Еліна Іващенко. Співачка
Ведуча на станції Наше радіо (Теен-парад, щонеділі о 10.00)
Переможниця Голос Діти (2016)
Гран-прі Чорноморські ігри (2018)
Переможниця Х-фактор (2019)
Коли спілкуєшся з цією милою щирою дівчиною, то майже забуваєш, що перед тобою переможниця всіх топових вокальних шоу країни і співачка з неймовірно сильним голосом, Еліна Іващенко. Про свої злети і падіння на шляху до великої сцени, про закулісся конкурсів і підготовку до Євробачення, Еліна розповіла у відвертому інтерв’ю «Громадському ревізору» напередодні другого туру Національного відбору.
Еліно, розкажи, чи складно дівчині з маленького містечка пробиватись на велику сцену?
Складно – не те слово! Спочатку в мене не було ні знайомств, ні зв’язків – ніхто мене не знав взагалі. У 2016 році, після проекту «Голос», ситуація кардинально змінилась, та ненадовго… Мені тоді було лише 14 років, а співпраця з дитиною виявилась не надто цікава для вітчизняного шоубізу. Перший час мене часто запрошували: концерти, корпоративи, зйомки. Наприклад, на каналі «1+1» я співала у шоу «Танці з зірками» для пари Ахтем Сеітаблаєв та Олена Шоптенко.
Але з часом, все затихло і я зрозуміла, що треба знову шукати виходів на велику сцену, нагадувати про себе публіці. Такий спад, після шаленої популярності «Голосу», був для мене непростим випробуванням. Навіть став причиною для невеличкої депресії: здавалося все скінчилось, шанс втрачено, всі про мене забули…
Як ти виходила з цього становища?
На щастя, мене завжди оточують друзі рідні, які підтримують, не дають опускати руки. Власне, саме завдяки цьому я потрапила на фестиваль «Чорноморські ігри» у 2018 році. Чесно? – не хотіла туди їхати взагалі. Було дуже страшно після «Голосу» знову потрапляти на конкурс. Я боялась, упередженого ставлення суддів, але мій менеджер, Олег Здоровець, наполіг на участі у фестивалі, змусив повірити у свої сили. В результаті, у 2018-му році я взяла гран-прі фестивалю.
Наразі, зараз ти єдина співачка, яка підкорила всі топові вокальні шоу України…
Без пафосу, але так і є, я цим насправді пишаюся. «Голос країни», «Чорноморські ігри» та «Х-фактор» – це абсолютно різні проекти, які взагалі неможна порівнювати. «Голос» приніс відомість, але й розуміння, що пробитися без зв’язків та знайомств у шоу-бізнесі не вийде, однієї перемоги замало. Довелось знову вчитись, працювати над собою, починати все спочатку. Перемога у «Чорноморських іграх» повернула мені віру у свою співочу мрію.
«Х-фактор» став для мене свідомим вибором, можливість знову вийти на велику сцену. Хоч багато хто писав у соцмережах «виграла «Голос», виграла «Чорноморські», дай дорогу іншим!» Що значить «дай дорогу іншим»? Я іду по своїй дорозі, кому маю поступитись?! Я ніколи не піду по головах, завжди пам’ятаю, що треба лишатись людяною, але і своє місце не віддам!
Що, в решті, спонукало тебе піти на Х-фактор: грошовий приз? можливість нагадати про себе публіці? чи знайти музичних продюсерів?
Не буду лукавити, мені завжди хотілось зустрітись з людиною, продюсером, яка допомогла мені в роботі. Звісно, прийти на шоу нагадати про себе публіці – теж добре. А от грошовий приз – це для мене несерйозно, правда! Гроші витратиш на якусь річ, або вкладеш у свою творчість: 500 тисяч гривень – на один кліп вистачить, а далі що?
Я пішла на «Х-фактор», бо зрозуміла, що знову треба іти на сцену. І не тому, що в мене була мета виграти всі конкурси і телепроекти. Але я хотіла нагадати, собі в першу чергу, що я – Еліна Іващенко, співачка!
Якщо чесно, сумнівалась, що пройду хоча б у прямі ефіри. Я знала, що після «Голосу» до мене буде дуже прискіплива увага глядачів і суддів. Перші три ефіри читала абсолютно всі коментарі під відео, засмучувалась від отих «навіщо тобі це треба? мало тобі перемог?» Потім збагнула, що більше не можна так себе мучити, і перестала цим займатись. Це допомогло зібратись у останньому виступі, перед прямими ефірами, коли я співала «Танцы на стеклах». Я очікувала, що Кондратюк відмовить мені й відправить додому, але він дав мені шанс.
Як Ігор Кондратюк проявив себе у якості наставника?
Перед конкурентами він тримає «суворе обличчя», але в роботі Ігор Васильович реально дуже крутий. Він був мені як тато, правда, ми дуже душевно спілкувалися. Він дуже хотів перемоги, тож серйозно взявся за мене на проекті, направляв, коментував кожну репетицію. Єдине непорозумінняу нас виникло перед першим ефіром, коли в останній момент він замінив мою пісню на «Кукушка». Ми обрали з музичним продюсером іншу пісню, але наставник сказав, що вона занадто доросла для мене. Я була проти, хотіла співати підготований матеріал, але Кондратюк настояв. Пізніше я зрозуміла, що він був правий. Після цього довірилася йому на всі 100%.
Чи виправдав «Х-фактор» ваші сподівання?
На проекті я зустрілась з музичним продюсером шоу «Х-фактор» Вадимом Лисицею (примітка: Вадим Лисиця – український продюсер, саундпродюсер, аранжувальник, звукорежисер, музичний продюсер телевізійного шоу Х-фактор. Співпрацював з MOZGI, NK, LOBODA, Alyosha, «Время и Стекло», Оля Полякова, ALEKSEEV, Злата Огнєвіч та ін.). Два роки тому він робив для мене аранжування пісні «Коли ти поруч», з якою я виступала на «Чорноморських іграх», тепер ми вдруге зіткнулись на проекті «Х-фактор».
