У минулому номері нашої газети ми повідомляли читачів, що у Броварах створено робочу групу для перевірки газових заправок. Далі – розгорнутий матеріал про «незаконних газовиків»
Мати газову заправку – це неабияка відповідальність. Паливо, що знаходиться під тиском, несе дуже велику загрозу для мешканців і її власників – не дай Бог спалах чи навіть вибух. Тому для автомобільних газозаправних станцій існують дуже жорсткі норми розміщення (див. малюнок). Але от чи всі броварські підприємці їх дотримуються? Та й потрібно пам’ятати, що окрім вищезгаданих норм техніки безпеки, є ще багато інших документів та дозволів, які необхідно отримати. Та от «незадача»: заправки по місту є і чимало, а у мерії документи лише на деякі з них.
ВИЯВИТИ «ВОРОГА»
Найбільш «загадковими» виявилися чотири броварські газозаправні станції. Саме з них і вирішила розпочати свою роботу новостворена робоча група, до складу якої увійшли всі причетні до цього питання особи: міські депутати, начальники земельного, архітектурного та спецвідділу, заступник мера з питань ЖКГ, представники поліції та МНС. За мету перевірки взяли розібратися з усіма нюансами: від дозволу на оренду земельної ділянки до відповідності елементарним нормам безпеки, встановленим для АГЗП.
Під пильне око перевірки потрапили підприємці по бульвару Незалежності, на «Автошколі» та дві точки в районі Торгмашу. Ще на минулому тижні робоча група виїхала на кожен з об’єктів аби перевірити дозвільну документацію та й на власні очі побачити чи не несуть заправки небезпеки для броварчан.
БЛИСКАВИЧНІ ВІДМОВКИ
Звісно, що «Громадський Ревізор» не міг упустити можливості на власні очі побачити, як представники влади спілкуються з порушниками та й приєднався до «процесії». Перша точка – бульвар Незалежності. На заправці нема нікого окрім «охоронця-прибиральника-стажера-автозаправщика», як він сам відрекомендувався. Чоловік зізнався, що працює на заправці перший місяць, керівника і власника ніколи не бачив, а заправляються лише за безготівковий рахунок постійні користувачі станції. Та от звідки беруться ці «постійні клієнти», де укладені з ними договори на перерахунок коштів та де дозвільна документація заправки відповісти «стажер» нам не зміг.
Та й правда… Де там в перші тижні роботи осягнути всі тонкощі відповідальної справи?! Але от чому поряд із новачком немає досвідченого вчителя – це вже інше питання, що й досі залишається відкритим. Як і те, яким чином газова заправка розмістилася за 10 метрів від електромереж.
МОЖЕ ВЖЕ ДОСИТЬ ЦЕ ТЕРПІТИ?
Наступна точка – ще більший цирк. Розміщена вона на території автошколи і першочергово створена аби обслуговувати автомобілі для навчання. Але от халепа, вже давним-давно заправку відгородили від автошколи парканом та розвернули до дороги. Коли ми під’їжджали, там якраз заправлявся автомобіль, вочевидь не шкільний. А от одразу, коли заправщик помітив посадові авто, нізвідки з’явилася табличка «Газу немає». Отже, нібито заправка є, а клієнтів не обслуговує. Нема чим. Лише один охоронець за пустою цистерною слідкує.
«Це вже навіть не смішно. Вони не розуміють, що газова заправка – це не черговий МАФ. Це величезна відповідальність. А вони клеять дурня, ніби найрозумніші у світі», – ледве стримує емоції Олег Єжаков, в. о. начальника спецвідділу.
На Торгмаші обидві заправки виявилися більш «законослухняними». Робочій групі показали ксерокопії документів, що зберігаються в службовому приміщені та й слізно пообіцяли привести оригінали вже наступного дня до міської ради. Та чи варто уточнювати, що ані наступного дня, ані наступного тижня, затребуваних документів міська влада не отримала.
А що ж далі? А далі чергова бюрократична тяганина. «Ми надіслали запит до архбудконтролю про цільове призначення земельних ділянок. Якщо про АГЗП в документах немає і мови, то будемо готувати позов до суду, а згідно судового рішення демонтувати», – розповідає Олег Єжаков.
А доки тривають «паперові розборки», безсоромні бізнесмени й надалі збагачують свої кишені за кошт малообізнаних автомобілістів, наражаючи на небезпеку не тільки себе, а й своїх клієнтів.
Кристина Славінська
