Після децентралізації влади власники «заводів і пароплавів» почали запускати свої щупальця в місцеві громади. Адже саме там, а не в Києві тепер вирішуватимуть дати добро чи відмовити у будівництві різних об’єктів на своїй території, надати інвестору преференції чи ні. А з урахуванням того, що Броварська ОТГ межує зі столицею, її землі стали особливо ласим шматком для тих, хто планує зірвати тут куш. Саме тому, очевидно, ряди кандидатів у місцеві депутати поповнлись «парашутистами» і особами про яких у Броварах раніше ніхто не чув. Однак навіть про тих, хто на слуху, часто відомо лише те, що вони замовляють. Тому ми вирішили заповнити «білі плями» в іх «обліко морале» та намірах. Почнемо з партій чиї списки першими зареєстровані виборчою комісією.
«За майбутнє»
Ця партія для більшості є таким собі «котом в мішку». Оскільки виникла на політичному горизонті лише у травні минулого року. А тепер погляньмо на прізвища її кандидатів у депутати Броварської ОТГ. Принаймні на перші номери у списку. Очолює його власник Броварського алюмінієвого заводу Сергій Шапран. Хто небудь чув це прізвище до того як владу в Україні захопив «двічі несудимий» шапкокрад Янукович та його оточення? Але саме тоді Сергій Шапран, у віці 27 років, став власником заводу. Хто небудь знає чим він займався до того, звідки кошти на покупку підприємства і скільки заплатив за нього? Ні? Нічого дивного. Команда, яку тоді очолював старший син Януковича – «Саша стоматолог», просто займалася рекетом. За допомогою силовиків, керівників яких він фактично призначав, у бізнесменів, що не належали до «донецьких», просто відбирали власність. І якщо хтось вважає, що Сергій Шапран не може бути їх креатурою, оскільки народився у Дніпропетровську, то нагадаємо, що «гаманець» Януковича – Курченко теж не донецький, а харківський. Як зазначено у статті «ПП «За майбутнє»: реальна опозиція чи необхідність «захищати бізнес», (сайт https://www.bromedia.com.ua) СергійШапран у приватних розмовах не приховує, що балотується з метою «захистити свій бізнес». Додамо – всі його підприємства зареєстровані в столиці, туди йде і основний податок. А багаторічна несплата за оренду землі – багатомільйонні втрати бюджету Броварів і його мешканців. Чисто по донецькому – «кинути лоха – свята справа». І цим «лохом» для нього стали мешканці Броварів.
Ви все ще вірите, що пан Шапран відстоюватиме ваші інтереси?! Чи може сподіваєтесь, що це робитиме другий номер зі списку – Олена Дудар, чия родина за копійки скупила акції працівників заводу? Як пишуть місцеві ЗМІ, під час сесій, депутатських комісій неодноразово згадували підприємство та особисто її. Зокрема спроби «рейдерського захоплення» земелі комунальної власності підприємством, яке вона очолювала, «розбіжності» щодо сплати орендної плати за землю тощо». За словами екс-нардепа Павла Різаненка в інтерв’ю проєкту «#proБро»,«представники ТОВ «БЗБК» балотуються щоб відстоювати інтереси свого бізнесу». А ви знову ж таки сподіваєтесь, що ваші?
«Слуга народу»
Під № 1 у списку цієї партії Дмитро Ратніков. Як свідчать дані з його біографії, він начебто не чужий для Броварів, хоча місце проживання давно змінив на елітну Кончу-Заспу. Був депутатом Броварської міськради, а у 2010-у до Київської обласної пройшов від «Європейської партії України». Але одразу, після приходу до влади Януковича, переметнувся у фракцію Партії регіонів. І раптом екс-регіонал – кандидат у мери від «Слуги народу» та очолив її виборчий список. Як тут не згадати висловлювання політиків і політологів про те, що в державі відбувається відкат до часів Януковича.
