Медична реформа в Україні стартувала у 2012 році. Із самого початку вона наражалася на тотальне нерозуміння і що гірше – на небажання щось змінювати.
При цьому, за даними соціологічного опитування Інституту Горшеніна 74,6% українців впевнені у корумпованості медичної сфери, а 68,6% опитаних доводилося оплачувати послуги лікаря в медичних установах.
За концепцією реформування всю систему охорони здоров’я повинні розділити на три рівня: первинна допомога, перепрофілювання лікарень на спеціалізовані та високоспеціалізовані, і на останньому етапі – перехід до страхової медицини.
Перший етап вже має свої здобутки – в Україні з’явилися сімейні лікарі. За задумом реформаторів саме ці спеціалісти повинні взяти на себе до 80% всіх звернень та ставити діагнози по 30 найбільш розповсюдженим захворюванням.
Досвід броварів
15 січня 2015 року у Броварах відкрила двері нова амбулаторія загальної практики сімейної медицини. Тепер приблизно 20 тисяч броварчан зможуть обслуговуватися у сімейних лікарів у безпосередній близькості від дому.
На сьогоднішній момент у місті вже є 4 таких амбулаторії. Близько 40 терапевтів пройшли перенавчання та працюють сімейними лікарями. «Для Броварів необхідно біля 7-8 амбулаторій. Це можна розраховувати дуже просто, якщо один лікар обслуговує 1500 громадян, так нам потрібно біля 66 лікарів, щоб вони обслуговували все це населення. Сімейних лікарів», – говорить Ігор Кравцов, головний лікар Броварського міського центру первинної медико-санітарної допомоги.
Щодо фінансового питання, то тут Броварам пощастило, місцева влада справно виділяє кошти на ремонти та переобладнання амбулаторій. За словами заступника головного лікаря з медичного обслуговування населення БМЦПМСД Віри Гребенець, на четверту амбулаторію було виділено 800 тисяч гривен. Варто зазначити, що нова амбулаторія справді виглядає по-європейському. Єдиний недолік – в одному приміщенні розташовані як сімейні лікарі, так і педіатри. Тобто дорослі та діти одночасно перебувають у масовому скупченні, що може негативно позначатися, в першу чергу, на здоров’ї дітей.
Новий міністр – нові ініціативи
З приходом нового міністра охорони здоров’я медична реформа має пришвидшитись. Урядовець вже повідомив про новації. Зокрема, тепер лікарні будуть фінансуватися не за ліжко-місце, а за надані послуги. Окрім того, буде розрахована вартість послуги медичного працівника з урахуванням середніх витрат ресурсів на лікування. Також для захисту прав пацієнтів планується створити Асоціацію для контролю за впровадженням і дотриманням клінічних протоколів. Тобто, тепер хворий буде чітко знати, скільки коштують послуги окремого лікаря та куди скаржитися, якщо надана йому допомога була неефективною. І що головне, відпадає необхідність грошової подяки кожному медпрацівнику. До слова, зараз середня заробітна плата сімейного лікаря в Броварах – 2500 гривен.
Аби ліквідувати корупційну складову, уряд планує закуповувати вакцини напряму у постачальників через міжнародні агентства. Кажуть, це знизить ціни на 30%.
Окрім того МОЗ вносить ініціативу щодо зменшення лібералізації відпуску лікарських засобів в аптеках. У західних країнах, наприклад, більшість ліків продається за рецептом, а на нерецептурні препарати ціни у декілька разів вищі. Це зменшує кількість бажаючих займатися самолікуванням, яке часто шкодить здоров’ю.
Це страшне слово страхування
Другий та третій етапи реформи, зокрема й перехід до страхової медицини, планують провести найближчими роками. За словами фахівців, основне завдання – роз’яснити людям, що обов’язкове страхування вигідне. Зараз українці перебувають у дикому для будь-якого європейця становищі – за те, щоб народити, матір несе 6-7 тисяч гривень працівнику пологового будинку. Мовляв, аби гарно прийняв роди. А що, без цих грошей він може якось погано їх прийняти? Чи він не давав клятву Гіппократа? Маючи страховку, цю тенденцію можна переламати.
Питання кадрів та грошей
Бровари – гарний приклад того, як повинна впроваджуватися медична реформа. Єдине, що відмічають самі медичні працівники – не вистачає фахівців. Наприклад, деякі дільниці недоукомплектовані педіатрами. Проте це питання напряму залежить від фінансування. За 1300 гривен мало хто хоче працювати, враховуючи реальну економічну ситуацію, зашкалюючу інфляцію та пікіруючу гривню. «На даний час тільки формується бюджет. Ми дали тільки цифри, які потрібні нам на заробітну платню, на деякі витрати, закупівлю бензину тощо. Загальний бюджет в 2014 році був 9 млн. 800 тис. грн. Планується збільшення (у 2015 році – ред.)», – зауважує Ігор Кравцов.
Анна Межова
