Майже два тижні місто «лихоманило» від новини про підняття тарифів на міжміські перевезення. Незважаючи на сподівання городян, з минулої суботи перевізники підняли ціну за поїздку до столиці відразу на 33%. Про причини, наслідки, висновки та подальші дії влади у питанні транспорту “ГР” спілкувався з міським головою Ігорем Сапожком
Кор.: Ігоре Васильовичу, безперечно, найобговорюваніше питання цього тижня – це підняття тарифів на транспорт. Чому міська влада відмовчується та ніяк не реагує на цю ситуацію?
Ігор Сапожко: Звичайно, як міський голова, я стурбований ситуацією, яка склалась з підняттям цін на проїзд до Києва. Тим більше, що через територіальну близькість велика кількість городян щодня їздить на роботу та навчання до столиці. І віддавати зайвих 6 грн. кожного дня для більшості накладно. Ви запитуєте, чому влада не реагує. Давайте розглянемо цю ситуацію у площині закону та повноважень.
У місті Бровари працює 5 міських маршрутів та 8 міжміських, які здійснюють перевезення до Києва.
Ще у березні 2015 року Кабінет міністрів України скасував державне і муніципальне регулювання тарифів на пасажирські перевезення. Зокрема, була вилучена норма про те, що обласні державні адміністрації та виконавчі органи міськрад встановлюють тарифи на перевезення в приміському та міжміському внутрішньообласному сполученні. Після такої лібералізації кожен перевізник став сам собі господарем.
У сфері впливу влади залишились лише міські маршрути. Тут виконком, як орган, який погоджує тариф, може певним чином впливати та домовлятися з підприємцями.
Щодо маршрутів, що обслуговують сполучення Бровари–Київ, міська влада позбавлена будь-якого впливу. Більше того, ми навіть не можемо проводити рейди та перевірки автотранспорту. Адже конкурси по відбору перевізника проводить Київська обласна державна адміністрація. Вона відповідно і укладає договори з переможцями, а тому має право контролювати виконання умов цих договорів.
Були випадки, коли після проведеного конкурсу область взагалі не повідомляла органи місцевого самоврядування про переможців.
До речі, за результатами останнього конкурсу всі міжміські перевізники, які працюють в Броварах, отримали від обласної адміністрації узгоджений граничний тариф 15 грн. Тобто, без жодних додаткових погоджень будь з ким перевізник може піднімати тариф на проїзд в межах цієї цифри.
Кор.: Чи проводились зустрічі з перевізниками, які були позиції підприємців та влади?
Ігор Сапожко: Вже в цьому році ми двічі збирали нараду з усіма перевізниками, що працюють в місті. Перша зустріч відбулась 6 січня. Обговорювали питання якості обслуговування, технічного стану автотранспорту, розглядали ті скарги, які регулярно надходять від броварчан. Зокрема, ігнорування зупинок деякими водіями, відмова від перевезення пільгових категорій громадян, відверто грубе відношення до пасажирів та інші.
Саме тоді вперше перевізники заговорили про те, що планують піднімати тариф як по місту, так і до Києва. Основні позиції підприємців були такі, що зросла мінімальна заробітна плата, і відповідно податки, збільшився курс долара, а тому зросли ціни на запчастини, які завозять з-за кордону, та паливо. Тоді ми домовились, що вони нададуть свої пропозиції з детальною калькуляцією та обґрунтуванням.
Другу нараду ми провели 18 січня, коли один за одним почали піднімати проїзд в інших містах області. Тоді ж попередньо розглянули подані пропозиції по тарифу на міські перевезення – 5 грн. Моя позиція була однозначна – такий тариф неприпустимий.
Я запропонував компромісне рішення – проїзд по місту підвищити до 4 грн., а до Києва зробити хоча б в межах 11 грн. І при цьому паралельно з підняттям цін, підвищувати якість послуг, в тому числі оновлювати рухомий склад. Щоб кожен пасажир розумів, що він платить більше, але перевезення стає комфортніше.
Результат ми бачимо. В суботу всі перевізники почали їздити за новим тарифом – 12 грн.
Оскільки підняття тарифів торкнулось не лише Броварів, а й усіх населених пунктів Київської області, це питання було включено до порядку денного засідання колегії облдержадміністрації цього понеділка.
Кор.: Можете детально розказати про що говорили на колегії та яке рішення прийняли?
Ігор Сапожко: Основні зауваження, які були озвучені на колегії стосувались того, що суб’єкти господарювання вирішили підвищити тариф фактично без обговорення з громадами, без попередження представників обласної та місцевої влади, без надання обґрунтованих розрахунків.
