9 січня Концерт-хол ТРЦ «Термінал» був переповнений неймовірно красивими жінками у неймовірних сукнях та чоловіками у костюмах, а музичним фоном звучала відома мелодія про передноворічні «Пять минут».
Так, це означає, що мова йде ні про що інше, як про Новорічно-Різдвяних бал, який для броварчан поважного віку вже вкотре організовує ГО «Броварська мистецька агенція».
«Дорогі і розкішні наші пані і панове! 2019 – це вже третій рік, відтоді, як ми почали проводити наші бали для людей поважного віку, або, говорячи словами моїх онуків, дискотеку для бабусь і дідусів. І я безмежно щаслива, що у нашому місті проводяться такі, насправді значущі вечори, де ви можете повеселитися, натанцюватися і просто з насолодою провести час. Вітаю усіх з Новим Роком та Різдвом Христовим! Щастя і радості у кожен дім і в кожне серце! Сьогодні усе лише для вас», – зазначила на початку дійства голова ГО «Броварська мистецька агенція» Наталія Багмут.
З вітальним словом до усіх присутніх звернувся і мер міста Бровари Ігор Сапожко, власне завдяки підтримці якого такі вечори і реалізовуються: «Дорогі броварчани, мені вкрай приємно бути сьогодні поряд з вами, тому що за стрімким розвитком нашого міста стоїть кожен, хто сьогодні присутній у залі. Я дякую вам за працелюбність, за любов до наших дітей і до рідного міста. Вітаю вас зі святами і бажаю гарно провести сьогодні час».
А далі закрутилося: колядки, пісні, цілі хореографічні постановки від броварських дитячих колективів. І, звісно, неймовірні вокальні подарунки від Народного артиста України Олега Марцинківського та Заслуженої артистки України Ліни Прохорової, виступи яких стали одним з чи не найприємніших сюрпризів на Броварському Різдвяному Балу.
Згадали у цей вечір і улюбленця мільйонів Ельдара Рязанова, про унікальність і талант якого годі й говорити. У цей вечір для гостей балу особливого настрою додав відеоматеріал, в якому зворушливо звучала пісня у виконанні знаменитого режисера та його дружини «Хочется легкого, светлого, нежного…».
Це був казковий бал, де грали чудові пісні, де було багато посмішок, де щасливі гості кружляли у танці. Так невимушено і так легко, неначе й немає за плечима прожитих років…