Більшість городян щодня користується громадським транспортом, а отже і зупинками або як ще їх називають павільйонами очікування. «Громадський Ревізор» провів інспектування.
СИНІ ТА ЗЕЛЕНІ
Кожного дня, за будь-яких погодних умов,під час дощу, завірюхи або, навпаки, у спеку, людям треба їхати на роботу, дітям добиратися до школи, пенсіонерам – за покупками, та й просто у справах кожному з нас. І від того, якими будуть місця загального користування, а в даному випадку – зупинки, залежить в кінцевому результаті гарний чи зіпсований настрій пасажирів. Якщо до графіку руху автотранспорту та культури обслуговування пасажирів, виникає багато питань, то стан зупинок емоційних обговорень не викликає. Звикли просто до такого вигляду павільйонів очікування.
«В принципі, нормальні зупинки у нас в Броварах. Тільки занадто обклеєні рекламою. І хотілося б більш яскравих кольорів, а то таке враження, що крім синьої та зеленої фарби інших просто не існує», – кажуть броварчани.
Можна, звичайно, сказати, що синій – колір неба, а зелений символізує надію, але у словах тих, хто хоче бачити зупинки не тільки комфортними та безпечними, але й яскравими, безперечно, є раціональне зерно.
МРІЯТИ НЕ ШКІДЛИВО
Якщо абстрагуватися від фінансових проблем та уявити, що вже завтра у місті буде повністю замінено всі зупинки, якими б вони були?
Якісні, легкі конструкції, на кожній – світлове табло з назвою та й сама зупинка має бути освітленою. На інформаційному табло в реальному часі надається графік руху та відлік часу до прибуття наступного автобусу чи маршрутки. Бокові стіни зупинки – прозорі та легкі, через них добре видно транспорт, що прибуває, не потрібно вибігати на проїжджу частину та приглядатися до номеру маршрутки. Водночас, зупинка досить затишна, від поривів вітру та потоків дощу пасажирів надійно захищають «боковини», в ідеалі – зупинка обігрівається в холодну пору року.
А ще – кожна має свій неповторний стиль, виконана з урахуванням назви. Наприклад, «Порошинка» – припорошена сріблястим маревом, «Центральна районна лікарня» з червоним хрестом на білосніжному тлі, а гімназія імені Олійника – з портретом усміхненого Степана Івановича.
«Якою має бути зупинка майбутнього? Щоб сидіння з підігрівом! І щоб пластиковий ящик з цукерками безкоштовними!», – сміються школярі Ганнуся та Андрій.
Ну, як кажуть «вустами немовляти», але з цукерками – то вже фантастика, вам не здається?
Ех, мрії, мрії…Однак,пора прокидатися та повертатися до реальності.
ПОМРІЯЛИ? ПОРА «НА ЗЕМЛЮ»
Зупинок у Броварах щось близько 26. Всі вони різні, але сказати, що кожна відображає своїм зовнішнім виглядом якусь ідею, не можна. Хіба що нові павільйони з обох боків парку ім. Шевченка по вулиці Кірова та Київській. Після проведення повної реконструкції, їх пофарбували з використанням мережива традиційної червоно- чорної української вишивки. Всі інші – просто коробки з дахом, обклеєні рекламою на кшталт «куплю-продам», розмальовані незрозумілими для більшості городян викрутасами у стилі графіті, в кращому випадку з цілими боковими стінками.
А ще броварські зупинки – справжня оаза для усілякого роду кіосків, ларьків та магазинчиків. Якого тільки краму там не пропонують – від пива з цигарками до курей-гриль. З одного боку – магазинчик прямо «під рукою» – зручно. І водички в дорогу купити можна, і жуйку, і цукерку з печивом. Та й за порядком на зупинці наглядають, інколи навіть прибирають. Та не кожен господар справно слідкує за благоустроєм всередині та біля павільйону, де розташовано його торгову точку.
