За глухим, височезним парканом у Княжичах зараз приватна садиба, власницею якої є Олена Осипенко. Колись тут діяв розплідник елітних собачих порід “Из дома Арлен”. Тепер, з чотирьох десятків тибетських мастифів, територію залишився охороняти заслужений переможець багаточислених виставок Барні

Собаки найдорожчої у світі породи тибетський мастиф (вартість цуценяти коливається від 2,5 до 7 тисяч доларів), характеризуються, як флегмати, що не агресують без причини, насторожено ставляться до незнайомців та дуже не люблять чужих, які наважуються перетнути межі їх території. Охороняти й захищати до останнього будуть тільки свої володіння.

Але мешканці Княжич стверджують, що намагаються оминати будинок, навіть не ходити тією вулицею, бо залізні ворота маєтку ніколи не зачиняються, того й гляди вибіжить звідти волохатий велетень і розірве на шматки перехожого.

Нещастя трапилося тиждень тому, громадський діяч, головний редактор журналу Ukrainian People, телеведуча, автор 500 соціальних проектів Тетяна Петракова якраз біля того дому вигулювала свою вівчарку Грету. Собаку стримував триметровий поводок, та якоїсь миті сталося непоправне:
“Ми завжди обходили цей будинок, але того вечора вирішили з подругою чогось підійти. Цей мастиф виліз з-під воріт більше, ніж завжди — наполовину. Моя собака підбігла і та схопила її за лапу. Бій був нерівним. Я багато чого не пам’ятаю. 16 разів втрачала свідомість… Лікарі робили все можливе, але на жаль, моя Грета втратила лапу”, – розповіла “Громадському ревізору” власниця постраждалої вівчарки.

Звісно, жінка негайно звернулася у поліцію і хтозна, як могли б розгортатися події далі, але Тетяна Петракова виявилася особою відомою та публічною. Прикрий випадок, яким поділилася жінка на своїй сторінці у Facebook, швидко розповсюдився соцмережею, а маєток на розі Ентузіастів та Райдужної на кілька днів опинився в центрі уваги тележурналістів.
Натхненні позбутися ікластої загрози, сусіди навперебій розповідали у відеокамери справжні масштаби небезпеки.
“Із свого вікна я якось нарахувала 40 собак від маленького до великого. У якийсь момент власники перестали їх годувати. Кудись від’їжджали на кілька днів, а голодні пси їли одне одного. Потім Олена (Осипенко — прим. ред.) розводила тут костровище і чувся специфічний запах, як-от курку обсмалюють. Це вона рештки собак спалювала. На всі наші звернення у поліцію, до дільничного, сільського голови — нам розводили руками й казали, що нічого не можуть зробити”, – розповідає сусідка псарні Оксана Домашевська та пригадує моторошний випадок, що трапився шість років тому:
“Олена наймала працівників, для впорядкування подвір’я. Раптом звідти почувся галас, ми повибігали, побачили як ті робітники, хто де на парканах сидять, а одного таки пошматувала собака. Пізніше приїхала швидка, людину на носилках виносили.
Олену Миколаївну просили не раз: вивезіть собак, закрийте паркан, наведіть там лад — у відповідь постійно погрози, лайка, нецензурна лексика, агресивне спілкування”.
У княжичан є “друзі” за нещастям: аналогічна ситуація у Броварах на вулиці Благодатній. Тут мешкає сама Олена Осипенко, її один мастиф та дві собаки кане-корсо. Голодні, за свідченням сусідів, пси бігають вулицею та чужими городами у пошуках їжі, котрою нерідко стають дрібні домашні тварини. А ще, кажуть, собаки часто кидаються на людей і травмують їх.
Кінолог Ніна Гриценко пояснює, якщо собаку тримати постійно у замкнутому просторі й годувати раз на 10 днів, як це робить Олена Осипенко, то погділивого характеру у тварини не буде. Навіть з такою загрозливою зовнішністю, мастифи повинні зростати та виховуватися серед людей. Інакше стануть асоціальними, як Барні за високим парканом. Якщо цього разу спрацює новий зоозахисний закон, Барні у власниці заберуть, але чи багато охочих знайдеться взяти дорослого, 100-кілограмового і недружелюбного мастифа? У протилежному випадку на тварину чекає досить сумне майбутнє.
“Якщо довести факт жорстокого поводження з тваринами, а він тут явний, тоді цих собак вилучать і відправлять у будь-який притулок на доживання. Зазвичай, власникам складають перелік зобов’язань, які вони мають виконати у найкоротший термін, щоб собаку повернули, інакше тварини залишаться в притулку назавжди. Але я не вірю, що у нашій країні таке можливе. Собак можуть залишити власниці, якщо вона убезпечить сусідів від загрози бути пошматованим і забезпечить тваринам гідне життя: вигул, повноцінне харчування, соціалізація. Якщо власниця більше тут не з’явиться, тварини помруть від голоду», – роз’яснює кінолог.
Олена Осипенко знаний собаківник у кінологічному світі України. Сертифікат Міжнародної кінологічної федерації свідчить про те, що Олена отримала кваліфікацію “Кінолог-заводчик Кінологічної Спілки України” ще у 2016 році. За свідченнями сусідів у Княжичах, можна дійти висновку, що пані Осипенко порушує Кодекс етики КСУ, а цього достатньо аби позбавити членства у спілці. Але там жодних впливів застосовувати не збираються:
“Так, мені відома Олена Осипенко, але про цю ситуацію нічого не знаю. Ви зрозумійте, у мене понад 300 тисяч членів КСУ, я не можу слідкувати за діяльністю кожного”, – сказав телефоном шеф-президент КСУ Геннадій Оніщенко.
Сусіди Олени Миколаївни по вулиці Благодатній у Броварах склали письмове звернення у поліцію, де поскаржилися на собак, що тримають під страхом всю вулицю. Зібрали 30 підписів, але розповідати журналістам подробиці… відмовилися.

