Пам’ятаєте радянський фільм «Гараж», в якому члени кооперативу вирішували питання про виключення кількох «зайвих» пайовиків у зв’язку з нехваткою місць? У ньому звучить така фраза: «Як можна мене виганяти? Я за машину Батьківщину продав!» З радянських часів мати власний гараж було ознакою заможності. Навіть необов’язково, щоб у власника «залізної коробки» був автомобіль.
Зараз такі гаражі хаотично розкидані поміж будинками по всій Україні. Вони не мають жодного дозволу, а довести право власності на них неможливо. За багато років такої незаконності українці звикли до їхньої присутності, хоча іноді вони утворюють навіть цілі квартали.
Бровари в цій ситуації не виняток. Тема гаражних забудов по нашому місту не просто актуальна, вона – кричуща.
Як розказав «Громадському ревізору» заступник міського голови Григорій Голубовський, майже всі такі гаражі поза законом. «На них ні в кого немає ні документів, ні дозвільних документів, нічого. Більше того, сьогодні, згідно чинного законодавства, самовільний захват земельної ділянки, він, наскільки я пам’ятаю, «підпадає під» кримінальну статтю, і навіть є відповідальність перед законом», – зазначає Голубовський.
ВЛАСНІСТЬ БЕЗ ВЛАСНИКА
Якщо йти законним шляхом, то процедура врегулювання гаражного питання повинна виглядати так:
Визначається власник кожного гаража |
Описується майно |
Визначається місце, куди споруда може бути перенесена |
Спеціальна техніка перевозить гараж |
За розрахунками місцевої влади, по минулому року кошторис цієї процедури на один гараж – близько 4 тисяч гривен. Зрозуміло, що жоден порушник закону не захоче власним коштом вивозити своє майно та ще й поодаль від дому. Проте й міський бюджет не настачиться на це гривень.
На практиці це відбувається так. Спецвідділ по контролю за станом благоустрою призначає зустріч власників, розвішує оголошення, однак вирішити питання чи бодай надати припис зазвичай не вдається, бо більшість такі зустрічі ігнорує. Тож, виходить так – власника вдається встановити лише тоді, коли він добровільно про це заявить. Такі випадки були, кажуть у міській раді.
Зокрема, Григорій Голубовський розповідає, що минулого року вивезли близько 50 гаражів. «Броварська міська рада виділила земельну ділянку за Заводом алюмінієвих будівельних конструкцій, яка була в межах міста, і …створила там такий гаражний кооператив. Або добровільно люди вивозили з прибудинкових територій, або ми їх забирали і вивозили за рахунок міського бюджету. Люди, розуміючи те, що рано чи пізно прийдеться демонтувати, погодились і в принципі ми більше 50 гаражів таких вивезли», – каже заступник міського голови.
ОСЕРЕДКИ РОЗГУЛУ У ШКОЛАХ
Окремої уваги потребує наявність гаражів на територіях шкіл. «Громадський ревізор» вже писав про історію хлопчика Святослава, над яким знущалися старші діти. Так от, вся ця неприємна ситуація відбувалася саме за гаражами, які розміщені на території навчально-виховного комплексу.
Зауважимо, що факт розміщення гаражів на території шкіл не поодинокий. Як кажуть самі броварчани, ці споруди зазвичай належать викладачам. Батьки ж схвильовані, адже такі гаражні осередки на території освітніх закладів виступають «ореолами розгулу» – діти там палять, переховуючись від викладачів, а наркомани з прилеглих районів створюють цілі притони.
В грудні минулого року міський голова Броварів Ігор Сапожко дав доручення управлінню освіти до 1 лютого 2015 року визначити всіх власників незаконних будов з подальшим їх переносом за межі освітніх закладів. Якщо ж добровільно цього зроблено не буде, то міській владі доведеться вирішувати проблему так званими репресивними методами.
Щоб пересвідчитись в тому, як виконується доручення «Громадському ревізору» вдалося поспілкуватися з директором НВК Адрієм Холодним. Він нам розповів, що на території його закладу розташовані лише декілька гаражів, «а всі інші нібито за межами школи». «Оскільки заклад повністю не огороджений, він по фасаду огороджений, а з тильного боку в мене не огороджений. Частина гаражів, просто кажучи, позаповзала на територію закладу», – зазначив директор школи.
Причому він зазначає, що ті гаражі, які розташовані на території закладу, це не викладацька власність, а не відомо чия. Андрій Холодний розповів, що вдалося ідентифікувати лише одного власника. За його словами, гараж належить «техробітнику, який колись його там притулив. Не питання, він його забере», – додає директор НВК.
Керівництво закладу запевняє, що свого часу згідно припису спецвідділу були розвішані повідомлення. Призначили зустріч для вирішення питання з перенесенням залізних споруд. Але з’явилася аж одна людина. Коло замкнулося і процес застопорився.
КООПЕРАТИВИ VS САМОЗАХОПЛЕННЯ
Міська влада не стоїть осторонь цього гострого питання. Зокрема, відомо, що по місту створені гаражні кооперативи – і за Окружною дорогою, і в районі Хлібзаводу.
Декілька років тому міська рада направила запит до «Укрзалізниці» з приводу виділення ділянки вздовж вулиці Димитрова під новий кооператив. «Укрзалізниця» відмовила, тому питання «зависло». Залишається тільки кивати в сторону чиновників з Міністерства інфраструктури. До речі, якби кооператив з’явився, мешканці прилеглих будинків були б частково захищені від шуму потягів.
Якщо говорити про центр міста, то тут мешканці навряд чи погодяться на добровільне перенесення своєї власності. Набагато зручніше мати гараж під домом, ніж добиратися до нього кілька кілометрів. Проте, рано чи пізно все-таки доведеться це вирішувати. По-перше, всі ці «самозахвати» – незаконні, а по-друге, взагалі невідомо, що саме зберігають у таких гаражах. А раптом там вибухонебезпечні речовини чи ще щось гірше?
Ще у 2011 році виконавчий комітет Броварської міськради ухвалив рішення «Про демонтаж самовільно встановлених збірно-розбірних металевих гаражів, малих архітектурних форм та об’єктів зовнішньої реклами у м. Бровари». На початку 2013 року до нього були внесені зміни щодо демонтажу та вивозу гаражів, власники яких невідомі або відмовились добровільно їх прибрати. Роботи треба було завершитидо кінця 2013 року. Але як бачимо, незаконнігаражі продовжують «прикрашати» вулиці Броварів. Що це – «зв’язані руки» чиновників чи недобросовісне виконання обов’язків? Питання скоріш риторичне.
Проблема незаконних гаражів висить не тільки над Броварами. Вся Україна захлинається в цих жахливих спорудах. Що вже говорити, якщо така ж сумна картина у дворах в самісінькому центрі столиці. Переводити це питання на центральний рівень, все ж таки не доцільно. Проте Міністерству ЖКХ варто було би ухвалити певні постанови, які б сприяли у вирішенні гаражного питання на місцях.
Анна Межова