Пам’яті героя
22 червня для України – трагічний день. Саме цього дня 1941р. німецькі нацисти почали широкомасштабний наступ на Радянський Союз. Почалася німецько-радянська війна. Вчорашній союзник тепер став ворогом. Територія України зазнала великих руйнувань. Адже фронт пройшов по нашій землі двічі. Відступаючи, війська – як радянські, так пізніше і німецькі – намагалися знищити всі комунікації, продовольство, худобу, щоб не дісталося противнику. Це часто залишало місцеве населення без засобів існування.
За роки війни в Україні загинуло близько 10 млн. громадян.
Вшановуючи пам’ять кожної жертви війни, необхідно згадати насамперед тих воїнів, які робили все, щоб ці втрати були якнайменшими.
Один з них – Ступак Григорій Лаврентійович, Герой Радянського Союзу, наш земляк.
Григорій Ступак народився в с. Бервиця, Броварського району, в сім’ї селян. До лав армії був призваний дев’ятнадцятилітнім 10 червня 1941р., а з 27 червня 1941р. уже брав участь у боях. Воював на Західному, Центральному, Сталінградському, 1-ому Українському, 1-ому та 2-ому Білоруських фронтах. Декілька разів був поранений. Після закінчення прискорених офіцерських курсів молодших лейтенантів, як і в багатьох воїнів, маршрут на війні Григорія Лаврентійовича був один: фронт-госпіталь-фронт… І так декілька разів.
5 вересня 1944р. війська, в складі яких воював Григорій Ступак, вийшли до річки Нарев у Польщі. Правий берег крутий, обплутаний в декілька рядів колючим дротом, а за ним – дзоти, окопи ворога, і все це замасковано суцільними мінними полями.
Під постійним вогнем противника бійці на плотах форсували Нарев. Ступак Григорій вплав подолав річку і на березі заліг за кулемет та вступив у бій з вогневими позиціями ворога. Цим самим дав можливість всьому батальйону форсувати річку і закріпитись на маленькому клаптику землі.
Вночі німці кинули на позиції кулеметника Ступака два танки і біля сотні автоматників. Але кулеметники шаленим вогнем відрізали наступаючу піхоту. Ворог відступив, зазнавши великих втрат. Плацдарм був збережений і розширений новими частинами.
Мужність і відвага Г. Л. Ступака, виявлені в боях на річці Нарев, високо оцінені командуванням. Указом Президії Верховної ради СРСР, від 24 березня 1945р. командиру кулеметного взводу 130-го гвардійського полку, гвардії старшому лейтенанту Ступаку Григорію Лаврентійовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу. За бойові подвиги в роки війни він також був нагороджений багатьма орденами і медалями.
Після війни Григорій Лаврентійович жив у Броварах. Він був першим директором кінотеатру ім.Т.Г. Шевченка в 1960-х роках, працював в ДТСААФ. Проводив патріотичну роботу серед молоді.
Помер Григорій у 1972 р. Фронтові поранення дали про себе знати. Це був один з тих, хто вижив в страшній війні. Адже в бувшому СРСР юнаків 1922 року народження залишилось після війни три відсотки, а в Україні, можливо, і того менше.
Вшануймо пам’ять всіх жертв Другої світової війни. І вшануймо тих героїв, які не дали німецькому гітлеризму полонити планету. Вічна їм пам’ять!
Статтю підготував Директор краєзнавчого музею Віктор Корявий
