Усім, хто живе в багатоквартирних будинках, хоча б раз у житті доводилося мати справу з ЖЕКом чи іншими обслуговуючими компаніями. В тому числі і нині модними приватними експлуатаційними конторами.
Це далеко не найприємніший досвід. Спілкування з цими структурами нагадує гру у відмовки: ви кажете, що потрібно відремонтувати під’їзд, а вам наводять тисячу і одну причину, чому цього зробити не можуть. Через відкрите непорозуміння із комунальниками мешканка одного з будинків звернулася до нашої редакції, щоб ми на власні очі переконалися, що комунальне пекло – реальність, а не вигадка.
СУПЕРЕЧКА У СТИЛІ «САМ ДУРАК»
Необладнаний дитячий майданчик, замість двору для відпочинку – парковка, сміття у під’їздах – та ще купа проблем. Мешканці будинку номер 17, що по вулиці Незалежності, кажуть: результатів роботи свого ДП «Житло сервіс» не бачать. Ті ж, у свою чергу, нарікають на недобросовісність жильців, як по оплаті наданих послуг, так і по відношенню до майна.
«Комунальне пекло», як кажуть мешканці будинку №17, триває вже не перший рік. Люди стверджують – не можуть добитися від житлово‑експлуатаційної контори, якій підзвітна багатоповерхівка, якісної роботи. До того ж тарифи контора встановила такі, які не йдуть у ніяке порівняння навіть з «люксовими» будинками.
Співробітники ДП в один голос заявляють: усі заплановані роботи в будинку виконують вчасно і одразу ж кивають у бік боржників. «Ми, звісно, не відмовляємося від своїх зобов’язань. Ми міняємо стояки, які перегнили та течуть. А на благоустрій коштів не вистачає, адже люди не платять. Виходить, що ми змушені «тягнути» цей будинок за рахунок інших платників», – розповідає начальник ДП «Житло».
Заступник міського голови з питань ЖКГ Григорій Голубовський каже, що люди не хочуть платити, бо результатів роботи не бачать. А ще його обурює інертність броварчан. Бо навіть коли ДП «Житло» встановлювало нові тарифи, противників цього майже не виявилося. Лише двом будинкам за вимогою мешканців залишили старі тарифи. «Активність самого населення, хоча й були створені спеціальні комітети, чогось вона ніяка. Поки в мешканців того чи іншого будинку не потекло зі стелі на голову – не реагують. Люди взагалі не втручаються в процес утримання власного будинку», – каже Григорій Голубовський.
НАМ УСІ УСЕ ВИННІ
Існує думка, що ремонтними роботами у багатоповерхівках повинні займатися самі жильці, оскільки саме вони є власниками будинку. «Я вже втомилася пояснювати мешканцям багатоквартирних будинків, що саме вони є власниками цих будинків як цілісних майнових комплексів, а зовсім не ЖЄКи, територіальні громади чи держава. Ніхто не зобов’язаний ремонтувати ваше колективне приватне майно, крім вас самих, тому що, згідно ст. 13 Конституції України – власність зобов’язує! І якщо ви досі дозволяєте ЖЕКам вас «намахувати» – не скаржтеся, коли ваші дахи падатимуть вам на голови!», – пояснює свою думку правозахисниця Тетяна Монтян.
АЛЬТЕРНАТИВНА АЛЬТЕРНАТИВА
Свого часу уряд оголосив, що в перспективі в усіх будинках мають бути створені ОСББ, які повинні замінити ЖЕКи. У теорії ідея непогана – власники квартир проводять збори, обирають собі голову й бухгалтера, які потім безпосередньо шукають на ринку комунальних послуг найкращі компанії та укладають із ними договори. Звичайний мешканець має просто вчасно платити гроші й приходити на збори. Утім, на створення ОСББ погоджуються здебільшого жителі новобудов, адже ті, хто мешкає в застарілих радянських будинках, вважають, що їм самотужки доведеться оплачувати дуже витратні роботи. Вони зазвичай кажуть, що, лобіюючи створення ОСББ, держава фактично намагається перекласти зношений житловий фонд часів СРСР на плечі громадян. Адже одна справа – оплатити поточне фарбування під’їзду в новій висотці, інша – ремонт даху в хрущовці.
В результаті ситуація у комунальній сфері висить мертвим вантажем. Держава нібито і пропонує якісь варіанти, яким чином налагодити надання послуг та контроль за їхнім виконанням. Проте, як виявляється, ніхто не застрахований від недобросовісних надавачів цих послуг. І ДП «Житло» цьому яскраве підтвердження. Ми й надалі будем досліджувати та писати про комунальні негаразди, спричинені бездіяльністю цієї структури.
Інна Нікітіна
