчити-розповісти. Хороший педагог – це як Вікіпедія. Рівень її крутості кожен учень визначає індивідуально. І саме вчителі роблять нашу країну сучасною, сильною та розвиненою, а українців — гідними, розумними, навченими, людяними.
Я впевнена, що багато педагогів гімназії заслуговують на найвищі нагороди у галузі освіти, адже професіоналізм мого талановитого колективу відповідає державному та міжнародному рівню освіти.
Але сьогодні переконана, що лише завдяки наполегливій роботі над собою, тісній співпраці з учнями, бажанню бути лідером освіти, відданості справі своєї родини – учителюванню, Нінель Борисівна Холодна дійсно заслужила визнання державою та присвоєння їй звання «Заслужений вчитель України».
ГР: Яке ставлення до Нінелі Борисівни у колективі?
ВВ: Дуже позитивне, як до професіонала своєї справи. Учителька уважна до проблем школи, завжди надає посильну допомогу педагогам, є наставником над молодими спеціалістами. Колеги цінують її, поважають. Вона неодноразово допомагала в організації та проведенні семінарів різних рівнів. Дає консультації у проведенні відкритих уроків, є ментором вебінарів та членом журі обласних творчих конкурсів та олімпіад. Знає багато методик та з великим задоволенням ділиться тим, що вміє. А у спілкуванні з учнями вона відрізняється особливим стилем, бо розмова з ними відбувається на рівних, тому діти її просто обожнюють.
Поспілкувавшись із самим педагогом, важко не зауважити, що Нінель Борисівна дивовижно проста й легка у спілкуванні, обдарована особистість і цікава співрозмовниця, генератор усіляких ідей та великий креативщик. Вона з захопленням розповідала про таємниці співпраці з учнями, про курйозні випадки в шкільному житті та з задоволенням ділилася спогадами про минуле.
ГР: Нінель Борисівно, чому ви обрали професію вчителя?
НБ: По-перше, я пішла стопами своєї матері, яка не уявляла свого життя без школи, говорячи, що не працює вчителем, а живе ним. По-друге, уже в дитинстві я бачила себе у цій професії, завжди досліджувала довкілля разом з сестричкою, тому і вирішила обрати саме цей шлях. Закінчила Київський Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова і працюю тепер за фахом (учитель біології).
ГР: Який предмет у школі був улюбленим та чому?
НБ: Математика. Мабуть, тому, що встигала й собі вирішити завдання, написати їх, ще й подружкам допомогти (посміхається). Загалом любила усі природничі науки: біологію, хімію, географію.
ГР: Скільки років ви працюєте на педагогічній ниві?
НБ: Враховуючи два декрети, це близько 27-28 років.
ГР: Якими якостями, на вашу думку, має володіти сучасний вчитель?
НБ: Учитель повинен мати бажання вчити, а також мати гарні нерви (сміється). Звісно, треба любити свій предмет, уміти про нього розповісти дітям, надихнути учнів до здобуття глибоких знань, які знадобляться їм для особистісного розвитку.
Нагадаємо, що «Заслужений вчитель України» – державна нагорода України, яка присвоюється вчителям загальноосвітніх та викладачам інших навчальних закладів системи загальної середньої освіти всіх типів за досягнення значних успіхів у навчанні і вихованні учнівської молоді.
Ми щиро раді, що у навчальних закладах нашого міста працюють такі професійні педагоги, які з відповідальністю та з любов’ю ставляться до своєї нелегкої справи. Ще раз вітаємо Нінель Борисівну та колектив Броварської гімназії ім. Олійника. Щиро бажаємо не зупинятися на досягнутих успіхах, державні нагороди повинні знаходити своїх героїв.
А закінчити статтю хочеться словами В.О.Сухомлинського: «Учитель творить Людину. Ці мудрі й ваговиті слова можна сказати тільки про матір і батька». Не забувайте, що тільки спільними зусиллями батьків та вчителів ми зможемо допомогти дітям осягнути одвічні істини життя на шляху до щасливого, успішного майбутнього.
Розмову вела Софія Щербак
