У п’ятницю 12 липня броварською фейсбук-спільнотою поширилося повідомлення про те, що у двірника з вулиці Грушевського стріляли з пневматичної зброї. Але дивно: директори ЖЕКів лишень плечима знизували – їх працівники усі цілі-здорові, на схожі пригоди не скаржилися.
Насправді інцидент стався за адресою вулиця Грушевського 7, де серед білого дня невідомий поцілив у жінку, котра із своїм цивільним чоловіком на той момент порпалися у смітнику.
Удвох вони прийшли до консьєржки в під’їзд, аби та «була їм за свідка». Але пані Раїса наказала негайно викликати «швидку» та поліцію.
Постраждалу, з діагнозом черепно-мозкова травма, госпіталізовано у Броварську міську лікарню.
Поліція за фактом інциденту порушила кримінальну справу за статтею 125 Кримінального Кодексу. Пошуки порушника з пневматом тривають досі.
Її чоловік Василь наступного дня після інциденту, рушив на свій традиційний «промисел»: ревізувати сміття в баках. Це не тільки його захоплення – це біль і страждання Василевих сусідів.
Василь з цивільною дружиною Ольгою мешкають на першому поверсі будинку, що на Грушевського 5. В квартирі відрізані всі комунікації, напевно через несплату за комунальні послуги. Подружжя миється під водоколонкою у дворі, для побутових потреб беруть воду з озера, харчуються з помийки, замість туалету ходять «на відро», а нечистоти просто викидають сусідам під балкони, бо це – «добрива». Ще кілька днів тому Василь дійсно трудився двірником при ЖЕКу ТОВ БЗБК, та замість прибирати сміття, волік його додому, в квартиру, на балкон і під балкон. Саме через це його звільнили.
Але колекціонувати непотріб Василь не припинив. Власне, починав це робити не тепер, а майже 15 років тому.
Журналісти «Громадського ревізора» поспілкувалися з сусідкою Василя. Пані Галина з чоловіком живуть через стіну. ЇЇ ранок сьогодні почався сваркою з Василем, котрий сунув у квартиру два мішки з чимось, що залишало за собою цівку смердючої рідини на підлозі. Хотіла заставити, аби той вернув мотлох на смітник, але він мало не спустив жінку сходами, обійшлося шарпаниною та розірваною блузкою.
Сусідів діймає гнилісний сморід та полчища паразитів. Свою затишну оселю Галина Іванівна мусить ретельно захищати від тарганів, вуховерток (щипавок) та сороканіжок, а під балконом в нечистотах плодяться щурі й живе Василів товариш.
Жінка розповіла, що квартира належить співмешканці Василя – Ользі. В першу осінь спільного життя, Василь привіз повний КАМаз зерна.
«Вони вирішили зберігати його у квартирі і я впевнена – це зерно досі там. Кістки з бойні несуть, опівночі на вході їх рубають. Куди ми тільки не зверталися, але даремно. Дільничний приходив, ледве зайшов, вхідні двері завалені горами сміття. Казав, що «хазяйка» вилізла до нього з купи макулатури й ганчір’я. Провів виховну бесіду, та й по всьому. А нас колишня голова ОСББ попереджала: обережно, бо Вася з Ольгою – люди агресивні, він за сокиру хапається, у неї «жовта» довідка», – розповіла пані Галина.
До слова, у пари є дорослі діти від попередніх шлюбів, але вони від батьків відмовилися саме через неадекватність останніх.
То як сусідам боротися з колекціонерами відходів, якщо такі живуть у вашому будинку?
Начальник юридичного управління Броварської міської ради Олександр Каштанюк: «Ніяк. Квартира у приватній власності. Тобто, на господарів можна вплинути за допомогою поліції, якщо сусідам завдаються збитки, котрі можна оцінити: підтоплення, підпал, умисне знищення спільного майна на території загального користування.
Або дії, що чинять загрозу здоров’ю чи життю мешканцям будинку – це необережне поводження з газом, погрози фізичною розправою, агресивна поведінка тощо. У такому випадку психіатр має дати заключення про наявність психічних розладів і людей помістять на лікування.
Кожен випадок треба розглядати окремо. Конкретно у цьому: скарги на тарганів й сморід – не привід виселяти людей».
Максимально, чим може зарадити проблемі голова правління ЖБК Оксана Шафоростова – скликати збори мешканців та призначити суботник, щоб прибрати під балконами.
«Я говорила з Василем, та він мене не чує. Як його змусити прибрати, не накопичувати сміття, змінити своє життя? Він не чує слів, чи не розуміє їх. Можемо зібратися з жильцями, прибрати під балконами. Це все. Доки власниця квартири його не вижене – ми всі безсилі».
