Тварини, люди і трохи молюсків: трикімнатна квартира на Дарницькій площі – це теперішнє втілення старої казки про рукавичку
Тут співмешкає шість різностатевих людей, три кота, дві собаки, по кілька осіб хом’яків, щурів, равликів і дуже багато їжаків. Бо колючі хижаки у цьому приміщенні – центр всесвіту. Їх о будь-якій порі готові лікувати, годувати та всіляко доглядати. Навіть квартиру заради них назвали «Перша приватна їжарня» і надають притулок малюкам-сиріткам, а друга частина «їжарні», що на Софіївській Борщагівці приймає травмованих та хворих, виснажених дорослих їжаків.
Забігаючи наперед, поспішаємо повідомити, якщо ви пам’ятаєте замурованих у підземеллі двох їжаків, яких сім годин діставали рятувальники у Броварах, то у «колючок» все прекрасно. Пара врятованих їжачих досі мешкають у цьому притулку. Одна з них, Брова, призначила засновника притулку Кирила Талера собі у супутники життя. Ходить з ним на балкон курити і дивиться фільми, вмостившись на руках, наче кіт, й чекає під дверима, коли його нема вдома.
Позаяк Кирило Талер якраз видавав у Львові свою книгу, розповідала «Громадському ревізору», про життя-буття милих зовні, проте досить агресивних тварин, співзасновниця «Першої приватної їжарні» Ханна-Соломія Ураган. ЇЇ клопоти – це виходити їжаченят-сиріт, якщо мама померла, або таких, що відстали від виводку. Соломія починає розповідати про їжарню і одразу каже: «Це титанічна справа».
«Поки їжаченята маленькі й молочні, ми годуємо їх сумішшю для кошенят кожних дві години. І вдень, і вночі. Просто на два місяці перестаєш спати взагалі, або спиш уривками між годуванням по тридцять хвилин. Цього літа у мене одночасно було 25 дітей. Поки закінчуєш годувати останнє їжаченя, приходить пора годувати перше».
Виросли, а далі що?
У їжарні немає стабільної кількості «колючок». Будь-якої миті тваринок може побільшати, адже їжаків Соломія приймає цілодобово.
«Цим літом був просто завал. Косять траву, скошують або сильно травмують самку, тоді телефонують: «Ой, ми не хотіли, косили траву, зачепили їжачиху, а в траві п’ятірко їжаченят, вони сліпі і лисі, що нам робити?»
Теплої пори року у Соломії на ротації побувало 50 їжаченят. Як ті досягнуть свого їжачиного «повноліття» – їх випускають, але перед тим вчать полювати у природніх умовах.
«Ми повертаємо наших малюків у дику природу. Робити так з декоративними в жодному разі не можна. Наприклад, африканський декоративний їжак у дикій природі не виживе взагалі. Вони навіть в сплячку впадати не вміють, вмикаємо їм обігрівачі взимку. А ці звикли жити в диких умовах, на волі, але є важлива особливість – диких треба вчити полювати. Цим займаємося ми з Кирилом: після вигодовування молочною сумішшю, переводимо їх на паштет, потім сухий кошачий корм, яйця, філе сире, субпродукти порізані, ошпарені окропом. І аж тоді в раціон додаємо комах. В інтернеті купуємо кормових комах. Починаємо годувати ледь підмороженими і от коли їжаки зрозуміють, що це їжа, ми їх натаскуємо на живий продукт. Їжак випускається у ванну чи тазик, закриваємо там та випускаємо комах, щоб полював на них у майже природніх умовах. Як тільки бачимо хороші навики полювання і вага тварини відповідає умовам виживання в природніх умовах – випускаємо».
Соломія аби де з підопічними не прощається, місцина самостійного проживання підбирається кожному їжаку індивідуально, зважаючи на характер колючої особистості. Тварину, яка до людей ставиться толерантно, випускають у приватному секторі. Раптом щось – їжак не злякається підійти до людської оселі підхарчуватися, чи попити води. А що підписників у «ППЇ» багато, то вони про корм подбають.
