Україна… Скільки милозвучного у самому слові, неповторного в країні та загадкового в очах українців. Ми і співочі, і талановиті, і працьовиті. А головне, – сміливі та патріотичні. Принаймні, більшість
Така риса, як патріотизм набуває великого значення в часи протистояння. Тоді кожен українець показує справжнє обличчя і обирає: залишитися чи втекти!
Питання патріотичного виховання у нашому місті наразі надзвичайно актуальне. Доказом є презентована у середу програма «Національно-патріотичне виховання у навчальних закладах м. Бровари на 2016–2020 рр.».
Програма складається із 4 розділів:
• взаємодія учасників освітнього простору міста;
• створення соціально-педагогічних умов для реалізації національно-патріотичного виховання;
• зміст і форми національно-патріотичного виховання;
• військово-патріотичне виховання дітей і учнівської молоді.
Останній розділ, до речі, знаходиться під контролем Броварського військового комісаріату. Від Володимира Ноженка, військового комісара, ще зранку дізналися, що в його основі лежить підготовка воїнів, які зі знаннями та зброєю у руках готові захищати Вітчизну.
Презентація проекту пройшла на відмінно. Особливу увагу приділили створенню Центру національно-патріотичного виховання. Про нього Олену Мартенко наші журналісти розпитали більш детально: «Ми хочемо, щоб центр не простоював. Плануємо використовувати його з самого ранку і до пізньої ночі. Хочемо зробити аудиторії для проведення уроків «Захист Вітчизни» та «Основи здоров’я» і позаурочних занять військово-патріотичного, спортивно-туристичного, історико-краєзнавчого спрямування. Також у планах створити кімнати для зберігання зброї, психологічного розвантаження та тир».
Прекрасна ідея, масштабні плани. Але зараз, на думку Володимира Ноженка, військово-патріотичному вихованню у навчальних закладах приділяється мало уваги.
Він робить акцентна тому, що Захист Вітчизни у школах викладають не військові, як це має бути, а вчителі фізкультури. Крім того, не вистачає практичної навчально-матеріальної бази. Тож, пропонує на місцевому рівні зробити цей предмет одним з пріоритетних, збільшити кількість годин та змінити програму.
«Коли я вчився в школі, військово-патріотичне виховання було зовсім іншим. Починалось із 3-го класу. Концепція була дуже цікавою. Кожний клас відносив себе до певного роду військ: артилеристи, десантники, піхотинці, танкісти… Ми вчилися крокувати строєм, заучували речівки, співали стройові пісні. А ще у нас були тири для стрільби з дрібнокаліберних гвинтівок» – пригадав він.
Дещо цікаве про оновлену програму викладання Захисту Вітчизни розказала нам Олена Мартенко: «Програма предмету розроблялась комплексно. Вона передбачає і вогневу, і тактичну підготовку, і основи самозахисту, і медичну допомогу, і цивільний захист».
А ще зауважила, що патріотизмом мають бути насичені всі програми та підходи до навчального процесу. Цілком можливо, що до цього і крокують. А як по-іншому спілкуватися з молоддю, яка на сьогоднішній день патріотичніше дорослих?!
«Їхній патріотизм проявляється в усьому. І в тому, як вони сприймають потребу допомагати на Сході, і в тому, як сприймають поразку у футболі», – каже Олена Мартенко.
Бути національно-патріотичному вихованню у Броварах чи ні?! Відповідь очевидна. Головне – бажання захищати державу та спроможність у складі групи виконувати військові завдання. Цьому будуть вчити. Може не одразу, але точно будуть.
Валерія Романова
