На вулиці Димитрова по дорозі вже не перший рік тече річка із фекаліями. А все тому, що каналізації тут немає. Тож, заповзяті мешканці, аби не потонути у відходах, вирішили виводити їх прямо на проїжджу частину. «Громадський ревізор» розбирався у конфлікті.
Броварчани, які живуть у приватному секторі, вже звикли до того, що централізованої каналізації у них немає. Тому проблему з вигрібними ямами знають не з чуток. Всі до цього звикли та виходять із ситуації, хто як може. Мешканці одного з будинків знайшли свій спосіб, як позбутись відходів – вони вивели трубу і зливають їх просто на вулицю. Саме так! Просто на дорогу! І це вже протягом двох років!
Непідйомний тариф
«Це питання не вирішене і не може бути вирішене, тому що будинок належить залізниці. Ті вивозити відмовляються. Безкоштовно вивозити ми теж не можемо», – каже заступник міського голови з питань ЖКГ Григорій Голубовський.
Чиновник відверто зізнається, що з ситуацією знайомі вже давно. Вся проблема в тому, що будинок перебуває на балансі залізниці. Ті раніше безкоштовно чистили вигрібні ями, а коли ситуація в країні погіршилась – відмовились це робити, посилаючись на брак коштів. Міська влада, попри бажання піти на зустріч броварчанам, теж не може робити цього безкоштовно.
Підтверджує слова заступника міського голови і директор КП «Броваритепловодоенергія» Сергій Сафронов. «У нас з ними заключених договорів немає», – каже він. І додає, що неодноразово намагався домовитись з людьми, але ті на компроміс йти не хочуть. «У нас тариф 60 грн за куб. Для мешканців це дорого», – розповідає він.
Сергій Сафронов розуміє, що цей тариф для людей непідйомний. Проте він такий через суцільне подорожчання пального та мастильних матеріалів. До того ж зарплату співробітникам потрібно платити. Проте змушувати мешканців «проблемного» будинку підписувати договір з «Броваритепловодоенергія» ніхто не буде.
Жителі вулиці Димитрова мають альтернативу – обрати приватне підприємство, яке буде чистити їхні вигрібні ями. Однак донині на цей крок вони теж не пішли.
Інспекція на «запашну» вулицю
Коли ми під’їхали до будинку, то одразу зрозуміли, що на місці. У дворі біля будинку гуляв місцевий житель з дітьми. На запитання: «Чи не заважає йому сморід відходів?» каже, що вже звик. Чоловік розповідає, що проблема існує вже давно, але як її вирішити не знає.
Мешканці неодноразово звертались до адміністрації залізниці та результату немає. Чоловік каже, що вони постійно знаходять відмовки: то пального немає, то автомобіль поламаний.
Чоловік також зауважує, що усі комунальні послуги сплачують вчасно, а те, що від них відмовились – не їхня вина. Дійшло до того, що їм почали вимикати воду, аби вони менше відходів зливали на вулицю. Платити гроші за чищення вигрібних ям вони не хочуть, адже це додаткове навантаження на гаманець. За декілька місяців набігає непогана сумма, бідкається чоловік.
А поки чиновники та мешканці будинку на Димитрова не можуть дійти згоди, відходи і далі течуть по вулиці. Навіть більше, як нам стало відомо, один із сусідніх будинків теж «підключився» до системи зливу на дорогу. Тому поки чиновники та мешканці будуть думати, що ж робити, вулиця Димитрова може потонути у річці з каналізаційними відходами.
Вадим Кондратюк
