Підготовка до нового опалювального сезону під час військової агресії. З таким викликом наші комунальники ще не стикалися. Зараз ніхто не зможе спрогнозувати, що буде взимку: чи буде газ, чи буде паливо, скільки це все буде коштувати? Подейкують броварчанм доведеться затягнути паски. За відповідями на ці питання «Громадський ревізор» вирушив до директора КП «Броваритепловодоенергія» Григорія Голубовського.
ГР: Григорію Павловичу, розкажіть, будь ласка, як вплинула війна на роботу підприємства?
Григорій Голубовський: Минулий опалювальний сезон став дуже складним для нашого підприємства, і в першу чергу саме через початок війни з росією.
Більша частина населення виїхала за межі міста та перестала сплачувати за комунальні послуги, які ми надавали безперервно навіть під час бойових дій та обстрілів. Тому виникла велика заборгованість за спожитий газ, яку погасити поки що нічим.
Складний фінансовий стан змушує коригувати обсяги ремонтних робіт, які ми запланували ще торік. Хоча за підтримки міської ради ми ще до війни закупили всі необхідні ремонтні матеріали та обладнання.
Звичайно ж, всі заплановані обов’язкові заходи з підготовки до наступного опалювального сезону наші фахівці вже проводять. Це, зокрема, гідравлічні випробування, промивка систем опалення, заміна запірної арматури, ремонти пошкоджених ділянок мереж.
ГР: Яка сьогодні ситуація з газом та які прогнози на наступний опалювальний сезон?
Григорій Голубовський: В міжопалювальний період газ ми не використовуємо, адже ті заклади соцсфери, які потребують теплової енергії, перейшли на альтернативне опалення. Але те, що сьогодні ситуація з газом, м’яко кажучи, напружена – вже відомо всім. Тому ми теж розглядаємо можливі варіанти роботи системи теплопостачання в умовах обмеження споживання газу.
За дорученням міського голови Ігоря Сапожка ми провели зустрічі з декількома компаніями, які займаються альтернативною теплоенергетикою (здебільшого на щепі з деревини). Є розуміння тих можливостей, які надають ці компанії, аде перехід котелень на альтернативне паливо (а тим паче встановлення нових твердопаливних котелень) потребує і великих коштів, і значної кількості паливних ресурсів. А головне – чимало часу. Навіть за умови достатнього фінансування – це проекти на 1,5-2 роки, а зима настане вже за кілька місяців. Тому потрібно шукати інші шляхи диверсифікації централізованого теплопостачання.
Ми розуміємо, що повного відключення газопостачання з різних причин бути не повинно. Але істотне погіршення ситуації цілком реальне. Саме тому для збереження системи опалення ми хочемо запропонувати місту відмовитися від централізованого постачання гарячої води. Це дасть змогу скоротити споживання газу на 15-20% та знизити температуру теплоносія до мінімально допустимої. А це економія приблизно 3,3 млн. гривень на місяць.
ГР: Повне припинення централізованого гарячого водопостачання – серйозний крок. Чи поставляться люди до цього з розумінням?
Григорій Голубовський: Ми сподіваємося на їхнє розуміння. На жаль, неможливо підтримувати комфортні умови під час війни. Та навіть у мирний час цією послугою користувалося все менше населення.
Майже з 35 тисяч абонентів, які користувалися послугою централізованого теплопостачання, гарячу воду споживали:
У 2019-2020 – 7000 абонентів,
У 2020-2021 – 6700 абонентів,
У 2021-2022 – 4700 абонентів.
Мабуть, немає необхідності пояснювати, що незалежно від кількості споживачів і споживання гарячої води ми змушені її гріти на всю кількість. Як кажуть в народі: «гріємо цистерну – споживаємо відро».
Хочу зауважити, що якщо б ми виставляли на оплату реальну собівартість послуги, це були б захмарні тарифи для населення. Так, за опалювальний сезон 2021-2022 при вартості 1 куб. м. в тарифі 125, 88 грн, її собівартість становила 307, 96 грн. Тобто населення «недоплачувало» майже 200 грн. за 1 куб. Це призводило до збитків підприємства на суму майже 20 млн. грн. щорічно.
ГР: А яка ситуація з гарячою водою в інших містах Київської області?
Григорій Голубовський: Більшість з них, якщо не всі, вже відмовилися від послуги постачання гарячої води. Деякі міста, зокрема наш сусід Бориспіль, не постачає гарячу воду близько 10 років. Навіть Біла Церква, де гаряча вода є вторинним продуктом від роботи ТЕЦ, від цієї послуги відмовилася.
ГР: Якщо припинення гарячого водопостачання станеться і в нас, що робити людям?
Григорій Голубовський: У разі припинення постачання води, внутрішньобудинкові мережі залишаться під тиском, щоб запобігти передавлюванню холодної води через змішувачі та зберегти систему на майбутнє.
Але проблему доведеться вирішувати індивідуально: за рахунок електричних водонагрівачів (бойлерів) а там, де це можливо, – проточних газових водонагрівачів.
ГР: І наостанок. Якщо ситуація з газом покращиться, чи відновиться постачання гарячої води?
Григорій Голубовський: Думаю, це цілком реально. Питання тільки в тому, чи захочуть самі люди повертатися до дорогої і, чесно кажучи, не дуже ефективної послуги. Час покаже.
