«ПОРОШКИ» ЗНОВУ У ЦЕНТРІ УВАГИ: ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ НА СТРАТЕГІЧНОМУ ОБ’ЄКТІ?

Броварський завод порошкової металургії з завидною постійністю опиняється у центрі скандальних подій. Останні резонансні заяви депутатів міської ради знову привернули увагу до цього підприємства. Що ж відбувається на «Порошках» сьогодні, дізнавався «Громадський Ревізор»

 СТРАТЕГІЧНИЙ ОБ’ЄКТ З МІЛЬЙОННИМИ БОРГАМИ

Років 30 тому на урок ахгео­графії у середній школі при вивченні теми «Промисловість рідного краю»  вчителі з гордістю на голошували на тому, що таких підприємств,  як наш Броварський завод порошкової металургії на у весь СРСР аж… ще один! І дійсно, Державне підприємство  «Заводпорошкової металургії» (раніше – Казенний завод порошкової металургії)  створювався як спеціалізоване підприємство,  що використовує у своїй виробничій діяльності унікальні технології порошкової металургії так омпо­зиційних матеріалів. В часи СРСР завод був потужною «машиною», яка експортувала свою продукцію на весь союз та в країни Європи. За часів незалежної України завод поступово зменшує обсяги вироб­ництва своєї продукції, а з 2013-го і взагалі починаються значні нега­разди з імпорт-експорт обігом, а відтак, і з виплатою зарплатні працівникам заводу. Логічно, що і несплата обов’язкових державних відрахувань починає наростати зі швидкістю сніжної лавини. Напри­клад, за три роки заборгованість підприємства перед Пенсійним фондом зросла в три з полови­ною рази. Однак, зважаючи на те, що завод працює, продукція виробляється, на підприємстві організовано безкоштовне харчування для працівників, кошти є. Тоді чому офіційно завод поступово «підганяють» під статус «завод-банкрут»? Мабуть, комусь це дуже вигідно, і більш того – просто необхідно.

ПОЛІТИЧНА СКЛАДОВА

Великі підприємства – значні обсяги виробництва – надпри­бутки – зацікавленість у володінні активами чи майном… «Ланцю­жок» досить логічний, чи не так? Саме боротьба за можливість володіння таким «ласим шматком» у Броварах, як величезне підпри­ємство стратегічного значення, подейкують, стало однією з при­чин скандального самозвільнення міністра економічного розвитку та торгівлі України Айвараса Абромавічуса. Викладаючи на загал причини свого рішення про відставку з поста міністра, Айварас Абромавічус відкрито говорив про лобіювання інтересів, кадрове свавілля та намагання повністю контролювати про­цеси призначення на посади керівників стратегічно важливих підприємств, з боку представників БПП. Серед вищеозначених про­мислових гігантів – «Укртран­самміак», «Держзовнішінформ», Національне агентство по акредитації та підприємства порошкової металургії, а точніше – багатостраждальне ДП «ЗПМ».За інформацією ІА «Інтерфакс-Україна», конкурс на призначення директора заводу, що відбувся 2 лютого 2016 року, ледь не було зірвано стараннями народних депутатів від президентського Блоку Ігоря Кононенка та Геннадія Чекіти, які намагалися активно «проштовнути» на конкурс свого кандидата. Їхнього одно партійця, депутата від Броварів Павла  Різаненка теж згадують «незлим тихим словом» у зв’язку з коливаннями «атмосфери» навколо «порошкового» заводу.

На одній з минулих сесій депутати міської ради ледь не зчинили бійку. Одні майже напряму обви­нувачували нардепа у причетності до «розпилу» заводу разом з іншими високо посадовцями та намаганні прискорити банкрут­ство підприємства, аби потім легко та просто продати його за безцінь у приватні «волохаті» руки. Інші – звичайно, пред­ставники «Солідарності», гучно захищали свого вищестоящого «колегу» та вимагали публічних вибачень. Справедливості ради треба зауважити, що підстави для звинувачень цілком логічні. «Громадський ревізор» вже звертав свою увагу на проб­леми броварських «порошків» (див. «ГР» від 22.01.2015 р. № 2) та неоднозначну роль у цьому процесі нардепа Різаненка. Як бачимо, проблеми тільки погли­бились. ДП «ЗПМ» знов у центрі приватизаційних скандалів. І знову звучать прізвища пред­ставників БПП. Тому питання, чи не зав’язаний наш нардеп у схемі «розпилу» підприємства, вже не виглядає таким риторичним.

Наразі, власне розслідування ведуть члени місцевої громад­ської організації, депутати хоч і мляво, однак, збираються ство­рити власну комісію та дослідити питання, а новопризначений директор наразі утримується від коментарів, проте, через своїх співробітників пообіцяв у найкоротші терміни після укла­дання контракту дати розширену прес-конференцію.

Степан Супрунович