Як член колегії, я виступив з кількома тезами. По-перше, залучати до конкурсних процедур по вибору перевізника місцеві органи влади. Оскільки тільки міська влада зможе об’єктивно оцінити правдивість тієї інформації, яку підприємець подає на конкурс. Адже саме ми бачимо реальний технічний стан автотранспорту та отримуємо скарги на неналежне обслуговування.
По-друге, на рівні області ми спостерігаємо монополізацію ринку. Фактично перевізники поділили маршрути і диктують умови. Вони збираються, домовляються і синхронно піднімають тарифи. Це не що інше, як картельна змова. Тому поки немає конкуренції, страждати буде пасажир і у якості перевезень, і у ціновій політиці.
За результатами розгляду колегія прийняла рішення визнати факт монополізації ринку. Губернатор області Олександр Горган надав доручення департаменту транспорту в подальшому залучати місцеві органи влади як до конкурсів, так і до контролю за виконанням умов договорів. Крім того, КОДА буде звертатись до обласної ради з проханням розробити програму по демонополізації ринку перевезень шляхом створення комунального підприємства або організації пасажирських перевезень на базі державного підприємства. Окреме звернення буде підготовлено до Антимонопольного комітету.
Кор.: Чи розглядаєте Ви варіант створення міського комунального автопарку?
Ігор Сапожко: Звичайно, такий варіант не можна виключати, але давайте реально оцінювати ситуацію. Це підприємство не буде прибутковим, більше того доведеться вкладати мільйонні дотації. І собівартість перевезення одного пасажира буде більша, ніж у нинішніх перевізників.
Крім того, таке підприємство не створюється за день. Треба все ретельно прорахувати. У нас є приблизний розрахунок.
Давайте подивимось лише загальні показники. Щоб покрити всі маршрути потрібно щонайменше 190 транспортних засобів – 20 по місту і 170 до Києва. Законодавство вимагає, щоб клас автобусів для нових перевізників був евро-4 2016 року випуску або евро-5. Середня вартість одного такого автобуса 1,5–1,6 млн. грн. Плюс на підприємство одразу потрібно закупити спецтехніку – авто техдопомоги, навантажувач, трактор. Тобто, одноразово треба вкласти майже 300 млн. бюджетних коштів. Це третина бюджету міста.
Потім необхідно набрати відповідний штат. Лише водіїв потрібно 420 осіб. На таку кількість рухомого складу потрібно близько 90 осіб ІТР. Це керівництво підприємства, бухгалтерія, технічний відділ, відділ матеріального забезпечення, техслужба, тобто механіки, токарі, зварювальники, медична служба, служба охорони праці. Загалом більше 500 чоловік. Якщо порахувати лише зарплату водіїв і то мінімальну, то вийде з нарахуваннями 1 млн. 650 тис. грн. в місяць.
На дизпаливо по сьогоднішнім цінам в місяць доведеться витрачати десь 5,5 млн. Додаймо обов’язкове страхування транспортних засобів та водіїв, поточні та непередбачені ремонти. А крім цього, утримання самого підприємства, зокрема, оплата комунальних послуг. Зрештою без жодних прибутків будемо мати собівартість поїздки 14–15 грн. Адже чим більше підприємство, тим більші витрати на його утримання. В нинішніх умовах такий варіант малоприйнятний.
І не забуваймо, що комунальне підприємство нарівні з більш дрібними «приватниками» буде брати участь у конкурсі, а тому немає жодних гарантій, що підприємці не домовляться запропонувати нижчий тариф чи ще щось, щоб стати переможцем.
Кор.: Давайте повернемось до тарифів на міських маршрутах. Якої ціни чекати броварчанам?
Ігор Сапожко: Півтори гривні – дуже різкий стрибок, що відчутно вдарить по кишені мешканців міста. Оскільки в даному випадку місцева влада має вплив на формування тарифів, під час останнього засідання виконавчого комітету було прийнято рішення відкласти розгляд питання про підняття тарифу на міські маршрути.
Натомість, ми плануємо провести ряд зустрічей, консультацій та нарад з перевізниками, аби досягти відповідного компромісу.
Я буду наполягати на тому, щоб тариф на міські маршрути затвердили на рівні 4 грн. з одночасним зменшенням проїзду до Києва до 11 грн. Думаю, це буде виваженим компромісним рішенням у даній ситуації.
Розмову вела
Вікторія Майстренко