«Знаєте, це просто жах, який бруд розводиться від цих кіосків! І лушпиння ціла купа, і пляшки з-під пива, і недопалків гора щоранку. Неприємно на зупинку зайти, тим паче з дитиною. Прибрати ці кіоски з зупинок!», – безапеляційно заявляє броварчанка Оксана.
Ну, чи можна прибрати торгові точки, якщо власники мають договір оренди – це велике питання, а от прибирати за нічними посиденьками «клієнтів» цих міні-розливайок доводиться не підприємцям, а комунальникам, як, власне, і обдирати рекламні оголошення та фарбувати павільйони по декілька разів на рік.
До речі, нам стало відомо, що КП «Бровари-Благоустрій» займається облаштуванням нових зупинок (якщо можна їх такими назвати). «У зв’язку з реконструкцією Київської, буде проведено заміну зупинок. Ми зараз їх готуємо, трохи модернізували. Щоб не обклеювали рекламою, яку потім наші прибиральниці не можуть відчистити, бокові стінки вирішили зробити з повздовжніх труб. Сподіваємось, на них клеїти не будуть», – ділиться планами директор КП «Бровари-Благоустрій» Андрій Василенко.
Однак, «куратор» реконструкції магістральної вулиці Київської – начальник відділу капітального будівництва Людмила Павлик, стверджує, що всі зупинки – загалом 7 одиниць – на ділянці реконструкції буде закуплено та встановлено підрядником, що проводить ремонтні роботи роботи. У будь-якому випадку, головне – невдовзі на Київській з’являться нові зупинки, а ким вони будуть виготовлені, мабуть, не так вже й важливо.
КРЕАТИВНИМИ МОЖУТЬ БУТИ НАВІТЬ ЗУПИНКИ
Скільки людей – стільки й думок. Це твердження стосується і питання облаштування сучасних зупинок. Звичайно, до сидінь з підігрівом та освітлення на кожній зупинці нам ще далеко, але розглянемо досвід наших сусідів. Далеко ходити не будемо. Ось декілька прикладів, як можна поліпшити міську архітектуру за рахунок творчого підходу.
У Львові, наприклад, встановлено еко-зупинку, на даху якої активісти, що перемогли в міському конкурсі молодіжних проектів, висадили суккуленти (а простіше – рослини, які не потребують особливого догляду та мають природний запас вологи у тканинах) та планують «обвити» павільйон зеленим плющем. Тільки уявіть, як приємно чекати автобус в затишній альтанці, обвитій зеленню!
Непогана ідея з облаштуванням на місці очікування пункту обміну книгами. У сучасному світі це дуже поширена ідея, яка має назву «буккросінг». Такі пункти облаштовуються у громадських місцях, у парках та скверах, популярних кафе, на вулицях зі жвавим рухом пішоходів. Чому б це не зробити на зупинці? Береш книгу, сідаєш в автобус, читаєш, а за декілька днів повертаєш прочитану та береш іншу. І свою домашню бібліотеку таким чином можна «почистити». Прочитав сам, сподобалось – поділися з іншими.
У Рівному, Тернополі, Вінниці взагалі було оголошено конкурс на кращу ідею створення оригінальних та не дуже вартісних зупинок. Серед ідей – використання автобусів та тролейбусів, що вже відслужили свій вік, як транспортні засоби. Знімаємо колеса, розрізаємо корпус, проводимо облаштування внутрішнього простору – і креативна зупинка готова! Можливо, хтось з директорів транспортних компаній пожертвує один з тих «металобрухтових» об’єктів, що виходять щодня на трасу та піддають небезпеці життя людей, на таку цікаву справу?
І оскільки, судячи з усього, кардинального централізованого оновлення броварських зупинок найближчим часом не передбачається, можливо, варто подумати над ідеєю провести міський конкурс на краще облаштування павільйонів очікування. Щоб було не гірше, ніж у сусідів.
Ольга Підлісна
