Ніч. Місто спокійно відпочиває після напруженого робочого дня. Мирно сопуть у ліжечках діти, вмощуються батьки, у відкрите віконце залітає прохолодний вітерець… Ідилія, та й годі. Аж раптом за вікном з несамовитим ревінням двигуна проноситься автомобільний монстр. Іноді в парі з такими ж голосними «співплемінниками». Іноді ще й сигналять. Не будемо приводити епітети, якими нагороджують «нічних вершників» ті самі батьки, яким доводиться заспокоювати та знову вкладати дітей, закривати вікна та з «розтріпаними» нервами вкладатися самим. Такі ночі – звичне явище для Броварів
Люди кажуть…
Ганяють по нічних вулицях, незважаючи на «лежачих поліцейських», і на машинах, і на мотоциклах. Ревуть двигуни, молодь «кайфує» від швидкості, адже інколи за кермом «позиченого» у батька автомобіля можна побачити 15–16-літніх хлопчаків.
«Ви знаєте, в мене був просто шок, коли я побачила юнака, років 15, не більше, за кермом автівки. Та це не саме страшне. В мене на очах він допив бляшанку пива, викинув її у вікно і натиснув на газ. Я не встигла номери запам’ятати, але навіть якщо і так – хіба поліції є до цього діло», – розповідає випадок з життя броварчанка Юлія.
Активно діляться гірким досвідом й інші городяни, які мешкають у центрі міста – на бульварі Незалежності, вулицях Петлюри, Ярослава Мудрого, Грушевського, Короленка.
Лариса, яка мешкає у гуртожитку по вул. Грушевського, також негативно ставиться до шуму, що створюють байкери та стрітрейсери. Жінка впевнена, що поліція повинна штрафувати правопорушників.
Броварчанка Маріанна практично щовечора, починаючи з 23:00, чує, як ганяють по вул. Ярослава Мудрого. «Вони так давно їздять, що вже не звертаю на це уваги», – каже вона.
Прогулюючись з друзями по парку Перемоги, Анна чує гонщиків на перехресті Незалежності та Гагаріна. Дівчина категорична: «Ані зранку, ані в обід, ані ввечері, тим паче вночі по місту ніхто ганяти не повинен».
Шум особливо дошкуляє після 22-ої, коли основна маса городян вже хоче тиші та відпочинку. Хоча і не кожного дня, але доволі часто. Дехто пропонує збільшити кількість «лежачих поліцейських».
А ще броварчани впевнені – вулиці недостатньо патрулюються та контролюються. «Вдень з коляскою переходжу пішохідні переходи і дуже часто водії просто не зупиняються, а поліцейських жодного разу на дорозі не бачила. Таке враження, що поліції у нас в місті взагалі немає», – каже молода матуся Катерина.
ДАІ немає, поліція безсила
Однак, у Броварському відділі поліції кажуть, що про нічні перегони знають і роблять все можливе, аби місто спало спокійно. «Зі стрітрейсерами всіма силами намагаємось боротися: проводимо профілактичну роботу, блокуємо ділянки, де вони їздять. Але зрозумійте, що по великому рахунку, ніякої відповідальності власне за цей момент не передбачено», – кажуть поліціянти.
А ще традиційно жаліються на недокомплект кадрів та відсутність приладів визначення швидкості, які було вилучено при реформуванні та ліквідації державтоінспекції. Старі «фари» забрали, нових не видали.
Та броварчани пишуть про інше – поліція не реагує на виклики. Останні перегони за свідченнями очевидців проводили на перехресті біля заводу «Стріла» в минулу п’ятницю, 30 вересня, та викликати стражів порядку було марно. Дехто вважає, що правоохоронці знають про розваги на межі закону і навіть прикривають їх. Так чи інакше, але послідовники «шаленого Макса» користуються безкарністю, ганяючи на позамежній швидкості.
Що тут скажеш: жага швидкості іноді перемагає розум, але варто хоч зрідка «включати задню передачу» та звертати увагу на тих, хто живе поруч.
Мирослава Соколенко
