Що відбувається зараз з погодою, як-то кажуть, знає один Бог. Наче вже й сніг почав танути, начебто вже й чобітки люди взули… і тут знову заметіль і мороз. Але навіть за ті кілька весняних днів жителі міста досить добре відчули на собі майбутні і такі звичні проблеми – провалля на броварських дорогах, що ні проїхати, ні пройти
Директор КП «Бровари-Благоустрій» Андрій Василенко проблеми в цьому не бачить: «Про що зараз можна говорити, якщо дороги під снігом знаходяться. Синоптики наче й обіцяють, що далі плюсова температура. Але, чесно зізнатися, за 5 років моєї роботи ця зима для комунальників була найважча: кількість снігопадів, їх інтенсивність, до того ж, такі різкі перепади температури».
А от ще одна цікава річ, на якій зауважив директор «Благоустрою»: виявляється, протягом всього зимового періоду дороги були у належному стані і жодних скарг, а тим паче пов’язаних з цим аварій не було: «Було закуплено близько 7,5 т холодного асфальту, який використовують для латання ям у зимовий період. Завдяки йому нам вдалося підтримати в робочому стані перший шляхопровід, а також усі ті ямки, котрі вибивалися впродовж зими».
Це все, звісно, чудово, але як же тоді вулиці Симоненка, Бандери, Петлюри, Онікієнка, які на окремих ділянках вкриті ямами, немов після метеоритного дощу. А перехрестя вулиць Симоненка-Шевченка і взагалі суцільне провалля. Там не те що скарги, вже трофеї обабіч дороги почали складати – загублені запчастини від авто.
Або ж славнозвісна вул. Євгена Коновальця, на якій не так давно зробили новеньке асфальтне покриття. На початку зими працівники тепломережі той асфальт розрили, аби залатати труби. В результаті яму піском засипали, загородили і все, чекайте, коли потеплішає. Тепер асфальт поблизу ями дав величезну тріщину упоперек вулиці.
«Я кожного ранку, їдучи на роботу, проїжджаю ту канаву. По-перше – це незручно, а по-друге – небезпечно, де гарантія, що вона не обвалиться сьогодні-завтра. Нещодавно приїжджали аварійники, обіцяли зробити, як зійде сніг, але відтоді вже й асфальт встиг тріснути, майже до самісінької «лівньовки». Вони пересунули огорожу до тріщини, а їздити і ходити тепер можна тільки по багнюці», – обурюється мешканка вулиці Світлана.
І таких прикладів у нашому місті, на жаль, багато. Та й взагалі складається таке враження, що для нас це звична справа, коли разом зі снігом сходить і асфальт.
Андрій Василенко, у свою чергу, запевнює: «По весні, коли сніг розтане, ями, звісно, будуть – це природно. Але ми до цього готові. Одразу ж за сприятливих умов ми займемося нашими дорогами. Ми заключили договір із асфальтним заводом, який раніше всіх починає свою роботу. Тож, запевняю, дороги будуть у належному стані».
Безперечно, цьому хочеться вірити. Адже справа стосується не лише дороговартісних автівок, і наших й так побитих міських маршруток, це безпосередньо стосується і нашої особистої безпеки. Тому хочеться, щоб «Тояма Токанава» зник з наших доріг і лишилося тільки прізвищем якогось східноазіатського товариша.
Вікторія Ейсмут
