Днями у Броварській міській раді відбулась презентація проекту «Київська агломерація» – програми Ради Європи, що направлена на децентралізацію та реформування місцевого самоврядування в Україні. З якими ініціативами прийшли гості до міської влади, та які проблеми обговорювали – читайте у матеріалі «Громадського ревізора»
На законодавчому рівні агломерації затверджено Державною стратегією регіонального розвитку в серпні 2020 року. Однак, саме поняття «Київської агломерації» вперше з’явилось ще у жовтні 2019-го року, коли 19 громад міст-супутників Києва створили асоціацію, очолену мером столиці Віталієм Кличком. Бровари також підписали тоді документ про входження до агломерату. Метою об’єднання є взаємопідтримка та співпраця між громадами, вирішення спільних дотичних питань. Кінцева мета – стимулювання центрів економічного розвитку, в той же час агломерація передбачає інструменти бюджетного фінансування й підтримки з боку держави. Аби визначити спільні проблеми та точки дотику між громадами, було проведено соцопитування населення.
Результати опитування жителів Київського субрегіону
В рамках дослідження спеціалісти провели більше 2000 інтерв’ю з респондентами у трьох категоріях громад: м. Київ (кат. 1), територіальні громади у радіусі до 30 км від столиці (кат. 2), територіальні громади в радіусі понад 30 км від столиці (кат. 3).
За результатами з’ясували: щонайменше один раз на тиждень Київ відвідують 51% жителів другої категорії, та 28,5% – третьої, а кожного робочого дня це роблять 24,8% і 17% відповідно. Основною причиною відвідування столиці вказують роботу 39% опитаних жителів населених пунктів з віддаленістю до 30 км, та 48% – тих, що живуть далі.
Для 63% мешканців 30-ти кілометрової зони міжміська маршрутка є основним способом добиратися до Києва, цим же видом транспорту їде 58% жителів, які живуть понад 30 км від столиці. При цьому респонденти вказують, що витрачають на дорогу від 30 до 90 хвилин.
Цікаво, що в Києві приїжджі також користуються рядом публічних послуг, серед яких найбільш затребувані медичні вторинного рівня (26% – друга категорія, 13% – третя), та первинного рівня (15,5% – друга категорія, 6,5% – третя).
Цікаво, що і жителі Києва, і територіальних громад погоджуються, що вони мають співпрацювати і на рівних умовах домовитись про спільне фінансування інфраструктури (82% і 79% відповідно). Топ-напрямками для співробітництва громад, за результатами опитування мають бути: створення робочих місць, медицина, громадський транспорт та екологія.
Проекти для співробітництва
Заслухавши результати досліджень проекту «Київська агломерація», керівники броварських служб озвучили проблемні питання, які можна було би вирішити об’єднавши спільні зусилля з Києвом або містами-сусідами. Так, одним з перших озвучене питання каналізування. «Діючий генеральний план 1999-го року, морально застарілий, але ми маємо на нього рівнятись, на жаль. Його проектними рішеннями передбачено наше часткове підключення каналізування до м.Києва, оскільки ми маємо спільну межу зі столицею. Хотілося б вирішити цю проблему. Наприклад, дати нам можливість підключитись до Бортницької станції», – озвучує свою пропозицію начальник Управління містобудування та архітектури Світлана Батинчук.
Другим питанням, яке можна було би вирішити у кооперації зі столицею – пряме транспортне сполучення із Києвом. «Оскільки ми межуємо межа в межу, без території області, то могли би розробити свої маршрути і регулювати самостійно ці перевезення. За нашими підрахунками кожного робочого дня до Києва виїжджає близько 40 тис. населення. Ми могли б запустити три-чотири своїх маршрути з великими автобусами. Зараз ми не маємо впливу на перевізників, що возять наших містян до столиці. Конкурси проводяться КОДА, і з нами прийняті рішення ніхто не погоджує», – говорить Петро Бабич, секретар Броварської міської ради.
Ще одну глобальну проблему, що стосується безпосередньо екологічної ситуації й забруднення довкілля, озвучив головний еколог Юрій Жимайлов. Він зазначив, що для міста Бровари жоден інвестор не береться будувати окремий завод з переробки ТПВ (тверді побутові відходи). Причина в тому, що обсяги з нашого міста невеликі для такого підприємства. Тож, щоб будівництво було вигідним, необхідно об’єднатись із іншим містом, чи то районом столиці. Але наразі жодних діючих домовленостей немає.
На завершення Петро Бабич підкреслив, що у разі реального вирішення хоч одного з озвучених питань, до агломерації з’явиться довіра і тоді можна буде обговорювати подальші і більш глобальні спільні проекти.
