«Швидка не приїхала» – скарги броварчан на роботу працівників екстреної меддопомоги дедалі частішають. Статистика, складена на основі моніторингу й аналізу, що провів профільний підрозділ міської ради, свідчить: майже 35% викликів залишається без розгляду, карета екстреної просто не приїздить. У більшості випадків ситуацію рятує бригада невідкладної медичної допомоги, що відноситься до Броварського міського центру первинної медицини.
Насамперед, слід зауважити, що Броварська станція екстреної медичної служби – це комунальне підприємство Київської обласної ради, фінансоване, відповідно, обласним бюджетом. Про якість роботи цієї служби охорони здоров’я за останній період свідчать ряд коментарів, опублікованих у соцмережах:
«У моєї доньки піднялася висока температура – 40°, і ми не могли її збити. Дочці було 9 міс. Я зателефонувала в швидку, а вони мені в слухавку: «Ми не до температури». Але після десятка дзвінків і трьохповерхових матів вони таки приїхали…»
*****
«У вересні чоловікові викликала швидку, три рази телефонувала. Ніхто не взяв слухавки і не передзвонив пізніше. Брали таксі і їхали. Таке враження, що чим менше нас залишиться в живих, тим краще».
*****
«Підхожу до ліфта на своєму поверсі, чую десь знизу дитячий плач і чоловічі крики.
Спускаюсь на перший поверх: біля вхідних дверей у під’їзд лежить молода жінка, поруч стоїть і плаче зі страху малюк, поруч (судячи з усього) її чоловік намагається привести жінку до тями..
Набираю 103. Скидають. Знову. Не беруть слухавку… Питання “знатокам” – таке явище як “швидка допомога” в сучасному світі вже рудимент?»
Це – реальні відгуки, викладені у Фейсбуці реальними броварчанами, які побували в ситуації, коли їхнім близьким знадобилася негайна медична допомога. На думку кожного, саме його випадок був критичним та вимагав екстреної меддопомоги.
Серед інших – є і схвальні «рецензії»: «Дитині на вулиці стало погано, дочка була свідком події і викликала швидку. Приїхали за 7 хвилин! Слухавку взяли з першого разу».
То чому «екстрена» так вибірково ставиться до своїх пацієнтів? Резонне питання, але спочатку слід розібратися, чи розуміють люди різницю між екстреною та невідкладною медичною допомогою.
Невідкладна приїде на виклики, якщо у пацієнта підвищення температури, запаморочення, загострення хронічних захворювань, гіпертонія, наркосп’яніння.
Екстрену слід викликати, якщо лік життя йде на хвилини.
Виклики швидкої медичної допомоги здійснюються на єдиний телефонний номер «103».
Центральна оперативно-диспетчерська служба знаходиться у Білій Церкві, там оператор за описаними симптомами має визначити, яку бригаду направити на виклик.
Що треба знати про виклик екстреної медичної допомоги роз’яснює начальник Броварської станції ЕМД Григорій Зубковський:
«Швидка допомога створена для того, щоб надавати ЕКСТРЕНУ допомогу тим людям, які її дійсно потребують! Пацієнтам, які знаходяться у КРИТИЧНОМУ стані.
Зараз ми керуємося постановою Кабінету Міністрів від жовтня 2020 року. За європейським зразком, виклики поділено на чотири категорії залежно від стану пацієнта: критичні, екстрені, неекстрені, непрофільні.
Викликати швидку допомогу можна тільки тоді, коли життя ваше чи вашої близької людини під загрозою», – пояснив Георгій Зубковський.
Коли треба викликати екстрену допомогу? Насамперед на випадки, котрі можуть призвести до критичного стану, як-то непритомність, судоми, зовнішня кровотеча, розлади дихання, що обумовлені:
- Всіма видами травм: пораненнями, переломами, вивихами, опіками, ударами, травмами голови
- Ураженням електричним струмом, блискавкою, переохолодженням, асфіксією всіх видів (утоплення, потрапляння сторонніх предметів в дихальні шляхи)
- Будь-якими ураженнями під час надзвичайних ситуацій (ДТП, аварії на виробництві, стихійні лиха та інші)
- Отруєннями, укусами змій, павуків, отруйних комах
- Передчасними пологами, кровотечами під час вагітності і порушеннями нормального перебігу вагітності.
«Основне завдання екстреної допомоги – приїхати на виклик якомога швидше (по місту не більше 10 хвилин, за містом – 20 хв.), стабілізувати стан хворого або потерпілого, надавши першу допомогу, і доставити його до чергової лікарні. Бригада «швидкої» приїде до вас і додому, або просто на вулицю», – додав Зубковський.
До категорії неекстрених належать звернення стосовно пацієнта, стан якого не є невідкладним та супроводжується:
- раптовим підвищенням температури тіла з кашлем, нежитем, болем у горлі;
- головним болем, запамороченням, слабкістю;
- болем у попереку, суглобах (радикуліт, остеохондроз, артрит, артроз тощо);
- підвищенням артеріального тиску;
- больовим синдромом у онкологічних хворих;
- алкогольним, наркотичним, токсичним абстинентним синдромами;
АБО зумовлений загостренням хронічних захворювань у пацієнтів, які перебувають під наглядом сімейного лікаря через гіпертонічну хворобу, виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, хронічного запалення печінки, жовчного міхура, кишківника, хвороби нирок, суглобів тощо.
Невідкладна допомога – це теж «швидка», але в складі бригади є лікар-терапевт або лікар загальної практики.
Машини цієї служби легкові, а медичним спорядженням бригада укомплектовується залежно від виклику. Допомога хворому надається тільки вдома. Але транспортувати пацієнта в лікарню така бригада не може – доведеться викликати екстрену. Невідкладна медична допомога не виїжджає на критичні випадки (ДТП, падіння з висоти тощо).
«Я дякую меру міста Ігорю Сапожку, що він зберіг невідкладну допомогу і на даний час вона фінансується за кошти місцевого бюджету. Мабуть, ми єдині в Україні, котрі зберегли відділення невідкладної допомоги у первинній медицині замість створення рекомендованих Урядом кабінетів чергових лікарів.
За добу ми обслуговуємо близько 20-30 викликів. Коли не справляється екстрена медична допомога, ми виїжджаємо на «ковідні» виклики, хоча за них наші медики доплати від держави не отримують. Якщо нам вдається зекономити, то ми доплачуємо працівникам з власного бюджету.
Для госпіталізації у медичний заклад вже викликаємо екстрену медичну, бо наші автомобілі – легкові, і не призначені для перевезення важких хворих. Та ми й не маємо права транспортувати хворого, наприклад з інфарктом чи інсультом», – розповів директор міського центру первинної медико-санітарної допомоги Ігор Кравцов.
Основна порада для людей: аби убезпечити себе від чекання годинами на швидку допомогу, якомога точніше викладіть диспетчеру служби 103 інформацію про свій стан. Що саме болить, як довго, та що могло стати причиною. Можливо, саме ваша пильність посприяє пришвидшенню надання вам допомоги. І пам’ятайте: диспетчер може відмовити у екстреній допомозі, якщо у вас важке похмілля чи температура 40 у вашої дитини: це – НЕКРИТИЧНИЙ стан!