Хтось кидав слухавку одразу, а хтось неохоче погоджувався: “Ну так, тварина стрибнула, розірвала пальто. Не розірвала, а так.. дірочка”. Втім за кілька хвилин перетелефоновував: “Хай з тими собаками, що хоче, те й робить. Не треба мене вплутувати сюди. Ми вітаємося з Оленою, нормально спілкуємося досі”.
Сама ж Олена Миколаївна не криючись, каже, що ця “собача епопея” її добряче дістала. Попри членство в КСУ, розплідник давно припинив свою діяльність. Для себе залишила кілька собак: два тибетських мастифи і два кане-корсо. Захищаючись, демонструє фото, де відстань між земляним покривом і воротами має 14 сантиметрів. Мовляв, якщо мастиф і просунув туди пащу, то вхопити вівчарку за лапу фізично не міг.



Фотографіями ящиків з м’ясом показує, що тварини не голодують. Аби остаточно спростувати звинувачення у знущаннях над підопічними, на зустріч із журналістами пані Осипенко привела восьмимісячну тибетку Шмих і дворічного кане-корсо з “солідним” іменем Тузік.

Правда, що собаки доглянуті й на постійно голодуючих геть не схожі. А ще залюбки тягнуть морди на “погладити” і норовлять покласти лапи на плечі – люблять “обіймашки”.


“З приводу інциденту, що стався у Княжичах: близько сьомої вечора, мені зателефонувала сусідка, коротко повідомила, що у мене проблеми. Через 20 хвилин я була в Княжичах, на місці нікого не було, ворота зламані, відчинені, собаки бігають на території. Викликала поліцію, щоб засвідчити факт понищеного майна. У цей час зібрався мільйон сусідів, які почали кричати, що я під наркотичним впливом і мене треба освідчити”, – розповідає Олена Осипенко.

Також жінка детально розповідає чим, та як годує собак, а поведінку княжичан та броварських сусідів називає не інакше, як буліногм, мотиви якого їй невідомі.
“На фото ви могли бачити, що земляний покрив під ворітьми не порушений, трава не скошена та й розмір Барні говорить про те, що тільки підкопати йому мало. Швидше за все, дівчата гуляли далеко, а вівчарка бігала без повідка”, – пояснює своє бачення інциденту й заперечує звинувачення у жорстокому поводженні з тваринами.
“У Броварах маю кілька морозильних камер куди вміщається 200-250 кілограм м’яса — собакам на місяць. У Княжичі м’ясо, рибу і молочку привожу раз у три-чотири дня, крім того 40-літрових ємностях завжди є сухий корм та вода. Крім того, давайте увімкнемо логіку: ні одна собака, навіть якщо дуже голодна, не буде їсти собі подібних, тим більше тих, з ким виросла разом”.
Так, каже собаківниця, сусіди неодноразово скаржилися на тварин їй особисто. Але то були скарги з часів, коли мастифів у Княжичах було дійсно багато.
“Проблеми почалися, як збоку оселилися нові сусіди. Саме їм мої тварини стали дуже заважати. Якби я залишалася жити у Княжичах — не звертала б на них уваги. Але я переїхала звідти, і пообіцяла: дайте мені півроку, я заберу всіх собак. Свого слова я дотримала, залишила два мастифа для охорони території”.
Останнього слова у цьому конфлікті не буде довго. Наразі поліція проводить перевірку.
“Поліція склала адмінпротокол за ч. 3, ст. 154 КУпАП — це неналежне поводження з тваринами. Там передбачена відповідальність, а саме накладення штрафу від 100 до 200 неоподаткованих мінімумів, або суд має призначити вилучення цих тварин. Наразі ми перевіряємо і інші звернення громадян щодо цієї господині” – повідомила речниця ГУ Національної поліції області Ірина Прянішнікова.
Тим часом Олена Осипенко готує судові позови про захист своєї репутації, а Тетяна Петракова обирає в Європі клініку, де вівчарці Греті зроблять якісний протез, щоб вона й далі могла жити повноцінним життям.
“Якщо цього разу влада, поліція, зверне увагу на проблему людей – значить моя Грета недаремно пожертвувала лапу”, – впевнена Тетяна Петракова.