Геть нелюдяні тварини потрапляють на ПМЖ подалі на хутір, щоб довкілля без технічного впливу, транспорту, людей тощо.
Наче людина, або всі їжаки індивідуальні
Як визначити характер їжака? Волонтерка стверджує, що натуру цієї тварини видно одразу:
«Якщо їжак хоче тебе вбити, то дружба з ним в майбутньому не складеться. Наприклад, моя Арія, абсолютно ручний їжак, вона складає голочки, її можна гладити, цілувати у пузико. Агресивний їжак на руки не йде, настовбурчує голки і кусається. До таких треба брати рукавиці, яких я не використовую, тому мої руки виглядають, як решето».
Виявляється, їжак вміє регулювати рівень своєї «колючості», маневрувати голками, виставляючи їх у захисне чи дружнє положення. Голками тварина захищається і атакує, коли настовбурчує геть всю «шевелюру» й стрибає на ворога.
Своїх їжаків Соломія розрізняє за рисами мордочки: є різні окраси, підпушок, гостроморді, різні всі, але кожен з них має ім’я за місцем, де був знайдений. Наприклад, їжак Осокорок, їжаки Депутати, бо цих підібрали на бульварі Верховної Ради.
Окремо є Арія
«Арія мала здохнути, але цього не зробила. Для того, щоб вона не здохла, я тиждень не спала. Постійно гріла, постійно масажувала. Вона була максимально застуджена. ЇЇ випоювали антибіотиками. Можливо, їжачинка через те максимально налаштована до людей.
У кожного волонтера є тварина, яку він виходив і хотів би відпустити, але не зробить того ніколи. За той час, що я її гріла, годувала, лікувала, я зрозуміла, що не зможу її відпустити, і вона залишиться зі мною назавжди. Арія досі цвірінькає, коли мене кличе. Їжаченята у молочному віці видають звук схожий на пташине цвірінькання, коли кличуть маму. До Арійки так робили тільки малі сліпі молочні їжаченята. Інстинктивно кликали маму. А ця дитина бачила, що я йду, і цвірінькала, кличучи мене», – Соломія пригортає крихітку до грудей.
Історія притулку – першого їжака Соломії підкинули
Їжачина окупація трикімнатної квартири на Дарницькій площі почалася кілька років тому, коли адміністратор зоомагазину Соломія, знайшла під порогом закладу коробку з декоративною їжачихою.
«Таке буває: в інтернеті така мілаха, а вдома ненависна й злобна тварюка. Люди розуміють, що іграшка вона тільки на фото, а в реалі – це тварина. Я на той момент була трохи знайома з Кирилом та його діяльністю. Зателефонувала йому, щоб отримати якісь рекомендації. Так почалося наше спілкування, врешті – об’єднання наших волонтерських зусиль.
Цього літа ми з Кирилом почали ділити обов’язки. Йому везуть «травму», зіслаблених, немолодих тваринок, погризених собаками. Їжаків оглядає ветеринар, а Кирило забезпечує реабілітацію вдома, проводить медикаментозне лікування. Місця для їжакодітей дуже бракувало і у своєму домі я розгорнула другу частину притулку».
А що сказали домашні?
Одну на всіх ділить кімнату з їжаками, шестирічна донька Соломії Ліара. Така кількість різношерстих сусідів вдома дівчинці подобається. Навіть, коли їжаченята гризли картонні стінки своїх «вольєрів» й втікали у підковдряну свободу ліжка, що стояло поруч – дівчинка смиренно прокидалася серед ночі і йшла до мами: «Мама, у мене повне ліжко їжаченят. Забери їх, мені завтра в школу».
«Дитина в захваті, вона завжди рада будь-якому поповненню, як тільки її привезли з пологового, до неї в ліжко залізли два коти. Щастя, що у неї нема алергії, бо мама так і залишилася б волонтером, а доньці довелося жити на антигістамінних препаратах», – коментує Соломія.
