Мультимедійний комплекс в кожному класі, інтерактивн ідошки, два окремі комп’ютерні класи, «Інтернет‑кафе» у бібліотеці – учн ігімназії імені Степана Олійника навчаються за останніми технологіями. Проте, за якість потрібно платити. Цього разу «під прицілом» «Громадського ревізора» єдина у місті гімназія.
Невеличка російськомовна школа, яка ледь нараховувала 150 учнів – саме такою майже 20 років тому була гімназія ім. Олійника. Точніше тоді це була школа №4 з неповною середньою освітою. Проте прагнення педагогічного колективу до більшого далося взнаки. У 90-х заклад піднявся до середньої школи, але й цього було мало. Пізніше саме тут першими у місті запровадили англійську мову з початкових класів, труди замінили інформатикою, а також включили до навчальної програми кілька міжнародних проектів. Вже в 2000-х колись непримітна школа стала єдиною у Броварах із престижним статусом гімназії.
НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДАЄТЬСЯ НЕ ВСІМ
Зараз у закладі навчається близько 800 учнів. Потрапити сюди не просто – конкурс до першого класу 2–3 особи на місце. Програма досить напружена, адже статус гімназії зобов’язує до відповідного рівня знань. Вся початкова школа навчається за програмою «Росток», в основі якої – логічне мислення. А вступаючи до п’ятого класу, учень має здати комплексний іспит з математики, української та англійської мов. Саме мовам у гімназії приділяють чимало уваги: українська та англійська з першого класу, російська – з другого, а німецька або іспанська з п’ятого. Подужати таку програму здатні не всі учні, каже директор закладу Ольга Козленко: «Якщо дитина не встигає, ми батькам це кажемо, рекомендуємо їм перейти до іншої школи. Це не означає, що дитина погана, просто програма, дійсно, складна».
НОВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ
«Особливу увагу в гімназії приділяють інформаційно-освітнім технологіям. У цьому аспекті навчальний заклад – найпотужніший в області», – розповідає Ольга Максимівна, проводячи екскурсію класами. «Є локальна мережа, виділений сервер, високу швидкість сигналу забезпечують оптоволоконні кабелі. На сьогодні в нас є 29 мультимедійних комплексів. Він складається з інтерактивної дошки, персонального комп’ютера та мультимедійного проектору», – з гордістю зазначає директор. Така техніка поєднує в собі всі переваги сучасних комп’ютерних технологій, виводячи процес навчання на якісно новий рівень.
Адже подача матеріалу відповідає тому способу сприйняття інформації, яким відрізняється нове покоління, що виросло на ТБ, комп’ютерах та мобільних телефонах. Відтак, у сучасних дітей та підлітків набагато вища потреба у візуальній інформації.
ІНТЕРАКТИВНЕ НАВЧАННЯ – ЗАДОВОЛЕННЯ НЕ З ДЕШЕВИХ
За сучасний підхід до навчання, звісно, потрібно платити. Хоча офіційно все безкоштовно та й на побори ніхто не жаліється, але є один нюанс. При вступі до школи всі батьки автоматично стають членами громадської організації «БІО» та щомісячно мають сплачувати внески. Розмір визначають самі, на зібранні. Раніше сума була стабільна – 100 гривень, зараз різниця від 150 до 300 гривень, залежно від можливостей батьків. І це ще невеличкі суми, адже майже все в гімназії на плечах батьків. Держава виділяє гроші на комунальні послуги та зарплатню. При цьому один мультимедійний комплекс обходиться у близько 30 тисяч гривень.
А ще у школі є охорона, педагог-організатор, няні, психолог – на всі блага потрібні гроші. Проте платять не всі. Сироти, діти під опікою або з багатодітних сімей від внесків звільняються. А учні з гарною успішністю отримують знижки.
«В нас є рейтинг, в якому виводиться середній бал учнів. Дитина, яка перша в класі за рейтингом, звільняється від внесків на 100%, яка на другому на 50%, на третьому – 30%. Діти вчителів звільняються, а також діти, які представляють нас на області. Можна знижку просто і попросити, якщо є фінансові проблеми», – каже Ольга Козленко. До речі, за нестачу коштів ще не відрахували жодну дитину, запевняє директор. А от за бійку або крадіжку – моментально «з речами на вихід».
ПРОБЛЕМИ БУВАЮТЬ І В ГІМНАЗІЇ
Попри те, що колись маленька школа вже має значно більшу територію, розмаху не вистачає. Основна проблема – нестача класів. Навіть майстерні переобладнали на учбові кімнати, проте, все одно замало. В майбутньому гімназія планує розширятись – добудують класи та зведуть новий стадіон. Щоправда, нещодавно міська влада зробила у гімназії капітальний ремонт існуючого спортивного майданчика. Отже, рівень освіти та оригінальний підхід до навчання в гімназії імені Олійника – вражає. Хоча таке задоволення вдарить «по кишені», батьки завжди в змозі вибирати, що важливіше – гідний рівень освіти чи навчання «для галочки».
Ксенія Новожилова
