Весна у розпалі, сонце гріє, пташки співають, батареї холодні. Це значить, що опалювальний сезон благополучно закінчився. «Нарешті!» – скажуть одні, «Ще б трошки» – наполягають інші. Про те, чому різнилися температурні показники та суми у платіжках – у нашому наступному матеріалі
Якщо говорити про загальне враження від опалювального сезону 2016–2017 рр., то період видався непростим та нелегким. У таблиці 1 ми наводимо вибірку нарахувань за теплопостачання абсолютно випадково вибраних квартир у різних будинках в різних районах Броварів – на Масиві, на Торгмаші та у Старому центрі. Різниця, як наочно видно, значна. Від чого ж залежить сума нарахування та чому така розбіжність? Разом з фахівцями «Тепломережі» ми шукали відповідь на ці питання.
Перше, що відзначають надавачі послуги з теплопостачання – спеціалісти КП «Броваритепловодоенергія» – у цьому опалювальному сезоні нарахування для броварчан, як і для мешканців усієї України, були значно більші, ніж у попередній період.
Пояснюється це рядом причин, дві основні з яких – холодна цьогорічна зима та в рази більша вартість самої послуги.
«Раніше вартість 1 Гкал складала 627 грн. 36 коп., на сьогодні маємо тариф 1233 грн. 01 коп. Як бачите, майже у два рази підвищилася вартість Гкал. Звідси і різке збільшення сум у платіжках за теплопостачання, вартість значно впливає на нарахування», – каже начальник розрахункового відділу Володимир Чипаченко.
І це ще ми маємо один з найнижчих тарифів на Київщині (див. таблицю 2). Порівняно з нашими найближчими сусідами, Бровари виглядають досить скромно.
Другий важливий фактор – розрахунковий період, за який проводиться нарахування. Показники як поквартирні, так і загальнобудинкові, знімаються з 25 по 25, або з 25 по 30 число місяця. І тут може виникнути колапс.
«Наприклад, я зняв показники 25 січня, а у лютому – 28 числа. Розрахунковий період склав 34 доби. І тоді у лютому виникають питання – чому така сума? А про ті три січневі дні забувають. Зате коли приходять платіжки з меншими сумами, ніхто не питає – чому», – посміхається пан Володимир.
Перш за все, показники знімаються з тих будинків, де розташовані об’єкти комунальної власності, бюджетні організації, щоб вони могли вчасно подати документи на проплату в казначейство, а ті будинки, де є тільки житловий фонд, «здаються» трохи пізніше. Це теж потрібно враховувати.
І ще один фактор, який впливає на кількість спожитої теплової енергії – тепловтрати будинку. Якщо у квартирах утеплені стіни, стоять енергозберігаючі вікна, а в під’їзді завжди зачинені вхідні двері та не вибиті шибки, то втрати тепла будуть меншими.
Безвідповідальні відповідальні
Варто зазначити, що у жодному місті Київщини такої «волі» в управлінні системою теплопостачання мешканцям не дають. У Броварах з встановленням теплолічильників, якими, до речі, забезпечено 98,7% житлового фонду, було прийнято рішення надати споживачам можливість самим визначати комфортну температуру у квартирах та ступінь економії.
«Жодне місто не наважилося на такий експеримент, у нас же навіть проводяться навчання споживачів – як правильно регулювати подачу теплоносія, на що звертати увагу. Якщо у вашому будинку цим займається дійсно відповідальна людина, то і зекономити можна значно», – впевнені комунальники.
Коли квартирний лічильник не в радість
Існує думка, що мати власний квартирний лічильник набагато вигідніше, аніж платити по загальнобудинковому. Мовляв, так плачу тільки за своє, спожите. З одного боку, раціональне зерно в тому є. Але іноді трапляється навіть так, що щасливі власники квартирних лічильників незадоволені цифрами у своїх платіжках. Зокрема, наприкінці опалювального сезону дехто з них отримає досить вагомі суми за тепло. А все тому, що чи то навмисно, чи через недбалість, протягом опалювального періоду господарі не передавали показники до «Тепломережі».
Протягом декількох зимових місяців «тепломережівці» проводили перевірки осель, де зареєстровані квартирні лічильники. Усього таких домогосподарств у Броварах 1390 у 25 ти будинках.
«Не можна сказати, що усі такі безвідповідальні. Із загальної кількості квартир з лічильниками 10% таких, що не передають показники. Фактично всі вони вже виявлені і мають бути готові до того, що на кінець опалювального сезону доведеться розрахуватися за спожите», – кажуть у «Тепломережі».
А сумлінні сусіди можуть отримати своєрідний «бонус». За останній повний опалювальний місяць, тобто березень, платіжки можуть бути взагалі «нульовими».
«Наприклад, мешканцям будинку по вул. Симоненка, 4 нам нічого виставляти, тому що всі показники ми зняли і цю теплову енергію, яку люди за них сплачували, в цьому місяці сплатять з квартирних лічильників», – каже начальник відділу розрахунків.
Не масово, але трапляються випадки, коли люди відмовляються від використання квартирних лічильників. Виявляється, іноді вигідніше, коли «розкидають» суму на увесь будинок. Виходить дешевше.
Окрім того, потрібно враховувати поверховість. Як бачимо навіть з нашої першої таблиці, чим старіший будинок та чим менше у ньому поверхів і квартир, тим більше доводиться платити за тепло.
На Сєдова, 7, наприклад, усього 20 квартир на п’яти поверхах, Грушевського, 3 налічує 323 квартири та аж три теплолічильники. Найгірше тим, хто живе на перших та останніх поверхах, тепловтрати у такому випадку значно більші, ніж у мешканців, оселі яких з усіх боків оточені сусідами.
Іноді і на другому поверсі «не солодко», якщо на першому розміщені неопалювані приміщення – наприклад, склади або магазини, де температурні показники навіть при включеному опаленні менші, аніж у квартирах.
Рятівна субсидія та «валідольний» травень
При всьому тому проплата за отримане тепло, кажуть у комунальному підприємстві, стабільно висока. За рахунок субсидій за 2016 рік загальний рівень проплат навіть перевищує 100%. Субсидіями у нас у Броварах користується 50% споживачів. Це дуже вигідно людям, допомога суттєва, але у травні будуть знову проведені звірки та перерахунки і тепловики прогнозують повторення минулорічного «колапсу», коли люди отримуватимуть «космічні» платіжки з вимогою повернути різницю державі.
«Згідно Постанови Кабміну, на 1 травня ми повинні зробити відповідні списки. Якщо у минулому році наше підприємство проводило цю діяльність з повернення різниці, то цьогоріч ми подаємо списки в управління соцзахисту, яке і повинно цю різницю знімати. Повторення ситуації буде однозначно», – каже Володимир Чипаченко.
Як би там не було, зиму пережили, попереду жарке літо, коли так не хочеться думати ні про що тривожне. Яким був опалювальний сезон 2016–2017, бачили, яким буде наступний – побачимо. Сподіваємося, теплим та комфортним для усіх нас.
Ольга Підлісна
