Народний депутат України Павло Різаненко провів прес-конференцію щодо питання земель Радіопередавального центру. Для кого і для чого це було, дізнавався «Громадський Ревізор»
АНДЕРСЕН ВІДПОЧИВАЄ…
Епопея із гектарами радіопередавального центру тягнеться вже не перший рік. Написано про неї було чимало, сказано ще більше. Але народний депутат вирішив, що й цього недостатньо. Осліплений нав’язливою думкою про ці гектари, Павло Різаненко провів «відкриту» прес-конференцію аби підвести попередні підсумки та прояснити деякі моменти. А насправді розказати цікаву казку, яка для Павла Олександровича вже давно перетворилася на «правду життя». Ніби то він, як справжній Робін Гуд бореться із багатими аби допомогти бідним.
Та нашим журналістам він більше схожий на популярного героя народних казок, що ніяк не може розлучитися із писаною торбою, в ролі якої й виступають славнозвісні 94 га. Людина, що була обрана громадою для лобіювання її, громадських, інтересів на рівні держави, ту громаду навіть і не бачить. Та й реального вона вже мало чого бачить. Все затьмарили ці трекляті гектари…
СВІТСЬКЕ ЖИТТЯ З ПАВЛОМ РІЗАНЕНКО
Левову долю часу, що був відведений під зустріч, народний депутат розповідав присутнім «історії із життя». Один за одним Павло Олександрович діставав назовні шокуючи факти з приватного життя високопосадовців та бізнесменів. Знаходив цікаві взаємовідносини між ними, розкривав зради та інтриги. Та й кожний його «козир» завершувався багатозначною паузою, під час якої на язику так і крутилися слова одного російського журналіста, що вже давно став героєм інтернет-жартів: «Совпадение? Не думаю…».
Із саркастичною усмішкою депутат розповідав про свої зустрічі з чиновниками та навіть самим Президентом. Раз за разом народний обранець згадував підтвердження продажності всіх посадовців, великих та малих. І залишилося в нашій країні лише декілька незаангажованих людей. Не треба пояснювати, що себе та свого помічника, що чарівним чином став виконуючим обов’язки директора славнозвісного РПЦ, законотворець відносить саме до таких.
Та й таких історій за роки «боротьби» в народного депутата слухати не переслухати. От тільки одне засмучує – підтверджень цим всім історіям нуль без палички. Реальних фактів чи виграшних для нього рішень суду Павло Олександрович на зустрічі не надав. Хочете вірте, а хочете – ні. А от поява його опонентів навпаки дуже збентежила пана Різаненка. Видно такого оберту подій він зовсім не очікував…
«МИ ДІЛИЛИ АПЕЛЬСИН…»
Напрошується логічне запитання: у чому ж суть тієї прес-коференції? А суть в черговому самопіарі. Нібито громаду зібрав, нібито проблему вирішує, нібито звітує.Та от тієї громади, перед якою «звітував» народний депутат, на конференцію зібралося всього-нічого: місцеві журналісти, пара депутатів та безпосередньо сторони конфлікту.
А от громада, інтереси якої і повинен відстоювати народний обранець, чекала на народного депутата назовні. Чому? Бо всередину їх ніхто не те що не запросив, а відверто не впустив.
«Ми вже не перший раз намагаємось достукатися до депутата нашого округу, але він нас зовсім не чує. Думали, що хоча б сьогодні матимемо змогу з ним поговорити але й тут ні. Зайшли всередину, а нам сказали що Різаненка немає. Ось на вулиці вже третю годину мерзнемо», – розповідає один з присутніх.
Цікаво, що в той самий час народний депутат в приміщені вів свій двогодинний монолог. То хто ж ввів в оману присутніх? Та чи випадково?
Ще один не менш цікавий факт: Павло Різаненко, як депутат, проводить щотижневий прийом громадян. Та звертаються до нього лише одиниці. Чому? Бо немає проблем? Чи тому, що немає довіри до обранця? Проблем чимало, про деякі з них ми почули навіть від людей, що прийшли під стіни РПЦ: незаконно приватизовані земельні ділянки, яких в окрузі депутата набагато більше, ніж славнозвісні 94 га, допомога військовослужбовцям АТО, бездіяльність нової поліції. Але на все це Павлу Олександровичу, м’яко кажучи, начхати. Принаймні в наших журналістів склалося саме таке враження. Бо за майже чотири роки його роботи у Верховній Раді ніяка проблема не привернула увагу народного депутата настільки, щоб він доклав зусиль для її вирішення. Один РПЦ днями та ночами займає думки законотворця.
Та по завершені депутатського перфомансу, громаді таки випав шанс зустрітися із своїм «героєм». Та от він, тільки-но почув, що справа не стосується злощасних гектарів РПЦ швидко звів розмову нанівець і покинув територію підприємства. Завіса.
Ксенія Хотянович
