Депутати вже ходять до міської ради майже щодня, як на роботу. Як вони вирішують це питання на основній роботі (принаймні в декого вона поки що є) не зрозуміло. Але, як би там не було, 15 березня відбулася вже 11 позачергова сесія Броварської міської ради. Звісно, «Громадський Ревізор» був, все бачив і чув
Ще за годину до початку сесії в малій залі виконкому яблуку не було де впасти. Стільки небайдужих громадян на засіданні наші журналісти не бачили жодного разу. Два ряди під стіною і щільна колона перед президією. Такого ще не бувало. Все вказувало, що сесія буде гарячою! Але, мабуть, мало хто міг передбачити, що відбудеться насправді.
ШЛЯХОПРОВОДУ БУТИ!
На минулому тижні під час дводенної сесії депутати затвердили програму з капітального ремонту шляхопроводу на 2016 рік. А от виділити на неї гроші забули. А заразом і на гемодіаліз для БЦРЛ, фінансування програми інклюзивної освіти, утеплення фасадів, ремонт доріг і ще кілька «дрібничок». Тоді ж вони голосно назвали цю подію «першою перемогою демократичних сил». Пройшли вихідні, чутка про «героїв» дійшла до найвіддаленіших куточків Торгмашу. Обурені люди вирішили полишити робочі місця, аби подивитись в очі депутатам, які бажають демонтувати міст.
«Я живу на Торгмаші з народження. Тут моя сім’я, тут мій дім. Останній рік, як перекрили полосу руху, то доїхати до масиву чи до Києва просто неможливо. Постійні затори. А як вирішать демонтувати, то що взагалі буде? По тій Вокзальній їздити? Це не життя буде, а жах», – жаліється Мирослава.
Жінка приїхала на сесію, як тільки дізналася. Зізнається, що взагалі за політикою не слідкує, але як почула інформацію, що міст хочуть демонтувати, то вирішила взяти відгул на роботі і захистити свій район.
Окрім обурених громадян на сесії також були присутні експерти і проектанти, які ще раз намагались довести депутатам, що відремонтувати шляхопровід на Торгмаш буде набагато дешевше і вигідніше.
Дивно, що «демократичні» депутати, які більше за всіх кричали про публічне обговорення, за експертну оцінку ремонту і демонтажу шляхопроводу все одно не були переконані виступами професіоналів. Мабуть, для них важливіша не доля міста, а щоб їх ніхто не запідозрив в голосуванні «в унісон з міським головою». Складається враження, що для них це принципове питання.
Неважливо за що, головне, аби не так, як міський голова.
Але броварчанам таки пощастило – у 19 з 36 депутатів здоровий глузд одержав гору над особистими амбіціями. З другої спроби рішення про зміни до бюджету з урахуванням ремонту шляхопроводу прийняте.
Хто знає кому за це треба дякувати. Чи громаді, що не дала депутатам схибити, чи експертам, які намагались достукатись до обранців, чи совісті, що прокинулась у деяких за вихідні. Тож будемо сподіватись, що вже до кінця року, при сприятливих умовах шляхопровід нарешті запрацює в обидві сторони. І це одіозне питання буде знято з порядку денного на найближчі двадцять років щонайменше.
БМР ЧИ ДНЗ?
Одразу за цим слово взяв наймолодший «демократичний» депутат Олег Берестовий. Він почав жалітися присутнім, що програма ProZorro, яку нещодавно впровадили в міській раді – цілком і повністю його заслуга. І що Ігор Васильович Сапожко привласнив його ідею. Мовляв, «молодий демократ» і ночей не спав, все над зошитом сидів, а міській голова взяв і усі лаври собі забрав та навіть не похвалив. Образив «малого». От тільки залишилось незрозумілим як саме міський голова повинен був вшанувати юного «вундеркінда». Цукерками, іграшками чи «кіндер-сюрпризом»? Одним словом, чергові сльози розпачі та соплі зради. Взагалі, складається враження, що наша міськрада – це ляльковий театр з казки про Буратіно. Добрих, але трохи дерев’яних ляльок увесь час пригнічує нещадний ляльковод. За іронією долі, кінцівка сесії цілком підтвердила таке припущення. От тільки «повелителем ляльок» виявилась зовсім інша особа…
КАРАТЕЛЬ З ВЕРХОВНОЇ РАДИ
Найцікавіше чекало присутніх наприкінці засідання. В залу, як вихор увірвався наш народний депутат від БПП. Той самий Павло Різаненко, який на своєму нещодавньому звіті у цієї ж будівлі, бив себе в груди і доводив всім присутнім, що він немає жодного впливу на міських депутатів фракції БПП. А тут Павло Олександрович під акомпанемент Державного Гімну України, на очах десятків присутніх та під поглядом кількох відеокамер тягає за грудки депутата від БПП Юрія Чередника, який проголосував не так, як цього вимагала «лінія партії». Що цим хотів довести нардеп незрозуміло. По залі пройшов шепіт: «Хазяїн примчався провчити холопа». Та й іншого, більш адекватного, пояснення цій ситуації ми не знайшли.
