Цього тижня випускні не лише в школах, а й у садочках. «Громадський ревізор» завітав на свято до ДНЗ «Золотий ключик».
Підготовка – найсерйозніша. До концерту півтори години, а татусі вже займають перші місця в залі. Мами ж допомагають хлопцям зав’язувати краватки, а дівчатам фарбуватися. На вбранні для своїх дітей батьки не економили, вибирали кілька місяців і лише найкраще. Адже це перше серйозне свято для майбутніх школярів.
Закрите свято не для всіх
Випускний – це іспит для викладачів. Адже вихователі мають не тільки навчити дитину взувати черевики та правильно тримати ложку, а й повинні закласти фундамент майбутньої особистості. Що здивувало на святі випускників «Золотого ключика» – це абсолютно ідеальна вимова дітей. Складалося враження, що до глядачів зверталися дорослі, а не діти.
Завідувач ДНЗ Світлана Булка каже, що це заслуга вихователів та логопедів. В останніх є своя власна програма, і це не лише повторювання звуків. «Запам’ятовування правильної вимови проходить у формі гри, а не в примусовому вимовлянні. Результат ви бачили, а дітям цікаво. Часто малеча сама виправляє своїх одногрупників, якщо чують помилкові звуки. Я вважаю, що це результат»,– хвалиться завідувач.
Опорний заклад міста
«Золотий ключик» – це опорний заклад по використанню інформаційно-комп’ютених технологій у Броварах. Суть в тому, що вихователі використовують гаджети в процесі виховання. Щось, на кшталт, міні-мультфільмів чи ознайомлення з піснею. «Дітям показати так сухо не можна. Вмикається музика, вмикається презентація. Діти бачать цього художника, бачать його картини, вони знаходять разом з викладачем родзинку. Адже 70% інформації сприймається через зір. А ще слух і от вам результат»,– зазначає Світлана Булка.
В ДНЗ «Золотий ключик» працює 24 вихователи. На території дитячого садочка обладнано два спортивних майданчика, на яких створені всі умови для вдосконалення рухової активності малят. В спортивному залі проводяться заняття не лише з фізкультури, а і з хореографії.
За спонсорські кошти
Зовні це звичайний державний дитсадок з доволі привабливою територією. До ладу приведені і навчальні класи, і ігрові кімнати, і спальні та навіть санвузли. Чималий вибір навчального приладдя та іграшок. Однак, обладнати групи усім необхідним без спонсорів у вигляді батьків не можливо. Проте кожен здає, скільки може. Приміром, на ремонтні роботи хтось виділив 1500 гривень, а хтось лише 500. Гроші йдуть до скарбниці батьківського комітету і лише вони мають право вирішувати що придбати, а що відремонтувати чи замінити.
Цього року випустили дітей, батьки яких профінансували ремонт групи, розповідає керівниця. Саме ця група 20 років слугувала їдальнею. І це було дуже зручно. Мовляв, увесь процес організації харчування був, немов на долоні. У садочку пішли на такий крок через катастрофічну нестачу місць.
«Постало питання: або їдальня, або відкривати групу. Ми обрали останнє. Там зроблений капітальний ремонт, завезені нові меблі та переобладнані санвузли. Кошторис склав 139 тисяч 967 гривень»,– звітує Світлана Булка.
Тепер харчування відбувається як і скрізь – їжу роздають діткам прямо у групах. Для цих цілей були придбані нові столи та техніка. Обслуговує загальна кухня 342 дитини. Усе, за словами керівниці, в межах норми.
Переповнені групи
Виховують у стінах «Золотого ключика» не лише броварську малечу. Тут є дітки біженців з Криму та Донбасу. Для такого «розширення» батьки організувалися і перебудували шафки – зробили їх вужчими, але вищими. Аби усім було де покласти одяг. «От з першого вересня ми прийняли 113 дітей. 57 пішло в ясла, 56 в сад. Чому 56? Дві ясельні групи є, там 60 дітей. Тобто вони пішли по трьом молодшим групам і ще 60 майже добавили. Норма по яслам складає 30 дітей при програмі 15–20… По іншим групам наповнюваність повинна бути 20–25 дітей, а у нас наповнюваність 30–35»,– жаліється завідуюча.
Тиждень ходить, два тижні хворіє?
Навіть в елітні садочки, де викладають танці, йогу та французьку мову, мами і тата привозять малюків із кашлем, нежиттю і пакетом ліків, які медсестра повинна давати протягом дня. Подібні випадки траплялися і в «Золотому ключику». Втім тут переважно діти не хворіють і цим завідуюча пишається. Однак, іноді несумлінні батьки хитрують і приводять хвору дитину з «липовою» довідкою, що вона здорова.
До речі, на форумах про цей ДНЗ негативних відгуків немає. Батьки не обговорюють ні внесків, ні інших недоліків. Натомість розповідають про задоволену малечу та їхні здобутки.
Інесса Косач