Чимало площ у приміській зоні Броварів, виділених свого часу для ведення городництва чи бізнесу, нині – як більмо на оці. Уявіть, особа взяла в оренду ділянку на 50 років, аби побудувати там, приміром, пекарню. Людина справно сплачує орендну плату, втім зиску від цього не багато – бізнес не розвивається, земля простоює, а місто не отримує нових робочих місць та надходжень у вигляді податків.
ЗЕМЛІ КАТМА
Про те, що вільних земельних ділянок в Броварах мало, знає ледь не кожен. Однак, вирішити земельний дефіцит можна. Принаймні, так говорить Закон України «Про оренду землі». «Договір оренди земельної ділянки може бути розірваний у разі прийняття Броварською міською радою рішення про використання земельної ділянки для розміщення об’єктів, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності», – розповідає начальник земельного відділу Леся Гудименко. Вона каже, що випадки припинення договорів оренди земельних ділянок в Броварах були: «Є ділянки, що надаються без аукціону. Приміром, для котелень. Протягом зазначеного терміну вони не розробили навіть проект. Ми, звісно, відмінили рішення про надання земельної ділянки в оренду». Земля вилучається в односторонньому порядку, якщо за неї не сплачується орендна плата. Втім, якщо орендар регулярно платить, розірвати угоду важко.
ДОБРОСОВІСНІ ПЛАТНИКИ
Заморожених будівництв в Броварах протягом останніх восьми років було безліч. Проте, після кризи 2008 року їх потроху добудували, а органи місцевого самоврядування пішли на зустріч забудовникам і не стали достроково розривати договори оренди. «Тут усе залежить від того, що власне прописано у самому договорі, – пояснює Леся Гудименко, – Ми ж не можемо забрати ділянку, на якій, приміром, зведено півбудинку, а орендар регулярно сплачує грошові кошти. Є випадки, коли люди, пройшовши усю складну процедуру аукціону та аудиту, самостійно відмовлялися від ділянки. Оскільки переоцінили свої фінансові можливості».
НЕ ЗА ЦІЛЬОВИМ ПРИЗНАЧЕННЯМ …
Проте існують випадки використання ділянок не за цільовим призначенням. Процедура розірвання договору з орендарями в такій ситуації має лише один шлях – судовий розгляд. Тільки так можна повернути землю місту. Тут є важливий пункт: «лише не за цільовим призначенням, а не через невикористання». Тож виходить, що власник може почати будівництво на 49-й рік терміну оренди, а на 50-му – попросити про його продовження. Якщо сплачував справно, він першочерговий кандидат – пояснюють юристи.
ТЕРИТОРІЇ В ОРЕНДІ
Для того, аби дізнатися, скільки укладено угод про оренду землі в Броварах, ми направили інформаційний запит до Броварської міської ради. У відповіді на вищевказаний запит написано, що місто отримує прибуток від 636-ти орендарів. Суми, звісно, не розголошуються і коригуються в залежності від зміни «температури» на ринку нерухомості. Нині місто знову виставило на аукціон шість земельних ділянок. За це одноголосно проголосували броварські депутати на останній сесії. «Спершу ми виносимо питання про доцільність здачі тієї чи іншої ділянки (це якщо потенційний орендар самостійно пригледів собі землю – ред.), ми даємо запит до управління містобудування і архітектури у відповідності до генерального плану, аби з’ясувати цільове призначення земельної ділянки. Далі Дерземагенство дає нам відповідь. Потім ми виставляємо ділянку на аукціон, в якому має бути щонайменше двоє претендентів», – говорить начальник земельного відділу Леся Гудименко. Приміром, стартові ціни щомісячної оренди двох земельних ділянок по вулиці Красовського оцінили по 13 124,17 гривень за кожні 102 квадратні метра. Далі, звісно, ціна підвищиться під час проведення торгів. Як свідчить світовий досвід, оренда землі для ведення відповідної господарської діяльності є прибутковою для місцевих територіальних органів та країни в цілому. Так, у Велико- британії близько 40% сільськогосподарських земель орендуються, у Швеції – 43%, у США – 50%, а в Німеччині – майже 70%. Втім, є єдина відмінність: там фермери або забудовники втілюють в життя свої бізнес-проекти. Міста, крім орендної плати, отримують ще й «бонуси» у вигляді податків, а місцеві мешканці мають робочі місця. Український досвід показує, що земля – коштовний капітал, але часто люди переоцінюють свої можливості і водночас не поспішають прощатися із орендованим паєм. Мовляв, а раптом з роками стартап таки вдасться запустити.
Інна Нікітіна