Пізніше, в соцмережах, де зазвичай проводять весь свій вільний від засідань час «демократичні» депутати і так звана «громада», Різаненко пояснив свою поведінку. Ну як пояснив… Нібито він дійсно не має ніякого відношення до броварського осередку партії БПП. Його вчинок – це вчинок обуреного броварчанина, який довірив Чередніку представляти його інтереси в місцевій владі, а той його зрадив. Тобто напад на депутата і рукоприкладство – це звичайна поведінка для нардепа, таким чином він просто проявив своє обурення… Але давайте скажемо відверто, ці виправдання виглядають просто жалюгідно! Слідом за сумнозвісним «героєм революції» депутатом Парасюком, який ногою вдарив в обличчя заступника голови СБУ, черговою зіркою «депутатського кікбоксінгу» став Павла Різаненко. Відео цієї бійки можна подивитись на сайті нашої газети в Інтернеті та зробити власні висновки з побаченого. Цікаво, чи розуміють ці хлопці, що вони вже повністю скомпрометували не тільки себе особисто, а й сам статус народного депутата. Не кажучи вже про те, що аргументація за допомогою кулаків не личить будь-якій освіченій людині.
Але повернемося до казки про «абсолютну незалежність Броварської БПП від Різаненка». Ми вже писали в «Громадському Ревізор», що дії так званих «демократичних сил» з самого почату були схожі на драматичну п’єсу, в якій депутатам від БПП, «Демальянсу» та «Самопомочі» за сценарієм відведені дуже сумні ролі пасивних ляльок, які повинні, по-перше, голосувати «не так, як мер Сапожко», а по-друге – діяти чітко за СМСками від головного режисера. Навіть, якщо це шкодить інтересам міста та броварчан. Остання сесія остаточно розвіяла будь-які сумніви в тому, що за режисерським пультом «броварської демократії» стоїть народний депутат Павло Різаненко. Він приїхав на «розборки» до Броварів в той самий час, коли у Верховній Раді тривала сесія та йшло голосування за повернення державі майна, що награбував Віктор Янукович. Тобто знехтував своїм основним обов’язком, щоб показати хто в домі господар «знахабнілим» депутатам від БПП. У підсумку, законопроект про повернення майна не прийнятий, а Павло Олександрович показав своє справжнє обличчя істинного демократа та розсудливого єврооптиміста.
ТЕ, ЩО ЗАЛИШИЛОСЬ ЗА КАДРОМ
Коли у залі лунав Гімн, а народний депутат мотузив депутата місцевого, деякі присутні не змогли просто так дивитись на таке неподобство і стали на захист Юрія Чередніка. Далі конфлікт перенісся в приймальню міського голови. Там народний депутат, розмахуючи руками, продовжив сипати звинуваченнями і образами на усі боки. На мера міста, на депутатів, на присутніх в приміщенні громадян і навіть жінок. Як кажуть свідки, таким Павла Олександровича ще ніхто ніколи не бачив…
«Якщо абстрагуватись від нашої конкретної ситуації, то взагалі, підняти руку на людину – це остання справа. Народні депутати – це повинні бути кращі з кращих людей в Україні. Люди, яких обрали вирішувати долю країни, створювати закони. А якщо в нас «кращі» так себе ведуть, то про що взагалі можна казати?» – коментує ситуацію депутат Броварської міської ради Володимир Оксютенко.
Зробити якісь однозначні висновки після засідання дуже важко. Мабуть, для цього знадобиться не одна аналітична публікація. Тішить лише результат – аварійний шляхопровід все-таки відремонтують, освіта отримує кошти, а лікарня закупить обладнання. І це вже чимала заслуга для депутатів. А от як далі будуть розвиватись події в нашій багатостраждальній раді, не наважується сказати ніхто.
Захар Макінтош
Кристина Славінська
