Сьогодні о третій годині ночі на Бровари скоєно артилерійський обстріл. Зруйнованодесятки кілометрів доріг та залізничну колію. Понівечено житлові будинки. Лікарні переповнені. Поранених до шпиталю підвозять щогодини. Це – уявна ситуація, і, сподіваюся, ми ніколи не почуємо таких новин з нашого міста.
Але, як кажуть «хочеш миру – готуйся до війни». Адже вона в Україні, на жаль, реальна. Хоч і стріляють лише на Донбасі. Готовими до бойових дій слід бути мешканцям усієї України. «Громадський ревізор» розібрався з тим, де ховатися броварчанам на випадок артобстрілу і як себе поводити, якщо до тимчасового укриття не дістатися.
НЕ ВСІ ПІДВАЛИ ВРЯТУЮТЬ
В Броварах ламають голову над тим, де сховати людей, якщо раптом почнуться бойові дії. Загалом проінспектували та порахували у Броварах 292 тимчасових укриття. Одразу скажу, що для укриття не пристосовані підвали будинків зі стрічковим фундаментом. Тож основними місцями для переховування розглядають підвали багатоповерхових будинків. Вони не розраховані на тривале перебування, отже «хілтонівських»апартаментів чекати не слід. Нині міські ЖЕКи займаються тим, що очищують підвальні приміщення від нечистот та негабаритного сміття, розповідає заступник Броварського міського голови з комунальних питань Григорій Голубовський. За його словами, два десятки підвалів перебувають у власності фізичних та юридичних осіб або здані в оренду. Власники самостійно повинні створити умови для перебування там людей або за вимогою звільнити приміщення протягом 8–12 годин після попередження. До речі, звичайні ЖЕКівські підвали (що мають єдиний вхід з під’їзду) не пристосовані для укриття в час авіанальотів чи ракетно-артилерійських обстрілів. Є великий ризик опинитися в братській могилі.
ВОРОГИ КОМУНАЛЬНИКІВ – БОМЖІ
За харащення підвалів тягне за собою ризик моментальної пожежі або задимленості. Такі випадки вже траплялися через окупування підвалів безхатченками. Їх на усе місто усього 20. А проблем, як на усі 200 осіб. Було! За словами міських чиновників їх з теплих підвалів вигнали, територію розчистили. Нині розпочали роботи з облаштування підвалів на випадок військових дій. Зокрема придатні для схову споруди мають оснастити вентиляцією. Вцілому, є питання з освітленням підвалів, тому, можливо, що для цих цілей будуть куплені переносні акумуляторні світильники. Також на будинках планується розклеїти покажчики, де саме знаходяться сховища. Також думають, куди подіти інвентар для тимчасових схованок (приміром лавочки) адже облаштування підвалів знову привабить бомжів, і навіть відсутність ключа їх не зупинить.
БОМБОСХОВИЩЕ НА СВІЙ СМАК
В Броварах відомий випадок, коли мешканці самотужки облаштували для себе бомбосховище. На жаль, такий випадок лише один. Жителі будинку по вулиці Короленко, 64-А знають, куди їм бігти, якщо раптом станеться лихо. Їхній підвал один з придатних для того, щоб перечекати напад. Тут сухо й чисто. Приміщення має кілька виходів. Найближчим часом сюди завезуть запас води та свічки. А почалося усе з того, що підвал «тонув» у нечистотах, розповідає Надія Гунява, мешканка будинку по вулиці Короленко 64-А. «Нашому будинку 23 роки і за цей час ремонту підвалу абсолютно не було. У нас прорвало каналізацію і звісно почався сморід. Дійшло до того, що у нас з’явилися комахи. Люди почали хворіти. Тож ми створили ініціативну групу і зібрали кошти. Для того, аби провести санітарне прибирання, аби сюди просто можна було зайти. Ми звернулися до мерії міста, вони пішли на зустріч. Кошти були наші, але транспорті пісок нам надало місто. Ми вивезли 12 тонн каналізаційних відходів. Для того, аби засипати підлогу, нам знадобилося 40 тонн піску. Тож нині запахів немає».
ЧОМУ БОМБОСХОВИЩА КАТМА?
