Ями на футбольному полі, закинута будівля з фільму жахів, пусті обшарпані трибуни та більш-менш прийнятні бігові доріжки. Саме так можна в декількох словах описати стадіон «Спартак» у Броварах, який є частиною бази олімпійської та паралімпійської підготовки. «Громадський ревізор» продовжує досліджувати спортивні об’єкти у місті.
ФУТБОЛЬНЕ ПОЛЕ ЧИ ЯМКОВА ГАЛЯВИНА?
Стадіон – це, зазвичай, гордість міста. Проте «Спартак» таким назвати складно. Перша проблемна точка на ньому футбольне поле. Чи в даному випадку його можна назвати майданчиком для метання списів. Саме за таким призначенням його використовує Київська обласна школа вищої спортивної майстерності. Футболу в них немає, а метальникам потрібно десь тренуватись. Відповідно на полі є деякі «нерівності».
Раніше галявиною опікувались футбольні команди. Останні три роки стадіон був на утриманні у Броварської федерації футболу, проте договір оренди закінчився, а власники приводити до ладу поле не поспішають – їм це не потрібно і не вигідно.
«Це досить дорога «іграшка». Ще до «катаклізмів» з гривнею ми оцінювали, що це обійдеться не менше мільйона гривень. Зараз ця сума, напевно, вже всі п’ять мільйонів. Там потрібно постійно підсівати траву. В нас не настільки багато коштів, що б ще й виділяти на футбольне поле», – розповідає Лариса Шарай, керівник Київської обласної школи вищої спортивної майстерності.
Не надто вражають і трибуни. Щовесни їх потрохи лагодять, фарбують, проте до європейських стандартів ще далеко. Керівництво каже, що вкладати в них кошти немає сенсу. Адже розраховані вони на 7,5 тисяч вболівальників, а приходить не більше 50 людей.
В броварському управлінні молоді та спорту залишити без уваги стадіон не могли. Попри те, що він підпорядкований області, намагаються своїми силами його облагородити. «Ми самі вирішуємо та робимо суботники на ньому. Будемо шукати землю, пісок, фарбу, будемо підсівати. Тому що нам потрібно грати. В травні починається чемпіонат в області, а наша команда одна з кращих. До того ж, саме тут проходить останній дзвоник у місті», – каже Дмитро Рожков, голова Броварського управління молоді та спорту.
Місцева влада свого часу хотіла забрати стадіон у комунальну власність, проте дозволу не отримала. Він нероздільний з Манежем, адже це база олімпійської та паралімпійської підготовки. Весь же комплекс місцевий бюджет не потягне.
НАПІВРОЗВАЛЕНА АДМІНІСТРАТИВНА БУДІВЛЯ У ПЛІСНЯВІ
«Пам’ятник недбалості» – так називає директор закладу напіврозвалену будівлю, яка стоїть на території стадіону. За проектом ще в далекі 90‑ті це мала бути адміністративна будівля для обслуговування стадіону. Там планувалися роздягальні й міні-отель, де проживали би спортсмени, що приїжджають на змагання. Але не так склалося, як гадалося – будівлю так і не добудували.
«Там зробили стіни, перекриття бетонне, але за проектом там дах мав бути, як зонт такий. Його не зробили, а от металопластикові вікна поставили. Законсервували це, а тепер, коли йде дощ, через це покриття тече вся вода, яка тільки можна. В тому приміщенні всі види грибків, які тільки існують. Вже не зрозуміло, чи можна там провести реконструкцію, треба все зносити», – каже Лариса Шарай.
Ще в докризові часи капітальний ремонт цієї будівлі коштував близько 18–20 мільйонів гривень. Скільки потрібно грошей сьогодні – навіть страшно рахувати.
З БІГОВИМИ ДОРІЖКАМИ НЕ ВСЕ ТАК СУМНО
Найбільш презентабельні на стадіоні бігові доріжки. Проте і їх дирекція оцінює «на трієчку» за п’ятибальною шкалою. Капітального ремонту, як на Манежі, доріжки не потребують, але завжди хочеться кращого. Адже тут готуються до змагань спортсмени і безкоштовно займаються спортом звичайні броварчани – ворота на стадіон відкриті до вечора.
Отже, якщо підбити підсумки, то на ремонт стадіону потрібна кругленька сума, яку обласний бюджет навряд чи потягне. Тому стадіон «Спартак» ще не скоро втратить статус проблемного спортивного об’єкту міста.
В наступному номері читайте про спортивний комплекс «Металург».
Валерія Костінова
