«Відчуття надзвичайні!», – тільки й чути від броварчан, які прийшли сьогодні на освячення водойми у парку «Приозерному» і наважилися скупатися в ополонці. І це зрозуміло, адже сьогодні, 19 січня, велике свято – Хрещення Господнє, котре є третім, завершальним святом новорічно-різдвяного циклу.
Вже традиційно щороку у цей день настоятель Храму Святих Першоверховних апостолів Петра і Павла проводить службу і освячує воду у парку «Приозерному». Окрім священнослужителів, які проводять обряди та освячують воду, на березі чатують і ДСНС-ники з медиками, а раптом що не так піде. Як ніколи доречною виявилася допомога співробітників Червоного Хреста, котрі роздавали усім, хто бажав, смачнющий гарячий чай з цукерками.
Загальна атмосфера – вражаюча. Ще й погода виявилася нівроку. Усі, від старого й до малого (це без перебільшення) сьогодні пірнали з головою у крижану воду. Особливе захоплення викликали батьки, котрі брали з собою своїх ще зовсім малесеньких нащадків, але то не страшно. Як говорить отець Олександр, сьогодні такий день, коли люди омивають не тільки своє тіло, а й душу:
«Ми кожного дня умиваємо руки, миємося у душі, а сьогодні ми умиваємо ще й нашу душу. Сьогодні, коли ми освячуємо ці води, ми знаємо, що Господь через воду святу дарує нам ще одну благодать – благодать зцілення наших гріхів і благодать укріплення нашого тіла».
Привітав мешканців міста зі святом і наш міський голова Ігор Сапожко: «Шановні броварчани, закінчуються новорічні свята і сьогодні у нас велике свято Водохреща. Бажаю, щоб ця цілюща вода приносила усім нам цілий рік благополуччя, Боже Благословіння і міцне здоров’я. Вітаю зі святом!»
Після служби біля водойми ціла черга утворилася. Ті, хто вже встигли вийти, діляться враженнями.
Хлопці кажуть, що задоволені. Купаються кожного року: «Взагалі дуже класно. Вода холодна звісно, але коли виходиш – одразу гаряче робиться».
А ось і сімейна пара. Чоловік каже, що вже четвертий рік приходить, а от дружина вперше вирішила спробувати: «Чоловік перший започаткував цю традицію, тепер і нас потроху привчає. Найважче – це зайти у воду, а потім звикаєш і стає добре»
А ці парубки перший рік купаються. Кажуть друзі підбили: «Поки не дуже, холодно, але якщо чесно, навіть не знаю, чи вдруге ще наважимося».
Як би не було, кожен у цей день знайшов щось своє – хто очищення та благість у крижаній воді, хто духовне піднесення від самої присутності на Богослужінні. З року в рік все більше людей приходить на береги «Приозерного» аби разом у спільній молитві прославити Богоявлення та Хрещення Господнє і побажати одне одному миру, здоров’я та добра.
