Проблема відкритих каналізаційних люків залишається актуальною в будь-яку пору року. Визначити якусь періодичність або знайти логіку марно. «Чорні діри» становлять неабияку небезпеку як для пішоходів, так і для автомобілістів. Одні ризикують здоров’ям, інші – майном
ЧИЯ КРИШЕЧКА?
Виявляється, ці самі залізні «копієчки», якими рясніють дороги та тротуари нашого міста, мають не одного господаря. Під люками, які ми звикли називати каналізаційними, приховуються мережі, що належать декільком організаціям.
В ідеалі вони мають бути навіть зі спец маркуванням – буквами «К», «З», «В», «Г». Наявність букв «К» та «В» означає, що даний люк належить КП «Броваритепловодоенергія» та під кришкою знаходяться каналізаційні або водопостачальні мережі. «З» – приналежність до ліній зв’язку, якими опікується «Укртелеком», а «Г» – газовому господарству. Як у семи няньок дитя без ока, так і з люками – господаря треба шукати довго й нудно.
«На розі вулиць Київська та Чапаєва відкриті люки! Просто дивно, як ще ніхто туди не впав, стільки людей ходить, діти бігають і нікому діла нема до цього неподобства!» – телефонують нам в редакцію броварчани.
По даному конкретному випадку чиновники пояснюють, що встановлення люків мала забезпечити підрядна організація, яка проводить роботи в рамках реконструкції вулиці Київської. Однак, чи то свята завадили, чи до початку робіт не хотіли морочитися, але закривати «дірки» довелося працівникам «Благоустрою».
«Не будемо ж чекати, доки хтось туди звалиться. Спочатку тимчасово бетонні плити поклали, їх зсунули, а потім взагалі розбили. Тому ми виготовили власними силами люки з металу та арматури, сподіваємося, що до закінчення ремонту тротуару вони простоять», – розповідає директор КП «Бровари-Благоустрій» Андрій Василенко.
ЦІННИЙ ВАНТАЖ
Хотілося б перейнятися оптимізмом керівника «Благоустрою», однак, такі «детальки», як правило, розлітаються Броварами, як гарячі пиріжки. Навіщо вони потрібні мешканцям – питання спірне. Варіантів декілька – додому, щоб було, пригодиться, нехай лежить, а раптом будем будуватися і нарешті – на металолом.
Один такий «лючок» важить близько 50 кг, вартість кілограма металу у пунктах прийому – від 3 грн. 50 коп. Тобто, гривень 170-180 за такий товар можна отримати. Тим паче, що приймальники металу не страждають докорами сумління і приймають люки з задоволенням. А те, що в провал на дорозі може вскочити дитина, не причина відмовлятися від наживи. Коли та яким чином стаються крадіжки – питання, оповите мороком. Мороком ночі. Бо традиційно нововстановлені люки «випаровуються» вночі. А от що за Геракли носять під пахвою такі «тарілочки» невідомо. Бо ніхто і ніколи їх не бачив.
«Ми, звичайно, звертаємося до правоохоронних органів з заявами про крадіжку майна, але жодного разу не було, щоб знайшли хоч залишки від люка. А новий купити – не багато, ні мало – 3 тисячі гривень один. Хіба ж накупишся? Тим паче, що через день-два все одно вкрадуть», – каже Андрій Василенко.
ДИВІТЬСЯ ПІД НОГИ ТА БУДЬТЕ ОБЕРЕЖНІ
Люки у Броварах крадуть чи не щодня і з такою ж періодичністю їх в купують та встановлюють, міняють металеві на пластикові, бетонні, залізобетонні. «Ми намагаємося, де можливо заварювати люки або міняти на пластикові чи гумові, але й це не завжди допомагає. Тому вихід один – уважно дивитися під ноги», – кажуть комунальники.
А порада від «Ревізора» наступна – якщо ви помітили відкритий отвір без люка, негайно телефонуйте на «гарячу лінію» виконкому за телефоном 6-11-11 та повідомте про місцезнаходження небезпечного об’єкту.
Катерина Ковальчук
