Нещодавно місто сколихнула історія про бабусю, яку невідомі «підкинули» до Броварського міського територіального центру соціального обслуговування. Преса та фейсбук-спільнота бушувала у єдиному пориві щодо такої нелюдської поведінки та висловлювала занепокоєння подальшою долею старенької. Про подробиці цієї історії і загалом про роботу Центру розповідає директор Діана Лудченко
Цей випадок стався у нас в Центрі 3 червня. Невідомі привели на подвір’я бабусю, посадили її на лавці з речами, кинули у приймальні директора на стіл документи, і втекли. Секретар побігла за ними, намагалась щось спитати, але марно – їх і сліду не було.
За документами виявилось, що стареньку звуть Сазонова Людмила Олександрівна, прописана у Броварах, на вул. Каширіна, 15 (зараз вул. Пулія), до цього фактично проживала на Гагаріна, 19. Наші соцпрацівники в той же день вийшли за вказаними адресами, аби зібрати якусь інформацію. Згодом з’ясували, що Людмила Сазонова проживала на вул. Гагаріна зі своїм громадянським чоловіком, який помер. У нього були свої діти, яким вона по суті абсолютно чужа людина. Тож можемо припустити, що це вони так «потурбувались» про неї. Теперішнє місце прописки бабусі – вул. Каширіна, 15, – за документами – приватний будинок. А фактично це багатоквартирна триповерхова будівля, де лише у першому корпусі зареєстровано 15 осіб, в т. ч. і наша Сазонова. Стосовно цього будемо писати офіційний лист на начальника поліції, аби допомогли розібратись із ситуацією.
Виявилось також, що син старенької помер у 2012 році (свідоцтво про смерть знайшли серед документів), а сама вона з Білорусії. Зараз ми надіслали запит туди, щоб знайти додаткові відомості про сім’ю та можливих родичів.
Станом на сьогодні виконавчий комітет Броварів прийняв рішення надати тимчасове поселення Людмилі Сазоновій строком на 4 місяці у нашому Терцентрі. Якщо жодних родичів, які могли б опікуватись нею, ми не знайдемо за цей час, будемо робити клопотання про її переведення до геріатричного інтернату (ред. – будинку пристарілих) на постійне проживання. Відповідні нормативні документи регламентують оплату за перебування в інтернаті у таких випадках: на рахунок закладу перераховується на утримання 75% пенсії особи, 25% лишається «на руки».
Стосовно пенсії ми також подавали запит у Пенсійний фонд. З’ясували, що пенсія оформлена у місті Києві, у Солом’янському районі, але пенсійної картки при бабусі не знайшли, тобто хтось весь цей час отримує пенсію «за неї».
Ми підготували лист-звернення на Пенсійний фонд України, у якому виклали ситуацію та звернулись з клопотанням припинити виплату пенсії на картку, доклали копію рішення виконкому і реквізити нашого Центру.
Зараз бабуся знаходиться у нас на повному пансіоні, має чотириразове харчування та цілодобовий догляд наших соцпрацівників. Слід сказати, що спершу вона була ніби не при собі, наче чимось напоєна, чи під дією препаратів… Нічого говорити не могла, лише дуже плакала. Її питали, чи щось болить, але вона не відповідала. Обстеження у лікарів та аналізи показали, що бабуся потребує цілодобового догляду. Протипоказань не було виявлено, це дало змогу офіційно прийняти її до нашого Центру, на основі медичної картки обстеження. Сьогодні її стан задовільний, вона сама вживає їжу, медперсонал допомагає їй з особистою гігієною. Виявилось, що розмовляє вона лише російською мовою, каже, що української не розуміє. Хоча за документами, вона досить довго проживає в Україні.
Слава Богу, такі ситуації у нас трапляються не часто. Подібні конфлікти нерідко вдається вирішити на місці: через звернення до органів влади або поліції, проводимо виховну роботу з дітьми чи онуками стареньких. Однак, загальна динаміка невтішна, на жаль. Тому, ми намагаємось якомога більше інформувати городян та зацікавлені верстви населення про послуги нашого центру.
Адже не багатьом броварчанам відомо, що наш Терцентр надає цілу низку соціальних послуг населенню міста. Зараз у нас функціонує чотири основні відділення: відділення денного перебування, відділення організації надання адресної натуральної та грошової допомоги, відділення соціальної допомоги вдома та стаціонарне відділення для постійного і тимчасового перебування.
Відділення соціальної допомоги вдома опікується людьми похилого віку, інвалідами дитинства, непрацездатними верствами населення, які самостійно не можуть пересуватись. Таким людям соціальні робітники надають ряд життєво необхідних послуг з виїздом додому, а саме: виконують закупівлю продуктів, прибирання помешкання, супровід до лікаря, оплату комунальних послуг, оформлення субсидії, тощо. Сьогодні в цьому відділені перебуває близько 400 броварчан, з якими працює 36 соцробітників, тобто, навантаження по 10 підопічних на кожного працівника. Це немало, і досить складно як морально, так і фізично, адже кожен з наших підопічних зі своїм характером, та ми до кожного знаходимо індивідуальний підхід.
Відділення денного перебування включає надання первинної медичної допомоги, наприклад, вимірювання тиску, температури, і т. д. Більш серйозні маніпуляційні послуги, такі як лікувальний масаж чи ін’єкції теж надаються нашою медсестрою, але лише за призначенням лікаря. Важливою функцією цього відділення є організація безкоштовного харчування на базі центру. Завдяки фінансуванню міської влади та в рамках програми «З турботою про кожного», щодня маємо можливість годувати до 85 осіб певних категорій. Також ця програма фінансує безкоштовні перукарські послуги для наших підопічних та всіх пенсіонерів міста. Хто не має можливості прийти до центру, може телефоном замовити перукаря з виїздом додому. Також у нас є столяр, що надає послуги з дрібного ремонту вдома, та швачка, яка працює на базі центру.
Це відділення також включає організацію дозвілля наших підопічних. Зараз у нас є шість вокально-хорових колективів, також маємо групу з лікувальної фізкультури, куди охоче приходять на заняття всі бажаючі. На релігійні та державні свята самотужки організовуємо концерти та привітання, це вже стало доброю традицією, на яку всі чекають.
Стаціонарне відділення з’явилось у нас нещодавно, тут надаються послуги для осіб, що потребують цілодобового стороннього догляду. Зазвичай, це абсолютно одинокі дідусі та бабусі, або ж такі, що мають неблагонадійних опікунів, наприклад, алко- чи наркозалежних дітей, які не здатні турбуватись про батьків. У цьому відділенні ми також надаємо платні послуги, наприклад, якщо людині необхідний цілодобовий догляд, але родичі не можуть забезпечити його вдома, з певних причин. За двостороннім договором ми приймаємо таких підопічних, на платній основі, у стаціонарне відділення, і опікуємось ними на базі Терцентру.
Розмову вела
Олександра Мороз