Минулого року «Слуга народу» створила обласний штаб, який очолив нардеп Олександр Дубінський. На співбесіді з ним побував і пан Ратніков. В інтерв’ю проєкту «#proБро» він підтвердив, що «був не єдиним кандидатом, якого розглядав обласний штаб, але вибір зупинився саме на ньому». А 26 вересня нардеп з фракції «Слуга народу» Микола Галушко виклав у соцмережі відеозвернення до Президента України, в якому зазначив, що всі місця в списках «Слуги Народу» на окрузі №97 у Київській області були продані. Щодо виборчого списку від «Слуги народу», то з ним відбулися дивні метаморфози. Після 25 жовтня – багато нових людей. Деякі – броварські власники та директори підприємств. Є і «перебіжчики» – Петро Базишин, який балотувався від «Перемоги Пальчевського», а Аліса Мохонько – від «України славетної».
ПП «Голос»
Як свідчать білборди вздовж траси Київ-Бровари, рекламні публікації в місцевих ЗМІ, рубікон влади вирішила подалати команда очолювана Андрієм Сауком. Себе він позиціонує, як особистість, що має понад десять років досвіду роботи на управлінських посадах. А з його біографії можна дізнатися, що працював головним економістом «почилого в Бозі» банку «Хрещатик», а потім головою ОСББ. Решта названим ним «регалій» – просто громадські посади. У звязку з цим виникає питання – де саме набрався управлінського досвіду пан Саук? У банку «Хрещатик», який наказав довго жити за таких управлінців? На посаді голови ОСББ? Але ж там працюють зазвичай пенсіонери та ті хто не зміг знайти нормально оплачувану роботу, проте має добре підвішений язик. Чи може за топову національну компанію слід вважати ФОП, яким він є? І взагалі, якщо вважає себе висококласним фахівцем, то чому за десяток років не знайшов собі роботу у компанії, яких в Броварах та Києві тисячі?! Тому його саморекламу можна вважати звичайним пилом в очі довірливим виборцям.
Дехто з броварчан кепкує, що Саук набарав собі подібних та бомжів. Очевидно вони мають на увазі нинішніх депутатів Леоніда Черепейника та Вадима Мутила. Обидва – менеджери сміттєпереробного підприємства «Вторма ЮА». Звичайно, можна посміятися з дотепності броварчан, проте вони не знають які гроші крутяться на такому підприємстві та як воно впливає на екологію Броварів і району. Не забувають броварчани і про те, що один з цих кандидатів, позиціонуючи свою високоморальність, залишив дружину з п’ятьма дітьми і був прихожанином сумнозвісної секти Аделаджі. Безумовно серед кандидатів є і цілком пристойні особистості, але знову ж таки – вони ширма для популістів.
Напад на мера Броварів: чи буде поставлено крапку в цій справі?
Очевидно можна ставити крапку. Оскільки детальний аналіз «обліко морале» лідерів та «списочників» решти партій ми оприлюднимо в наступній публікації. Однак, мабуть, варто згадати ще одну знакову подію останнього часу. Це пограбуваня та побиття нинішнього міського голови Ігора Сапожка. Як відомо, напад на нього та сім’ю відбувся в будинку, де він проживає. За словами мера, це був акт залякування, щоб він зняв свою кандидатуру з виборів Броварського міського голови. В поліції ж стверджують, що це було просто пограбування. Але експерти та психологи-криміналісти з якими довелося спілкуватися, вказують на одну важдливу деталь – «гопники» так себе не ведуть. Адже після того, як одержали гроші і цінності, вони просто зникають. А тут після цього вони почали бити господаря будинку та знущатися у присутності членів родини. Це фактично акт приниження особистості в очах сімї. По-друге, звичайні грабіжники не розгулюють спокійно з автоматами та пістолетами і не спілкуються зі своїми подільниками по раціях. По-третє, виправка та форма цих осіб вказує також, що це не звичайні гопники. Тому, мабуть, має рацію нинішній мер, що це був акт залякуваня та примус до зняття кандидатури з виборів. Що ж, як кажуть, поживемо-побачимо. Те, наскільки активно просуватиметься розслідування цієї справи та подальші події і буде сівдченням на користь тієї чи іншої версії.
Політико-аналітична група «Вибір»
За даними інтернет-порталу АНТИКОР
https://antikor.com.ua/articles/431557-i_znovu_koti_v_mishkah_na_mistsevih_viborah_v_brovarah
