М’ясо з асфальту та продукти із присмаком придорожнього пилу – стихійна торгівля залишається актуальною проблемою Броварів. Міська влада разом із міліцією регулярно «воюють» з незаконними вуличними торгівцями, проте нові точки з’являються, як гриби після дощу. Мешканці іноді жаліються, але продовжують купувати. «Громадський ревізор» вирішив дослідити, чому «стихійні ринки» такі популярні та як з ними боротися.
«Торгівля з рук у невстановлених місцях» заборонена українським законодавством, оскільки вважається порушенням правил підприємницької діяльності. Якщо стихійного торговця «спіймає на гарячому» міліція, то все його «добро» конфіскують та випишуть штраф (від одного до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян). До того ж, стихійні точки продажу порушують благоустрій міста, а це ще кілька тисяч штрафів від спецвідділу Виконкому.
Проте, як-то кажуть, «заборонений плід завжди солодкий» – незаконних торгівців з’являється все більше. Чому, «Громадському ревізору» розповіли самі винуватці. На ревізію ми направились до кількох найпопулярніших точок у Броварах.
Бабусі поза законом
Попри дощ та пронизливий холод на розі вулиць Гагаріна та Лагунової ми застали з десяток торгівців. Здебільшого всі броварські бабусі з досить обмеженим вибором товару. У більшості на «прилавку» картопля, цибуля та різноманітна консервація. А за спинами – напоготові сумки на колесах, аби можна було якнайшвидше зібратися та тікати. Адже міліція може «нагрянути» будь-якої миті, запевняють «бабусі поза законом». Кажуть, штрафи не лякають. В Україні вони досить невеликі (від 17 до 119 гривень). Найстрашніше – конфіскація майна. Тому й тікають від міліції.
«Вони приходять, посвідчення показують і кажуть: «Вимітайтеся звідси!» І ми швиденько тікаємо. Буває, забирають в міліцію і тоді вже штрафи виписують. Ну що з нас візьмеш?»
«Ходять рейди. Проганяють нас, то ми збираємося і біжимо. А прожити без цього не можемо. Стараємось все продати, тому що за пенсію 1100 не проживеш», – розповідають дві сусідки по торгівлі.
Йти на ринок – не варіант, кажуть бабусі. По-перше, місця немає, все зайняли перекупщики, а, по-друге, оренда не дешева. Товар з власного городу, тому його не багато. Часто доводиться за місце на ринку платити більше, ніж заробиш. Або ж ціни підіймати. Ціни на «стихійці» трохи нижчі, ніж у супермаркетах, але, все одно, виторгу майже немає. «З половини дев’ятого ранку сидимо і ні копійки не заробили. У людей грошей мало. Раніше приходили і все брали, а зараз… немає купівельної спроможності», – жаліється бабуся.
«Заплати 5-10 гривень та продавай, що хочеш!»
Ситуація на стихійному ринку на бульварі Незалежності дещо інша. Там ми побачили не тільки бабусь зі скромним асортиментом продуктів з городу, а й справжні «міні-магазини під відкритим небом». Ящики з апельсинами, яблуками та навіть із полуницею. На власний врожай – не схоже, тому навряд чи ця продавчиня продає «останнє, аби якось прожити». Наші підозри справдились. Жінка розповіла, що в неї є власник, який закуповує продукцію, а вона її лише реалізує. Чому не на ринку? Знову ж таки, тому що так вигідніше:
«А що тут заборонено стояти? Дивіться скільки людей торгує!..Нам на ринку не дають продавати товар, тому що там набагато дорожче. Апельсини у нас – 18 гривень, там 25-27. А на нас люди не ображаються, кажуть, щоб ми приїжджали ще. Товар весь сертифікований», – запевнила продавчиня.
Все це ще нічого, далі ми побачили «страшний сон санітарної інспекції» – свіже м’ясо з асфальту. Від землі курей та кролів відділяє лише дерев’яна дощечка. Поруч – кислий сир, яйця, молоко та солоні огірки. Справжній набір гурмана. Продавець нам відверто зізнається, продукція ніяких перевірок не проходила, покупці беруть «на чесне слово». На ринок йти – дорого, а тут «ганяють» рідко. Головне платити «дань» за місце:
«Щодня плачу по 5- 10 гривень, аби не прогнали. Приходить чоловік, я точно не знаю хто він, але не з міліції, у цивільній формі», – розповідає продавець.
Боротьба зі стихійними торгівцями
Боротьба зі «стихійниками» ведеться вже не перший рік, розповіли нам у спецвідділі по контролю за станом благоустрою. Нині точок стало набагато менше, не більше 10% від того, що було влітку-восени. Побороти проблему повністю міська влада не в силах. З першим теплом вуличних торгівців значно побільшає, адже покарання досить лояльні. Коли продавець «попадається» представнику спецвідділу, на нього складають протокол та виписують йому штраф. А от продукцію відбирати права не мають:
«Особисто в нашого спецвідділу проблема в тому, що ми не маємо права вилучати продукцію. Штрафів стихійні торгівці не бояться, а якщо б кілька разів вилучити продукцію, то в них не було би економічного сенсу торгувати. А так, нажаль, ця функція тільки у міліції вилучати продукцію», – говорять у спецвідділі по контролю за благоустроєм.
Міліція, за словами самих торгівців, вилучає продукцію дуже рідко. Чому? – Жаліють вуличних продавців? Із запитом ми звернулися до броварської міліції. Відповіді не отримали. Нам повідомили, що захворів начальник, тому поки надати інформацію ніхто з правоохоронців не може. «Громадський ревізор» обов’язково повідомить читачів, коли отримає відповідь.
Дешево – тому смачно
Не менш серйозною перепоною на шляху до подолання стихійної торгівлі є самі покупці. Попри зменшення купівельної спроможності, клієнти на стихійних ринках є. Кажуть, що здебільшого вони не заважають, навпаки – з ними зручніше. На неякісну продукцію можна натрапити і в магазинах, і на цивілізованих ринках. А на стихійці, все ж таки, трохи дешевше. На відміну ж від супермаркетів, є впевненість, що це дійсно натуральна продукція.
Товар, який ззовні не подобається, просто не купують, розповіли « Громадському ревізору» покупці:
«Мені не заважають стихійні ринки. Навпаки, вони як нагадування. Йдеш додому, побачила картоплю, згадала, що вдома немає – купила»
«Тут значно дешевше. Для себе беру і для своїх дітей. Картоплі пару кілограмів, моркви.. Тут же можна вибрати і тут натуральне воно».
Як відомо, поки є попит, завжди буде пропозиція. Тому, ані рейди, ані штрафи не зможуть подолати стихійну торгівлю, все в руках самих громадян. В той же час, Державна санепідемслужба нагадує, що продукція без відповідного маркування та належним чином не упакована, може вважатись потенційно небезпечною для здоров’я. Безпечніше скуповуватись в офіційних торговельних мережах, там вся продукція проходить перевірку перед тим, як потрапити на прилавок.
Катерина Ковальська
