Пам’ятаєте, в незапам’ятні часи була черга на отримання квартири? Молоді спеціалісти забезпечувалися житлом, багатодітні родини мали змогу безкоштовно покращити житлові умови. Але та держава вже давно стала історією і «золоті гори» у вигляді новеньких квартир для всіх і кожного пішли у забуття. Чи ні? «Громадський Ревізор» вирішив з’ясувати, як справи з житловими чергами у наші часи та чи існують вони взагалі
Історична довідка
Раніше, аби отримати від держави пільгове житло, необхідно було стати до черги. Програма була загальнодержавною і в кожному місті був свій період очікування. Звісно, в Києві чи Харкові він був набагато довшим, ніж у молодих містах, як то Донецьк, наприклад. І черги просувались доволі жваво. Молодих спеціалістів, які потрапили за розподілом на якесь підприємство, заселяли до гуртожитку і ставили до черги на житло, а згодом і ключі від новенької квартири давали.
Але після завершення «радянської ери» про черги замовчали. І досі вже далеко не молоді спеціалісти проживають у гуртожитках в очікуванні кращих часів, які ніяк не настають. Основна проблема в тому, що у ХХ сторіччі будівництвом багатоквартирних будинків займалася держава, а у ХХІ ця робота відійшла до рук приватних забудовників, які зводять будинки задля власного збагачення, а не загальнодержавного поліпшення.
Реалії сьогодення
Яким же було наше здивування, коли ми дізналися, що у Броварах квартирна черга ще й досі існує, та навіть просувається повільно, але впевнено. Так, на початок 2015 року у Броварах було зареєстровано 4304 сім’ї, які потребують покращення житлових умов. Ці родини, залежно від супутніх умов, розподілені на три черги: першочергову, яка нараховує 1359 родин, позачергову, до якої входить 947 осіб, та загальну, до якої зачислено 1998 сімей. На сьогоднішній день Бровари займають перше місце у Київській області за розміром черги, та це скоріше зумовлено близьким розташуванням до столиці, аніж бездіяльністю системи. На відміну від інших міст Київської (та і не тільки) області, броварські чиновники самотужки знаходять шляхи вирішення ситуації з поліпшенням житлових умов для своїх громадян.
«Всі черги рухаються паралельно. Коли ми отримуємо квартири для пільговиків, то на засіданні виконкому рівномірно розподіляємо їх між трьома чергами. А вже потім на профільних комісіях вирішуємо, кому саме з черги надати житло саме зараз»,–ділиться тонкощами системи начальник житлового відділу міста Бровари Володимир Маковський.
Законодавчі перепони
Звісно, терміни просування черг значно повільніші, аніж у радянські часи. Це пов’язано з певними нормами чинного житлового законодавства. Якщо до 2010 року міська влада ще мала змогу вимагати від забудовників передати місту від 5 до 10 відсотків від загальної кількості здаваних в експлуатацію квартир, то тепер навіть не вимога, а прохання може бути розцінене, як додаткове навантаження на приватних підприємців. Адже згідно прийнятого Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, в тому числі й передачу житлових площ місту.
Але броварська влада і тут не розгубилася. Незважаючи на те, що забудовники можуть на свій розсуд визначити кількість квартир, які отримає місто на забезпечення черговиків, як, власне, і саму можливість передачі. Завдяки роботі місцевих чиновників із забудовниками виявляється можливим просувати черги, які невпинно ростуть. З минулого року до них додалися ще й сім’ї воїнів АТО, які також внесені до черг за ініціативою міської влади, а не за державною програмою.
Так, навесні, під час здачі першої черги «Лісового кварталу», 24 родини отримали нове житло. Зараз, як нам повідомили у житловому відділі, готується до здачі вже друга частина проекту і тут також будуть виділені квартири на місто.
«Ми ще не знаємо, скільки квартир нам виділять. Але точно більше, ніж у перший раз, бо тепер для нас залишають однокімнатні квартири, яких минулого разу не було. Ми сподіваємось, що буде близько 30‑ти пільгових квартир, але точно дізнаємось після здачі будівлі в експлуатацію»,– розповідає Володимир Миколайович.
Інший варіант, за яким можна отримати пільгове житло – це дочекатися квартири, прийнятої до спадщини міста. Тобто, якщо власник неприватизованої квартири помирає і протягом півроку не виявляється жодного спадкоємця, то через рік житло відходить на баланс міста. Але такі випадки за останні 5 років можна на пальцях перерахувати.
Та й навіть по завершенні судових процесів можуть виникати проблеми. Так, питання з квартирою у будинку по вулиці Незалежності, 17 і досі залишається відкритим, хоча вже два роки, як квартира значиться за одним з правоохоронців, який отримав її у рамках програми покращення житла. Але після довгої бюрократичної тяганини, коли квартиру нарешті закріпили за містом через відсутність спадкоємців, у померлої господарки квартири знайшлися родичі з Росії, які через суд намагаються повернути квартиру в свою приватну власність.
Прогнози на перспективу
І все нібито так яскраво і прекрасно виглядає: черга рухається, пільговики отримують квартири… Але насправді у цьому році отримали житло люди, які стали до черги ще у 80‑х роках. І подальші перспективи досить туманні. Порахуйте самі. Щорічно черга на квартири коливається біля цифри 4000, а кількість пільгових квартир не досягає навіть сотні.
Інший момент у недобросовісності деяких броварчан. Ставати на облік вони хуткі, а повідомляти про зміни своїх житлових умов не вважають за потрібне. Через це фахівці житлового відділу раз на декілька років проводять перепис черговиків. Багато хто вже давно переїхав до нової квартири, придбаної за власний кошт, деякі отримали спадщину, дехто помер, а в черзі досі значиться. Так, минулого року після такого перепису із черги викреслили близько 1000 сімей. «І так кожного разу» –, жаліються співробітники відділу.
«Ми б робили такий перепис щорічно, або перед кожною пільговою здачею. Але задля цього потрібно відправляти запити до паспортного столу, а їм, у свою чергу, обробити колосальний обсяг інформації додатково до виконання безпосередніх обов’язків»,– пояснює Володимир Маковський.
Тож, співробітники житлового відділу закликають броварчан бути більш сумлінними та співпрацювати з державними установами, аби не затримувати і без того ледве рухому чергу. Та з прикрістю констатують, що без тотальної реформи житлового законодавства справи не покращити. А реформу цю можуть запровадити саме наші любі народні депутати, які, на жаль, мають одну чарівну здібність – забувати всі свої передвиборчі обіцянки вже на наступний день після отримання жаданого депутатського мандату.
Кристина Славінська
