Доля милувала Бровари від гучних захоплень чужої власності. Земельних самозахватів, на відміну від інших українських міст, вдається уникати. Можливо, тому що місто невеличке і всі у всіх на очах, тож будь-який більш-менш значущий «віджим» миттєво став би надбанням гласності. А може просто пощастило. У будь-якому випадку, попри дорожнечу землі, жоден негідник не зважився на свою «чорну справу» у місті.
Захоплення землі у Броварах – трапляються, але їх аж ніяк не назвеш масштабними. Ці інциденти мають, так би мовити, побутовий характер. Або незаконне привласнення ділянки під МАФ чи гараж, або долучення зайвих метрів до приватної території.
Боротися із такими правопорушеннями покликаний спецвідділ з контролю за станом благоустрою – розповідає очільниця земельного відділу Броварського міського виконкому Леся Гудименко.
МАФІЯ БЕЗСМЕРТНА
Найбільшого головного болю завдають горезвісні МАФи. За словами Лесі Гудименко, показовим прикладом слугують павільйони компанії «Кулиничі», яка неодноразово отримувала зауваження від профільної депутатської комісії. У цього підприємства досі не оформлені земельні ділянки, на яких встановлені їхні тимчасові споруди.
Проблема у тому, що такі об’єкти монтують самовільно, без нагляду спеціальних комунальних служб. А під МАФом можуть знаходитися комунікації, які можна пошкодити. Йдеться про електричні кабелі, самопливні та напірні водяні колектори, телефонні мережі, дощові зливові каналізації. Також під землею можуть проходити дроти високого струму та газові мережі. Тож окрім нанесення шкоди інфраструктурі міста, горе- монтажники ризикують власним життям. На жаль, ефективно протистояти незаконному заняттю земельних ділянок під кіоски поки не вдається – зізнається в. о. начальника спецвідділу контролю за станом благоустрою Михайло Черняк. Наразі для вивезення малих архітектурних форм немає головного – спецтехніки. Без неї прибирати чималенькі споруди проблематично, адже для вивозу їх необхідно вантажити на спеціальну низьку платформу, аби не чіпляти дротові комунікації. В іншому випадку, машина своїм вантажем зриватиме всі дроти, які трапляться на її шляху. Відтак, залишається покладатися на добру волю власника МАФу, обмежуючись врученням припису звільнити незаконно зайняту земельну ділянку.
МАЛО НЕ БУВАЄ
Великого клопоту завдають і мешканці приватних будинків, які стають загарбниками прилеглої до їх ділянок землі. Якщо на такій території знаходяться комунікації, комунальники фактично втрачають до них доступ. Бо часто квадратні метри, які їм не належать, «турботливі» господарі обносять парканом чи ще гірше – асфальтують. В разі аварійної ситуації, коли треба діяти оперативно, ремонтники, замість займатися своєю роботою, змушені вигадувати, як дістатися до місця прориву чи іншого пошкодження мереж. Особливо, коли хазяїна немає вдома, а ділянку оточує огорожа заввишки у три метри, яку пильнує здоровезний злий собака. За законодавством на таких власників чекає примусове знесення парканів та судові стягнення. Покарати можуть всіх, хто самовільно зайняв ділянку та не має рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або оренду. Позаяк, такий вчинок розглядають, як порушення земельного законодавства.
ЗЛОЧИН ТА ПОКАРАННЯ
Міра відповідальності може бути різною, в залежності від обставин самозахоплення. Приміром, за адміністративним кодексом порушник має заплатити штраф від 170 до 850 гривень. У разі ж, якщо під час незаконного зайняття земельної ділянки ї ї власнику завдали шкоди щонайменше у 1700 гривень, тоді дії винуватця вважаються кримінальним злочином. Відтак, «загарбника» або зобов’яжуть сплатити від 3 400 до 5 100 гривень, або арештують на строк до півроку.
Втім, іноді порушники взагалі можуть не постраждати, відбувшись переляком. Наприклад, якщо людина почала користуватися землею, не чекаючи документів, які підтверджують право розпоряджатися ділянкою. Тоді їй вручать припис усунути порушення земельного законодавства та дочекатися належного завершення процедури.
У будь-якому випадку порушники мають знати, що самовільно зайнята земля неодмінно підлягає поверненню власникам за рішенням суду. Крім того, зазіхання на чуже майно призведе до втрати грошей. Оскільки приведення земельних ділянок у належний стан, – зокрема, знесення будинків, будівель і споруд – здійснюється за рахунок несвідомих громадян.
Насамкінець, «поціновувачам чужого» завжди варто пам’ятати головне: крім покарання копійчиною, їм може загрожувати також кримінальна відповідальність.
Ігор Латунський