В СРСР вважалося, що раптового катаклізму не буде. Йшов розрахунок на те, що потрібно рятувати від форс-мажору тільки працююче населення, студентів чи учнів. Оскільки населення, яке не на роботі і не вчиться, зможе евакуюватися заздалегідь. Така сама доктрина була у 80-х, коли будували «хрущовки». Максимальну кількість бомбосховищ будували на заводах, підшефних школах.
ЗАСЕКРЕЧЕНА ІНФОРМАЦІЯ
Офіційно у місті 8 (станом на 2008 рік) протирадіаційних та 21 бомбосховище. Інформація про їх місцезнаходження засекречена. Відомо, що більшість з них знаходиться саме на підприємствах і розрахована на порятунок працюючих. Втім про наповненість таких підземних бункерів нам не лише розказали. Одне з них ми побачили на власні очі. Воно розраховане на триста осіб і знаходиться на глибині 6 метрів під землею. Оснащене санвузлом, каналізацією, вентиляцією, аварійним виходом, харчоблоком та кімнатою зв’язку. От тільки сховатися тут зможуть лише працівники підприємства. Що робити під час авіаударів, вони знають. Нині, крім правил безпеки на виробництві, вони регулярно навчаються евакуації і щомісяця проходять перевірку знань. Така політика нині на усіх броварських підприємствах, запевняють чиновники. До речі, такі навчання пройшли керівники броварських ЖЕКів та ОСББ. І вони мають провести консультації та навчання населення. До речі, в ЖЕКах вже працюють консультаційні центри.
ВИ ПОЧУЛИ ЗВУК СИРЕНИ…
Звуки сирени інформують не про початок бомбування, а про екстрене сповіщення «Увага». Після цього варто увімкнути телевізор чи радіо, аби підтвердити інформацію. Далі, узявши «тривожну валізку», необхідно за можливістю рухатися подалі з міста (в ліс, сільську місцевість), або сховатися у пристосованому для тимчасового укриття приміщенні.
ДО ТИМЧАСОВОГО УКРИТТЯ ДАЛЕКО. КУДИ БІГТИ?
Можна заховатися в таких місцях:
• у спеціально обладнаному бомбосховищі (якщо пощастить). Від звичайного ЖЕКівського підвалу справжнє бомбосховище відрізняється товстим надійним перекриттям над головою, системою вентиляції та наявністю двох (і більше) виходів на поверхню;
• у підземному переході;
• в метро (підходить для броварчан, які перебувають у Києві);
• в будь-якій канаві, траншеї чи ямі;
• в широкій трубі водостоку попід дорогою;
• вздовж високого бордюру чи підмурку паркану;
• у глибокому підвалі під капітальними будинками старої забудови (бажано, щоб він мав таки 2 виходи);
• в підземному овочесховищі;
• в каналізаційних люках поруч із вашим будинком; це дуже добрий сховок (але чи вистачить у вас сил швидко відкрити важку залізяку? Важливо також, щоб це була саме каналізація чи водопостачання – в жодному разі не газова магістраль!);
• в ямах-«воронках», що лишилися від попередніх обстрілів чи авіанальотів.
В найгіршому разі – коли в полі зору нема укриття, куди можна перебігти одним швидким кидком – просто лягайте на землю і лежіть, закривши голову руками! Переважна більшість снарядів та бомб розриваються у верхньому шарі ґрунту чи асфальту, тож осколки в момент вибуху розлітаються на висоті щонайменше 30–50 см над поверхнею.
Отже, загальне правило: ваше укриття має бути хоч мінімально заглибленим і, разом із тим, повинно знаходитися подалі від споруд, які можуть обвалитися на вас зверху при прямому попаданні, або можуть спалахнути. Не панікуйте. Займіть свою психіку чимось. Можна спробувати подумки рахувати хвилини. По-перше, це відволікає. По-друге, так ви зможете орієнтуватися в часі. У будь-якому випадку, не піддавайтеся паніці і заздалегідь потурбуйтеся про визначення місць укриття біля вашого дому чи роботи. Наводимо список бомбосховищ за районами, і цей список краще тримати десь поруч.