Не дивлячись на наше знайомство, Вадим жодного разу не зробив мені якихось поблажок. Я мусила самостійно доводити, щодня своє право бути на проекті, аж до самої перемоги. Після фіналу «Х-фактору», Вадим Лисиця підійшов до мене з привітаннями, похвалив і запропонував співпрацю. Власне, зараз він є моїм продюсером. Ми вже зібрали команду: постановники, стилісти, менеджери, PR. Готуємо багато нового матеріалу, в процесі створення перший альбом пісень.
Бачимо, що до Євробачення ти підходиш у повному озброєнні…
Абсолютно! Євробачення для мене дуже серйозна річ. Я розумію, що це не просто конкурс, але велика відповідальність перед країною. Якщо за мене проголосують, я виграю Нацвідбір, то вже треба везти в Україну перемогу з Ротердаму. Для мене була би велика честь представляти цілу країну на всю Європу, на весь світ!
А як пишатимуться тобою Бровари! Але тобі не здається, що Євробачення не зовсім вокальний конкурс? Лише сильного голосу може бути замало для перемоги, що думаєш?
Насправді, мені завжди було прикро, коли слабкі вокалісти перемагали на Євробаченні найталановитіших учасників, завдяки шоу абощо. В цьому плані Євробачення, дійсно, не звичайний конкурс. Однак, тенденції останніх років дають надію. Візьмемо Нетту з Ізраїлю. Яка використала потужний вокальний трюк і отримала перемогу. Наша Джамала перемогла з надзвичайно красивою та сильною піснею, за яку я неймовірно вболівала…
Взагалі зараз з’являються багато молодих співаків, але про що їхня музика? Вони закликають до якогось розбрату, в тестах лайка, негатив… На такій музиці зростає нинішня молодь? Це жахливо! Що буде з ними через 5, 10 років?
Я хочу повернути культуру професійного якісного співу, змістовних позитивних пісень. Я мрію, щоб вся Європа слухала якісну українську музику! Моя пісня для Євробачення GetUPсаме така. Вона про те, що не треба опускати руки і дозволяти якимось речам впливати на твоє життя.
На мій погляд, крім власного страху, на нацвідборі треба пережити ще дві речі: критику суддів та приколи Сергія Притули. Чи готова ти до цього?
Про це я поки не думаю. У мене є пісня, готую постановку, шиємо костюм. Моя основна задача зараз – гідно показати свою кандидатуру в якості представника від України. Я не боюсь запитань і повністю відкрита до відповідей. Я ретельно перечитувала декілька разів правила участі у Нацвідборі, обмеження, заборони. Я прочитала, підписалась під цим і знаю, що мені нічого приховувати. Сергія Притулу я точно не боюсь, а щодо суддів…
Насправді дуже хвилююсь щодо коментарю Тіни Кароль. Вона точно не дасть поблажок, я знаю її, може навіть навпаки, придиратись… Так постійно траплялось у нас на «Голосі». Як би ідеально не виступила, все одно вона знаходила до чого причепитись. Я розуміла, що вона це робить з хороших намірів, аби виправити всі недоліки, зробити ще краще. Але я точно знаю, що вона буде завзято коментувати мій виступ, і її коментарів я трохи остерігаюсь.
Після «Х-фактору» мене підтримує велика глядацька аудиторія, яка вже чула мою пісню. Можливо, це допоможе мені в голосуванні на Нацвідборі, а може й ні. До Євробачення ми трохи змінили пісню, і є ризик що такий варіант зайде менше… Побачимо. Разом зі мною виступають багато відомих та популярних співаків, з цікавими треками. Вийдемо на сцену – там буде видно хто кого.
Неможливо не помітити, що до конкурсу ти підходиш не лише в прекрасній вокальній формі, але й фізичній. Що робиш?
Коли після «Голосу» я зникла з екранів телевізорів, я дуже набрала вагу. В якийсь момент мені то набридло, і рік тому, за 1,5 місяці я скинула 13 кг. З того часу намагаюсь тримати «марку», але на здоров’ї такий різкий перепад інколи дається взнаки.
Про те не говорили в ефірі «Х-фактору», але як раз в той час, я тренувалась вдома і зламала праву ногу. 1,5 місяці проекту була з гіпсом та на милицях, забороняла себе знімати, аби публіка не говорила, що я знову «б’ю на жалість». Потім, вже на прямих ефірах, знову травма – на другому ефірі вилетіла колінна чашечка. Лікар забороняв стояти, ходити, але я не здалась – стояла на сцені. Звісно у мене була шина на нозі, лангета, мене прикривали довгими сукнями. Нічого, вистояла. Зараз я відновилась, все добре. Тож до Євробачення підходжу в цілковитій готовності!
Еліно, на останок: талант, наполегливість чи везіння? – що необхідно для досягнення мрії?
Насправді, все це разом, ці три фактори один без одного не працюють. Талан дається від природи, але його потрібно розвивати і наполегливо працювати. Поки ти не напрацюєш базу, не зробиш щось дійсно важливе у житті, не пощастить! Коли можеш обіпертись на свій талант, є результати праці – з’являються необхідні люди, складаються обставини… Ось тоді мрії збуваються!
«Громадський ревізор» щиро бажає Еліні Іващенко здійснення мрій та перемоги на Євробачанні. Вболіваймо за неї всім містом 15 лютого у другому турі Національного відбору, що транслюватиме канал СТБ та UA: Суспільне мовлення.