Підтримує Соломіїне захоплення природою вся родина:
«Всі вони знають, що я шалена вкрай, – коментує Соломія, – тому засилля їжаками для домашніх не стало чимось несподіваним. Погано, що чоловік не завжди мені може допомогти, бо має алергію на деякі види тварин, тому він може милуватися, морально підтримувати та іноді, коли мене немає вдома, годувати чотирилапих перед тим прийнявши гістамінні препарати».
За які гроші харчуються їжаки?
А їдять їжаки багато та не все підряд. Для молочного малюка на тиждень треба пачку сухого молока за 500 гривень, вистачає на тиждень. Дорослішим потрібні сухі корма, паштети, кормові комахи, по 2 гривні за штуку, а не яблучка та грибочки, як часто його малюють на дитячих картинках.
Заради вітамінізації організму, їжак іноді підхарчовується опалими фруктами. Людям майже не можливо побачити, як їжак полює на комаху, бо він робить це вночі.
«З фруктиком дуже гарний та милий образ, замість оскаленого їжака, який поїдає мертве пташеня на городі – це більш реалістичний картинка».
Звісно, скрутні дні й до притулку заглядають. Тоді люди їдять сухі макарони, бо левова частина доходів витрачається на корм вусо-лапо-хвостам. Основне утримання їжарні здійснюється коштом донатерів.
«Ми не протягнули б без них. Наприклад, влітку довелося купувати суміш, якої нема в Україні. Деякі з їжаченят мали лактозну непереносимість і могли виживати тільки на спеціальній суміші для цуценят», – дякує благодійникам Соломія та одразу пояснює, чому для їжака важливо їсти удосталь.
«Хороший їжак – це жирний їжак. Доросла особа має важити 1 – 1.5 кілограма, щоб міг переживати коливання погодної температури. Їжак до 700 грамів ваги може не пережити сплячку, – йому не вистачить ресурсу в організмі.
Не проходьте мимо їжаків!
Соломіїна їжарня планує активно провести зиму. Потрібний для сплячки жирок нагуляти не встигли, отже цьогорічний сон пропустять. Це не страшно, адже тваринкам буде тепло і вдосталь їжі.
Але що робити з тими мандрівниками, у яких життя склалося не так вдало, як для постояльців їжарні, і гнані голодом вони доблукали до похмурого листопада?
Соломія радить:
- Якщо знайшли їжака травмованого чи ослабленого – тваринку треба перш за все нагріти. Підійде електрогрілка чи пляшечка з гарячою водою.
- Наступним кроком веземо їжака у ветеринарну клініку екзотичних тварин. Далеко не всі ветклініки столиці розбираються у проблемах диких тварин, тому специфіка клініки важлива.
- Сліпе й беззубе їжаченя доведеться годувати кошачою сумішшю за пропорціями для новонародженого кошеняти, покрапельно з шприца (без голки). Годувати треба дуже обережно, бо вони можуть вдавитися.
- У догляді за крихітним їжачком орієнтуватися треба не на його вік, а на вагу. Коли все ж вирішили передати їжачине дитя волонтерам, скажіть тільки вагу тваринки. «Ой він такий маленький» – волонтерам ні про що не говорить.
- Дорослій тварині, що забрела на садибу потрібна вода і сухий котячий корм. Запаси слід поновлювати, особливо питні. Робіть це регулярно, щоб тваринка звикла до місцини та могла стати корисною особисто вам.
Коли садиби нема і їжак трапився вам стежиною-дорогою деінде, не сумнівайтеся, його треба рятувати, бо без допомоги людини, зиму він не переживе.
Волонтери радять забирати тварин у: вересні всіх їжаків, вагою до 300 грамів; жовтні – їжаків до 400 грамів; листопад-грудень – усіх колючок до 600 грамів. Нагрійте, погодуйте і телефонуйте волонтерам, або залиште собі, бо їжак вдома, то цікаво.
