Коли у родині зростає дитина з особливими освітніми потребами, пошуки закладу для її навчання часто перетворюються на справжнє випробування. Однак, для Броварів ця проблема не характерна, адже у нас є школи, у яких для таких учнів створене найкраще середовище. Зокрема, це – ЗОШ №3, де повноцінно діють інклюзивні класи. «Громадський ревізор» поспілкувався з директоркою школи Лілією Гладишевською, яка розповіла про те, як організована інклюзивна освіта у їхньому закладі та про те, яку роль відіграють батьки в освітньому процесі.
Діти з особливими потребами – повноцінна частина колективу
Сьогодні в Броварській ЗОШ №3 навчаються 860 учнів. 20 з них – це діти з різними складними діагнозами. Такі школярі, хоч і потребують додаткової уваги педагогів, та все ж навчаються поруч зі здоровими дітлахами. За словами Лілії Гладишевської, саме повноцінна соціалізація учнів з особливими потребами і є головною метою колективу школи. Педагоги роблять усе можливе, щоб діти з особливими освітніми потребами відчували, що вони нічим не відрізняються від інших.
«Доступ до навчання має бути рівним для кожної дитини. В Україні, на жаль, з цим часто виникають проблеми. Я категорично проти того, щоб дітлахи ставали заручниками своїх хвороб, щоб усе їхнє житт було сконцентроване у чотирьох стінах. Саме тому я так багато уваги приділяю інклюзії та адаптації цих малюків до соціу му», – коментує Лілія Аскольдівна.
За навчальний процес у Броварській ЗОШ №3 відповідають не тільки вчителі, а й асистенти. Також до справи залучають корекційних педагогів різного спрямування. Ці фахівці надають допомогу дітям зі складними діагнозами відповідно до їхніх потреб. Це можуть бути заняття з ЛФК, послуги логопеда тощо.
Але найцікавішим є те, що такі малюки завжди мають можливість відпочити. Для цього в школі обладнали спеціальну кімнату, де дитина може полежати, якщо стомилася, побути на самоті, в тиші. Особливо це актуально для діток з розладом аутичного спектру, для яких тривале перебування у великому колективі може викликати дискомфорт. Більш того, коли ці учні відчувають тривожність, вони можуть скориста-
тися навушниками та тим самимприглушити рівень шуму, наприклад, під час перерви.
До освіти залучають кожного
За словами Лілії Гладишевської, колектив ЗОШ №3 намагається зробити усе, аби навчання було комфортним та цікавим для кожного учня: «Я – прихильник НУШ (Нової Української Школи). Розподіл дітей на відмінників та двієчників чи формування ставлення до учня виключно на тому, чи добре він поводить себе на уроці – вже не актуальний. Усі діти – талановиті, здібні, унікальні. Вони не повинні з кимось змагатися, адже набагато краще йти шляхом власного розвитку».
І от реформа НУШ направлена саме на те, щоб показати дітям, що усі вони можуть стати успішними та знайти своє «я».
Згідно з принципами НУШ, у освітньому закладі все має мотивувати учнів до навчання та розвитку. Саме тому керівництво ЗОШ №3 почало працювати над покращенням внутрішнього простору. До цього процесу активно долучалися батьки. Наприклад, разом з дітьми вони розмалювали «Стіну радості», допомагали обладнати зони відпочинку для найменших школяриків. Це все – відмінні інструменти для єднання батьків та дітей.
Дозвілля учнів теж проходить весело. На стилізованій зеленій галявині є куточок, де діти можуть побитися подушками під час пе- рерви. Уроки часто проводяться на відкритому повітрі. На «Веселій перерві» усі можуть пострибати просто у коридорі та активно займаються цікавими руханками.
Лілія Гладишевська говорить, що багато батьків дітей зі складними діагнозами обирають Бровари містом свого проживання саме тому, що тут створені найкращі освітні умови для їхніх малюків. І ця тенденція не може не радувати, адже тим самим наші школи далеко попереду навіть багатьох столичних. Тож сподіваємося, що броварська інклюзивна освіта продовжуватиме стрімко покращуватися і усі школи нашого міста стануть максимально зручними для дітей з особливими потребами.
