Мрії стають реальністю, якщо їм не зраджувати – своїм досвідом доводить Надія Боліла, директор Броварської загальноосвітньої школи №10. Її шлях від учениці маленької школи села Шевченково Броварського району до керівника потужного закладу освіти сьогодні надихає своїм прикладом всіх, хто прагне займатись улюбленою справою.
«Коли в першому класі я малювала свої мрії, це була школа, шкільні парти, діти… Тобто, я змалечку хотіла стати вчителем, ще тоді була впевнена що це – найкраща професія у світі. Дарувати дітям любов і тепло, нести знання у світ – що може бути кращим?» – пригадує Надія Петрівна. Після 8-ми класів школи вона вступає до педагогічного училища в Переяслав-Хмельницькому, яке закінчує із червоним дипломом за спеціальністю «вчитель початкових класів». Далі був педінститут і перша робота у Броварській загальноосвітній школі №4.
Отримуючи у броварській школі на Торгмаші перший практичний досвід учителя, молодий спеціаліст Надія Боліла потрапляє у руки досвідченого керівника – тодішнього директора ЗОШ №4 Ольги Козленко. Вона із теплом пригадує, як спостерігала за її роботою. Ольга Максимівна показала прекрасний приклад уважного керівника, який знав чим живе її колектив, уміла об’єднувати і направляти у вірне русло роботу закладу і кожного педагога. Надія Петрівна говорить, що в подальшому вона не раз пригадувала стиль роботи Ольги Козленко з колективом, і взяла багато чого собі на озброєння.
У 1992-му році перейшла працювати вчителем у школу № 10, де згодом стала заступником директора по роботі з початковими класами. Надія Петрівна однією з перших почала впроваджувати зі своїми учнями харківську Програму розвивального навчання Ельконіна – Давидова. Головною метою цієї системи є формування в дітей уміння вчитися, в значенні «вчити й розвивати себе самостійно». Сьогодні це ключова компетентність школяра молодшої ланки, яка включає стійкий пізнавальний інтерес до нового, гнучкість мислення, ініціативність і т.д.
«Програма виявилась особливо ефективною для точних наук. Дітям було цікаво навчатись, вони показували дуже хороші результати, тож задоволені були і батьки, і вчителі. З того часу до сьогодні наша школа продовжує працювати за цією системою. Вона розвиває пам’ять та нестандартне мислення у школярів, навчає виділяти головне й другорядне, працювати у групі – це дуже цінні навички для успішної особистості», – коментує директор. Згодом, завдяки ініціативі Надії Болілої, школа впроваджує ще одну прогресивну навчальну програму, а закладу присвоєно статус опорного за програмою «Росток». Основи знань, які закладались програмами загальноосвітнього закладу і сьогодні дають потужну базу для подальшого розвитку і навчання. Недаремно школа № 10 стабільно входить у п’ятірку кращих навчальних закладів Броварів за результатами ЗНО.
У 2011-му році Надія Петрівна стає директором школи ЗОШ №10 і до сьогодні обіймає цю посаду, рік тому успішно пройшовши конкурсний відбір Управління освіти й науки БМР. Директор розповідає, що величезний поштовх до розвитку закладу дала отримана минулого року автономія школи. Нині вони можуть самостійно обирати обладнання, проводити необхідні закупівлі, та направляти зекономлені кошти на власні потреби.
Головною метою і прагненням нинішнього керівника ЗОШ №10 є добудова нового корпусу молодшої ланки школи. За планами уже наприкінці цього року там мають завершитись будівельні роботи, а на вересень 2021-го року очікують старт першого навчального року в новій школі.
«Незважаючи на те, що наша школа наймолодша у місті, вона знаходиться в одному з найбільших районів міста, тому ми відразу почали працювати у дві зміни. Я мрію, що коли добудується нова школа, ми працюватимемо лише в першу зміну. Тож моя амбітна ціль – щоб наші «першачки» сіли за парти у новому році в новій школі. Вважаю, нам дуже пощастило, що саме наш заклад обрали для добудови. Адже ми не єдина школа, що потребує розширення сьогодні. Дякуючи міській владі, ми маємо чудові перспективи на найближче майбутнє і з нетерпінням очікуємо відкриття молодшого корпусу. Сподіваюсь, разом із цим ми перегорнемо нову сторінку в історії школи», – говорить на завершення Надія Боліла.
