Як побороти старчу самотність та зробити «осінь життя» справді золотою порою, добре знають у Броварському міському територіальному центрі соціального обслуговування. «Громадський Ревізор» вирішив відвідати цей заклад і поспілкуватися з працівниками та підопічними, аби виявити, чи справді він такий вже незамінний для літніх людей
У дверях двоповерхової світлої будівлі нас зустрічає «берегиня» цього закладу – Діана Лудченко. Вона гостинно запрошує до центру і з порога починає розповідати про його роботу:
«Наш Центр створено у 1997 році. Працюємо ми з особливою категорією підопічних – людьми похилого, або яки ми звикли казати, поважного віку. У кожного за плечима довге життя, мільйон історій та переживань, якими вони хочуть поділитися. І в цьому теж полягає наша задача – вислухати, зрозуміти і таким чином допомогти».
Загалом, для людей поважного віку у Терцентрі пропонують досить широкий спектр послуг. Умовно діяльність колективу закладу можна поділити на чотири основні напрямки: соціально-побутової адаптації, соціально-медичних послуг, соціальної допомоги вдома та пункт прокату технічних та інших засобів реабілітації.
Турбота з домашнім присмаком
Піднімаємося сходами і перше, що відчувається – запах свіжозвареного борщу. І це з перших кроків створює надзвичайну домашню атмосферу. Звідки ж такі пахощі? А виявляється, все просто – обід для пенсіонерів уже практично готовий. Безкоштовне гаряче харчування – одна з послуг соціальної підтримки, які надає центр. Щоденно в закладі обідають 85 осіб.
«Працівників харчоблоку я контролюю особисто, хоча цей контроль вже давно став просто формальністю, адже на кухні працює команда професіоналів – кухар, підсобні працівники, дієтсестра»,– з гордістю розповідає директорка.
Завдяки діючій у місті програмі «З турботою про кожного» фінансування центру є постійним та стабільним, з закупівлею продуктів харчування на щоденні обіди проблем не виникає. На урочисті заходи, коли в Територіальному центрі накривають святковий стіл, за допомогою спонсорів меню доповнюється смаколиками – соком, тістечками, фруктами.
«Ангели милосердя»
Щоденно 36 соціальних працівників прямують до будинків дідусів та бабусь аби допомагати їм у повсякденному житті. Саме вони виконують безліч доручень, викликають лікарів, супроводжують до лікарні, доставляють ліки, закуповують продукти харчування, допомагають у веденні домашнього господарства, готують їжу, сплачують комунальні послуги, підтримують бесіду і просто обігрівають добрим словом. «Ангели милосердя» – так назвала соціальних працівників одна з їх підопічних. І з таким формулюванням важко не погодитись.
«Ви знаєте, вони для нас уже як рідні. Звикаєш і до особливостей характеру, і до старечого буркотіння. Важко буває, але ж так серце радіє, коли робиш добро, а людина тобі дякує»,– ділиться думками Надія Григорівна, співробітник соціальної служби.
А про керівника центру відвідувачі відкликаються і взагалі з непідробною любов’ю в голосі. Маючи за плечима великий досвід педагогічної роботи, пройшовши тернистий шлях створення міцного фахового колективу, Діана Костянтинівна має свій філософський погляд на життєві процеси.
«Я люблю людей і вважаю це божим даром. Кожний свій крок у житті, кожне слово, направлене в душу людини, намагаюся виважити. Не тримаю зла, прощаю та відпускаю будь-які образи. Є люди, які чорніють від власної злості та ненависті. Не розумію і не приймаю такої філософії».
Все включено
На території закладу також функціонує перукарня, яка є абсолютно безкоштовною для стареньких. Тут зізнаються, що клієнтами перукарів стають не лише зареєстровані у терцентрі особи, майстри також користуються великим попитом серед броварських пенсіонерів через помірні ціни на послуги. Щомісяця у двох перукарів обслуговується близько 700 пенсіонерів.
Щосереди та щочетверга перукар виходить на обслуговування підопічних удома. Такі послуги отримують 30 осіб.
Окрім стрижки серед найбільш популярних послуги швачки, медичної сестри, допомога столяра із дрібного ремонту, психолога і спеціаліста з лікувальної фізкультури.
Суттєвою допомогою для підопічних є «натуральна» допомога, яку вони отримують у вигляді одягу, взуття, медикаментів, продуктових наборів та найнеобхіднішої групи овочів на зиму.
Молоді душею
Вся ця практична турбота, звичайно ж, має неабияке значення для пенсіонерів, але тільки побувавши тут та поспілкувавшись з 70–80‑річними людьми, яким доля передрекла самотність в такому віці, розумієш – і справді «не хлібом єдиним».
«Я приходжу сюди, бо не можу сидіти вдома, в чотирьох стінах, так тоскно стає. А тут такі прекрасні люди, завжди вислухають, допоможуть: і на серці легше, і жити далі хочеться! Отак прийду на обід, а потім десь та й «зачеплюся». То дівчата з хору пісні співають – я послухаю, то вірші читають – замилуєшся прямо»,– з любов’ю в голосі зізнається Валентина Петрівна.
До речі, про дозвілля. Такій кількості вокальних ансамблів та гуртів можна тільки позаздрити. Клуб «Золота пора» об’єднує в своєму складі шість колективів на різний смак. Тут тобі і фольклорний спів, і вокальний, і хорове виконання. Якщо мати бажання – однозначно можна знайти застосування своїм талантам. І не тільки на «внутрішніх» заходах можна послухати мелодійні пісні у виконанні підопічних Терцентру. Жоден міський захід не обходиться без участі юних душею ветеранів праці.
Мрія директора
Броварський Територіальний центр серед 34 аналогічних закладів на Київщині твердо тримає марку одного з лідерів. Кількість та якість послуг, що надаються, позитивні відгуки підопічних, виконання основних планових показників – все це не може не радувати. Але є в Діани Костянтинівни мрія, яка має всі передумови втілитися в життя. Мова йде про створення стаціонарного відділення при територіальному центрі, де на повному державному забезпеченні зможуть перебувати підопічні центру, які потребують цілодобового медичного нагляду. Це, по суті, соціальна палата хоспісного типу. Створення цього напрямку в Територіальному центрі значно полегшить роботу лікарів стаціонарних відділень, які сьогодні мають проблему з перебуванням таких пацієнтів.
«На останній сесії міської ради надано дозвіл на початок розробки проектно-кошторисної документації та проходження державної експертизи на створення при Броварському Територіальному центрі стаціонарного відділення. За нормами таке відділення може бути розраховано на утримання 10–50 осіб. Ми вирішили почати з найменшого – поки що спробуємо створити умови для перебування десяти людей. Це на сьогодні моя найзаповітніша мрія та завдання на найближчу перспективу»,– ділиться думками Діана Лудченко.
Ольга Підлісна
