Мораторій на проведення органами державного контролю планових заходів у сфері господарської діяльності продовжено до кінця 2017 року. Але радіти не варто, дія мораторію не поширюється на досить широке коло контролюючих органів
Перевірки платниківєдиного податку
У 2017 році спрощенців (як ФОП, так і юросіб), які не є платниками ПДВ, будуть перевіряти на загальних підставах. Раніше вони звільнялися від таких перевірок Законом 4448-17, але з 01.01.17 його дія припинена. Тобто, для них з нового року знято обмеження щодо перевірок Держпраці, ПФУ та інших організацій.
Це означає, що платників єдиного податку будуть перевіряти за загальними нормами Закону про державний нагляд з урахуванням Закону 1728-VIII, яким встановлюється мораторій на планові перевірки на 2017 рік.
Кого оминув мораторій
Відразу варто сказати, що список організацій, на які не поширюється мораторій, досить великий. Згідно зі статтею 6 Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» його дія не поширюється на відносини, що виникають під час проведення заходів нагляду (контролю):
• Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг;
• Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку
• Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку;
• Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) виключно на сфери безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері;
• Державна фіскальна служба України (ДФС);
• Державна аудиторська служба України (колишня КРУ);
• Державна служба експортного контролю України (Держекспортконтроль);
• Державна інспекція ядерного регулювання України (Держатомрегулювання);
• Державна служба України з питань праці;
• Державна авіаційна служба (Державіаслужба);
• Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи;
• Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція України).
• Національна Рада України з питань телебачення і радіомовлення;
• Національний банк України;
• Антимонопольний комітет України.
Дані органи будуть перевіряти підприємства у загальному порядку. Бізнес у цьому списку найбільше налякають податківці та інспекція Держпраці. Наприклад, за недопуск на перевірку останніх, можна наразитися на штраф до 320 000 гривень.
Кому чекати перевіряючого
Закон про держконтроль передбачає створення інтегрованої автоматизованої системи Держконтролю, в яку всі органи державного контролю будуть вносити відомості про планові перевірки. У ній так само буде міститися інформація про результати перевірки. Доступ в систему буде вільний і безкоштовний.
В результаті суспільство, бізнес та контролюючі органи зможуть побачити всю картину перевірок в державі. Наприклад, кожне підприємство зможе побачити, які органи і що збираються перевіряти, а також всю історію вже проведених рейдів і застосованих санкцій.
Поки ця система не створена, але з деякими планами можна ознайомитися в онлайн-режимі на сайті відповідних органів.
Наприклад, на сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України у вільному доступі розміщений затверджений план комплексних перевірок органами державного контролю на 2017 рік. Тут можна завантажити Exel-файл комплексних перевірок, і використовуючи пошук за кодом ЄДРПОУ (або ІПН) перевірити, чи є в цьому переліку ваше підприємство.
Що стосується не комплексних планових перевірок, то перелік підприємств набагато ширший, ніж представлений на сайті Міністерства.
Як будуть перевіряти
З цього року Закон встановлює єдину періодичність проведення планових перевірок, залежно від ступеню ризику.
Наприклад, підприємства з високим ризиком ведення господарської діяльності один і той же контролер може перевіряти раз на два роки, з середнім – раз в три роки, а всіх інших – не частіше ніж раз на п’ять років.
Важливо, що якщо для деяких підприємств не визначені критерії розподілу за ступенем ризику, вони вважаються з незначним ризиком.
Скоротили максимальний термін проведення перевірки з 15 до 10 робочих днів, для суб’єктів малого та мікропідприємництва строки залишились як і раніше – 5 днів.
Крім того, обмежили сумарну тривалість комплексної перевірки до 30 днів, а для малого бізнесу – до 15 робочих днів.
Також у бізнесу з’явилось більше прав для відмови в допуску перевіряю чого. Наприклад, підприємець може не пустити контролера, якщо він повторно прийшов з позаплановим візитом за одним і тим самим фактом порушення.
Підприємець має право вимагати припинення вже початої перевірки якщо:
• Перевищені максимальні строки для проведення перевірки;
• Перевіряючі використовують не уніфіковані форми актів перевірки;
• Якщо перевіряючі виходять за межі вивчення питань, що стали приводом для проведення позапланової перевірки.
Така страшна Держпраці
З підвищенням розміру мінімальної зарплати, штрафи за недотримання трудового законодавства з 1 січня 2017 року значно зросли. У статті 265 КзПП визначена відповідальність у вигляді штрафу для юридичних та фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю. Причому суми штрафів чималі.
Так, за допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору, оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час або виплати заробітної плати без нарахування та сплати ЄСВ і податків у 2017 році доведеться сплатити тридцять мінімальних заробітних плат – 96 000 грн.
За порушення встановлених термінів виплати заробітної плати працівникам та інших виплат більше, ніж за один місяць, або виплата їх не в повному обсязі, підприємця оштрафують на ти мінімальні заробітні плати або 9 600 грн.
Недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, у тому числі не нарахування індексації тягне за собою штраф у розміні десяти мінімальних зарплат – у цьому році це 32 000 грн.
Крім того, статтю 265 КЗпП доповнили, встановивши відповідальність за недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні — штраф у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, що складає 9 600 грн.
А якщо відбулось недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод при проведенні перевірки з питань виявлення порушень щодо допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору або виплати заробітної плати без нарахування та сплати ЄСВ та податків — у 100-кратному розмірі мінімальної заробітної плати або цілих 320 тис. грн.
Для більшості підприємців така сума штрафу рівноцінна вироку.
За невиконання законних вимог посадових осіб Держпраці, щодо усунення порушень законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування або створення перешкод для діяльності цього органу також буде накладено штраф на посадових осіб від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст. 188-6 КУпАП). Щоправда сума штрафу в гривнях виходить набагато скромніша – від 850 до 1700 грн.
Органи місцевого самоврядування перевірятимуть дотримання законодавства про працю
Повноваження органів місцевого самоврядування з 01.01.2017 розширили. Зокрема п. 3 ст. 34 ЗУ «ПРО місцеве самоврядування в Україні», говорить, що тепер до відання виконавчих органів міських рад міст обласного значення та об’єднаних територіальних громад належить:
1) Здійснення на відповідних територіях контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення в порядку, встановленому законодавством;
2) Накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення в порядку, встановленому законодавством.
Перевіряти вони можуть як юридичних осіб (у тому числі комунальні підприємства), так і фізосіб-підприємців, які використовують найману працю.
За словами юристів, фактично дана норма запрацює після внесення змін до ст. 259 КзПП та затвердження КМУ порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення. Так що інспектори праці незабаром з’являться і в міській раді.
Державна служба України з питань праці вже оприлюднила проект цієї Постанови КМУ. Поки до нього приймаються пропозиції та заперечення.
Варто зазначити, що інспектори праці, за наявності службового посвідчення, будуть мати право безперешкодно, без попереднього повідомлення в будь-який день і час доби здійснити інспекційне відвідування будь-якого виробничого, службового, адміністративного об’єкту, де використовується наймана праця.
Тож, будьте свідомі щодо ризиків і уникайте порушень у своїй діяльності.
Галина Русова
